Вмощуйтеся
зручніше — ви на уроці української мови.
Цього
разу ми вивчатимемо написання суфіксів прикметників.
Але
спочатку пропоную поплисти в уявну подорож із персонажем відомого роману
Джонатана Свіфта «Мандри Ґуллівера».
Пригадуєте,
Ґуллівер навчався у Кембриджі, мав лікарську практику, але постійно мріяв
подорожувати.
І от
одного дня він на судні «Антилопа» вирушив у мандрівку морем, де його корабель
потрапив у шторм.
Ґуллівер
плив навмання і, коли нарешті дістався берега, там одразу й заснув.
Прокинувшись,
він хотів підвестися, але не зміг і поворухнутися: руки, ноги та довге волосся
були прив'язані до землі.
Все
його тіло було обплутане тонюсінькими мотузочками.
Ґуллівер
міг дивитися тільки вгору, і сонце засліплювало його. Навкруги чувся якийсь гомін.
Незабаром
щось живе опинилося у нього на грудях.
Це
був маленький чоловічок дюймів шести (тобто приблизно 15 сантиметрів) на зріст,
з вояцькими луком і стрілою в руках.
Слідом
за ним сунуло з пів сотні таких самих чоловічків. Ґуллівер здивовано скрикнув —
і вони з переляку кинулись врозтіч.
Велетню
пощастило розірвати вузесенькі, але міцні мотузочки й витягти з землі кілочки,
якими була припнута ліва рука.
У ту
ж мить він відчув, що в нього вп'ялася з сотня стріл, колючих, наче голки.
Однаковісінькі,
на думку Ґуллівера, чоловічки намагалися колоти списами в боки.
На
щастя, куртку вони не змогли проколоти.
А
помітивши, що Ґуллівер рухається, чоловічки припинили стріляти.
І
доки між Ґуллівером і мешканцями острова перемир’я, розгляньмо написання деяких
слів із нашої історії.
Пам’ятаєте,
все тіло чоловіка було обплутане тонюсінькими мотузочками й оточили його
маленькі чоловічки?
Річ
у тім, що є кілька способів утворення прикметників.
Серед
яких — суфіксальний, коли ми додаємо до твірного (тобто початкового слова)
суфікс та отримуємо нове — похідне слово.
Так
ми мали прикметник малий і додали до основи слова (тобто частини слова без
закінчення) суфікс -еньк-, і отримали нове слово — маленький.
У
нашій історії були маленькі чоловічки.
У
слові тонюсінький маємо суфікс -юсіньк-, який ми додали до основи тон-.
Пригадаймо
ще два слова: вузесенькі та однаковісінькі.
У
першому слові маємо основу вуз-, до якої додаємо суфікс -есеньк-, а у другому —
початкове слово однаковий,
а
потім до основи однаков- додали суфікс -ісіньк- та отримали прикметник
однаковісінький.
-еньк-,
-есеньк-, -ісіньк- та -юсіньк- — це прикметникові суфікси, які додають словам
зменшено-пестливого та здрібнілого значення.
Пам’ятаймо
про те, що у цих суфіксах ми завжди пишемо м’який знак.
Ще
один суфікс, який ми сьогодні розглянемо, -ськ- застосовують для утворення
відносних прикметників,
оскільки
він має значення належності, вказує на походження.
В
історії про Ґуллівера йшлося, що він мав лікарську практику.
Прикметник
лікарський — відносний, він є похідним від іменника лікар, а утворили ми його
за допомогою суфікса -ськ-.
Утворюючи
прикметники додаванням суфікса -ськ-, ми можемо спостерігати зміни приголосних.
Так,
якщо основа твірного слова закінчується на приголосні г, ж, з після додавання
суфікса -ськ- ми матимемо -зьк-.
Як
от у назвах міст: Париж — паризький, Прага — празький.
Коли
основа закінчується на приголосні к, ч, ц, то, додаючи суфікс -ськ- ми
отримуємо -цьк-.
Наприклад,
у тексті ми натрапляли на слово вояцький лук, яке походить від іменника вояк.
Тобто
вояк — вояцький, Вінниця — вінницький, Гадяч — гадяцький.
