понеділок, 31 січня 2022 р.
неділя, 30 січня 2022 р.
четвер, 27 січня 2022 р.
Історія появи "Енеїди" (28.01.2022)
«Енеї́да» — українська бурлескно-травестійна поема, написана письменником Іваном Котляревським, заснована на сюжеті однойменної класичної поеми римського поета Вергілія. Складається з шести частин, на відміну від дванадцяти частин Вергілія. Написана чотиристопним ямбом.
Поема написана в добу становлення романтизму і націоналізму в Європі, на тлі ностальгії частини української еліти за козацькою державою, ліквідованою Росією в 1775–1786 роках. «Енеїда» — перша масштабна пам'ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою. Поема започаткувала становлення новочасної української літератури.
середа, 26 січня 2022 р.
Аудіювання (27.01.2022)
МИТЬ, КОЛИ ЄДНАЄТЬСЯ МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ
Новий рік. Що криється
за цим дивовижним святом? У багатьох давніх народів Новий рік пов’язувався з
початком польових робіт. Наприклад, єгиптяни святкували його у другій половині
вересня, коли розливався Ніл. Адже Ніл був головним годувальником єгиптян, від
нього залежав урожай, який забезпечував їжею жителів долини. Тож, розлив Нілу
розпочинав новий етап у повсякденному житті, і відповідно, новий рік. І
святкували його початок дуже урочисто. У Стародавньому Вавилоні, навпаки, Новий
рік припадав на початок весни, бо саме тоді вони розпочинали роботи в полі
після того, як наприкінці березня у Тигрі та Євфраті прибувала вода. Святкували
там початок року дуже бурхливо. За переказами, цар разом зі слугами їхав із
міста на кілька днів. Мешканці ж Вавилона повністю віддавалися веселощам. До 46
року до н. е. римляни також святкували Новий рік у березні. Потім Юлій Цезар
увів новий, юліанський календар, і зустріч нового року перенесли на 1 січня.
Саме цей день нині вважається офіційною датою початку року в Європі та багатьох
інших країнах світу.
вівторок, 25 січня 2022 р.
О.Пушкін "Євгеній Онєгін"
Пушкін «Євгеній Онєгін» аналіз (паспорт)
Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.
Рік написання: 1823—1831
Жанр – соціально-психологічний роман у віршах.
Тема — зображення російського життя першої чверті XIX століття
Напрям – реалізм
Головні герої:
Євгеній Онєгін – головний герой. Молодий дворянин, розчарований у житті.
Володимир Ленський – друг Онєгіна і його проттилежність,
Тетяна Ларіна – стримана, спокійна, вихована дівчина.
Ольга Ларіна – молодша сестра Тетяни. Неймовірно життєрадісна, безтурботна, весела дівчина, образ якої, втім, не відрізняється глибиною.
Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.
Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.
Проблематика «Євгеній Онєгін»
-людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.
– проблема освіти й виховання; – літературної творчості;
– вірності в подружньому житті; – людських взаємин;
– кохання; – родинних стосунків.
Події у творі відбуваються з 1819 по 1825 р. Автор описав події, що відбуваються протягом 10 років в Петербурзі (1, 8 глави роману), у Москві (7 глава), у провінції — у селі (2, 7 глави). У романі зображена епоха царювання Олександра І (між війною 1812 року і грудневим повстанням). Перші 16 років життя Онєгіна описані лише в 3-ій строфі 1 глави. Двом рокам життя в селі присвячені 5 глав роману (2–7). Вісім років життя Онєгіна в Петербурзі описані як один день героя в 8 главі роману.
Віршовий розмір – онєгінська строфа (це строфічна форма, винайдена О. Пушкіним. Вона містить чотирнадцять рядків чотиристопного ямба з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввггдеедєє)
понеділок, 24 січня 2022 р.
неділя, 23 січня 2022 р.
Ділові папери. Заява. Автобіографія (24.01.2022)
Словник термінів
·
Мовлення
– це основний спосіб спілкування, процес використання мови.
·
Основні вимоги до мовлення.
·
Воно повинно бути змістовним, правильним, точним, логічним, багатим, виразним, доречним.
·
Стиль
- це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної
діяльності мовців і відповідно до цього
має свої особливості добору й використання мовних засобів.
· Виділяють такі стилі:
розмовний,
художній,
офіційно-діловий,
публіцистичний,
науковий,
конфесійний (епістолярний).
· Сфера використання офіційно-ділового стилю
офіційно-ділова дипломатія,
юриспруденція,
справочинство,
економіка,
освіта,
торгівля.
· Документом називають (від лат. «доказ») – засіб закріплення
інформації
про факти, події, явища дійсності і про діяльність людей.
· Основні вимоги до ділових паперів є:
стандартизованість,
достовірність та об’єктивність змісту;
нейтральність тону;
повнота інформації та максимальна стислість.
· Реквізити – (лат. необхідне, потрібне)
складові частини документа, обов’язкові вихідні дані
для оформлення документа.
·
Формуляр-зразок – це модель
побудови однотипних документів.
·
Адресат - той, кому адресується , надсилається лист чи
документ.
·
Адресант - той, хто
посилає кому-небудь листа чи телеграму ( автор).
·
Біографія – розповідь про
життєвий шлях людини.
· Автобіографія -це документ, у якому особа, що складає його,
подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.
четвер, 20 січня 2022 р.
середа, 19 січня 2022 р.
вівторок, 18 січня 2022 р.
понеділок, 17 січня 2022 р.
неділя, 16 січня 2022 р.
четвер, 13 січня 2022 р.
неділя, 9 січня 2022 р.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з української мови та української літератури
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з української мови та української літератури
Оцінювання
результатів навчання української мови здійснюється на основі функціонального
підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням
уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу
мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції,
національної самосвідомості.
Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та
мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої
діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією,
формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення.
Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання
результатів навчання особливо актуальні з огляду на реформування середньої
загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток
творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх
уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для
розв'язання життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба
враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших
предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок
школярів.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з зарубіжної літератури
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з зарубіжної літератури
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів |
|
I. Початковий |
1 |
Учень
(учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий
літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних
персонажів тощо) |
|
|
2 |
Учень
(учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього
окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника,
головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору,
упізнає, з якого твору взято уривок тощо) |
|
|
3 |
Учень
(учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у
формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на
репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або
визначенням) |
|
II. Середній |
4 |
Учень
(учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину
та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному
рівні відтворює фактичний матеріал |
|
|
5 |
Учень
(учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті
приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне
судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим
узагальненням, дає визначення літературних термінів |
|
|
6 |
Учень
(учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою
вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси
характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові зв'язки,
дає визначення літературних термінів з прикладами |
|
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень
(учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за
поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту |
|
|
8 |
Учень
(учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені
помилки, добирає
докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти,
поняття для виконання стандартних навчальних завдань |
|
|
9 |
Учень
(учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного
твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне
застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи
на підтвердження власних міркувань |
|
ІV. Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками
комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності,
самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації,
систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал |
|
|
11 |
Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом,
вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує
засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює
проблему й вирішує шляхи її розв'язання, висловлює власні думки, самостійно
оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них |
|
|
12 |
Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками
текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності
та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до
перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність
до літературної творчості |