Якщо
вкінці основи є приголосний х, ш, с то у прикметнику матимемо суфікс -ськ-:
Чехія — чеський, Черкаси — черкаський, Сиваш — сиваський.
Але
у цього правила є винятки, тому що у певних словах іншомовного походження зміна
приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається.
Ми
згадували, що Ґуллівер навчався у Кембриджі
й за
логікою попереднього правила у прикметнику кембриджський мав би бути суфікс
-зьк-, натомість ми маємо Кембридж — кембриджський.
Так
само у словах: герцог — герцогський, Ірак — іракський, Нью-Йорк —
нью-йоркський, Цюрих – цюрихський, Ла-Манш — ла-маншський, шах — шахський.
Завантажуйте
конспект уроку — там є більш детальний перелік слів-винятків.
А от
на острові, де Ґуллівера зустріли не дуже приязно, герой роману Свіфта пробув 9
місяців і 13 днів.
А
коли вирішив відпливати, 500 майстрів пошили вітрила для його корабля.
Як
доказ існування країни маленьких людей, Ґуллівер взяв із собою тамтешніх корів
та овець.
І ще
довго дивував цими тваринами всіх охочих слухати неймовірні історії.
Сподіваюся,
вас більше не здивують прикметники зі зменшено-пестливими суфіксами та явище
зміни приголосних під час додавання суфікса -ськ-.
Щоб
остаточно переконатися, що ви засвоїли цей урок, пропоную виконати тестові
завдання.
А я
поки що пошукаю корабель для наступної подорожі.
Тобто
підготую для вас ще один урок української мови.
Тож до зустрічі!
Ми
продовжуємо вивчати прикметникові суфікси й цього разу поговоримо про суфікси
відносних та присвійних прикметників.
Пригадуєте,
на першому уроці про прикметник ми говорили, що відносні прикметники вказують
на відношення до іншого предмета, обставини чи дії.
Наприклад,
розділовий знак, овочевий суп.
А от
присвійні прикметники виражають належність предмета істоті, як-от бджолиний
вулик, сестрин олівець.
Сьогодні
ми розглядатимемо суфікси, за допомогою яких можна утворювати відносні та
присвійні прикметники.
Але
спершу я хотіла б запитати у вас, що читають ваші улюблені персонажі кіно,
мультфільмів і серіалів?
Так,
виявляється, вони не лише долають різні перешкоди і переживають неймовірні
почуття, а ще й читають.
Варто
тільки звернути на це увагу.
Колись
я дуже любила мультфільм «Качині історії».
Він
заснований на коміксах Карла Баркса й розповідає про життєві пригоди старого
скнари Скруджа МакДака, який має найбільші у світі грошові запаси.
Прототипом
цього персонажа є головний герой відомої повісті Чарльза Дікенса «Різдвяна
пісня в прозі»,
який
зустрічався з духами минулого, теперішнього та майбутнього Різдва.
А от
у мультику сумувати Скруджеві не дають троє небожів: Крячик, Квачик і Кручик.
Скрудж полюбляє читати.
У
мультику ми не один раз можемо побачити епізоди,
в
яких дядечко згадує про улюблений пригодницький роман Роберта Луїса Стівенсона
«Острів скарбів».
А
доки ви намагаєтеся пригадати книжки, що читають персонажі улюблених фільмів і
серіалів,
пропоную
спинитися на кількох словах із моїх спогадів про «Качині історії».
Тож
життєві пригоди — відносний прикметник у формі множини, який ми утворили від
іменника життя за допомогою суфікса -єв-.
Його
ми пишемо тоді, коли у твірного слова основа закінчується на й або на подвоєні
приголосні, що позначають подовжений м’який приголосний.
Порівняйте:
значення — значеннєвий, алюміній — алюмінієвий.
Якщо
основа твірного слова закінчується на м’який або шиплячий приголосний (ж, ч, ш,
дж),
або
ж якщо наголос падає на основу, то суфікс у похідному прикметнику буде -ев-.
Наприклад,
груша — грушевий, березень — березневий.
Коли
ж у кінці основи є твердий приголосний, у відносному прикметнику матимемо
суфікс -ов- (казка — казковий, свято — святковий).
Суфікс
-ов- ми також напишемо у прикметниках, основа яких закінчується на шиплячий (ж,
ч, ш),
м’який
приголосний або й, але наголошеним є закінчення.
Наприклад,
у Скруджа були найбільші грошові запаси. Грошовий — наголос на закінчення.
В
окремих словах написання суфіксів може залежати від наголосу.
Наприклад,
якщо наголос падає на закінчення, ми пишемо суфікс -ов- (із варіантами -йов-,
-ьов-), а якщо на основу слова — -ев- (-єв-).
Наприклад:
дійовий і дієвий; життьовий і життєвий; вогньовий і вогневий.
Суфікси
-ов-, -ев- (-єв-) застосовують для творення і присвійних прикметників.
У
присвійних прикметниках, утворених від іменників другої відміни чоловічого роду
твердої групи, ми маємо суфікс -ов-:
батько
— батькова, сусід — сусідове.
У
присвійних прикметниках, утворених від іменників другої відміни чоловічого роду
м’якої
та
мішаної груп уживаємо суфікс -ев- із варіантом -єв-: Андрій — Андрієва; Ігор —
Ігореве.
Після
букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (усі ці приголосні є у фразі «де ти з’їси цю
чашу жиру», так їх легше запам’ятати)
у
відносних прикметниках, утворених від основ іншомовного походження, пишемо
похідний суфікс -ичн-: синтаксичний, історичний.
А
після інших приголосних — -ічн-: географічний, симфонічний.
У
присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після
приголосних (крім й)
пишемо
суфікс -ин-: мама — мамин, Тетяна — Тетянин, свекруха — свекрушин
(відбувається
зміна приголосних х — ш), тітка — тітчин (зміна приголосних к — ч).
А
після голосних маємо суфікс -їн-: Марія — Маріїн, але Марійка — Марійчин (зміна
приголосних к — ч), Соломія — Соломіїн.
Під
час додавання суфікса -ин- можуть відбуватися зміни приголосних, наприклад:
донька
— доньчин (к — ч), сваха — свашин (х — ш), небога — небожин (г — ж).
Також
у словах Попелюшка — Попелющин, пастушка — пастущин у присвійному прикметникові
після
додавання суфікса -ин- маємо сполучення приголосних шч.
У
присвійних прикметниках, утворених від іменників з основою на й пишемо суфікс
-ін-: зміїний [змійіний].
У
прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин, після букв
на позначення приголосних (крім й)
пишемо
суфікс -ин-, як-от у наших «Качиних історіях».
Популярність
цього мультика підштовхнула мультиплікаторів студії Волта Діснея створити ще
такі анімаційні стрічки,
як
«Чіп і Дейл», «Темний плащ» та багато інших.
Якщо
ви їх не бачили — рекомендую пошукати.
Дивіться
в оригіналі або з українським перекладом.
Але
тільки після того, як опрацюєте конспект і виконаєте тестові завдання до цього
уроку.
А я
з вами прощаюся.
До
зустрічі на уроках української мови!
Завдання 1
Який із прикметників у рядку не є відносним?
Річний, вчорашнє, мигдалева, миттєвий, мамина, учнівський, дубове
Завдання 2
Знайдіть словосполучення із присвійним прикметником.
Бабине літо, крокодилячі сльози, ведмежий барліг, мишача душа, орлиний зір
Завдання 3
Де допущено помилку під час утворення присвійного прикметника?
Завдання 4
Розкрийте дужки й утворіть відносний прикметник від іменника (усі літери маленькі).
Коли хочеться приготувати щось особливе на десерт, згадайте про рецепт (груша) _____ пирога з фініками та корицею.
Завдання 5
Розкрийте дужки й утворіть присвійний прикметник від іменника (усі літери маленькі)
— Накаталася? — запитала мама, тримаючи велосипед та поправляючи (донька) _______ шолом.
Завдання 1
У якому рядку всі прикметники утворені суфіксальним способом?
Завдання 2
Значення зменшеності, пестливості, здрібнілості надають прикметникам такі суфікси:
Завдання 3
У якому рядку всі прикметники, які можна утворити від іменників, матимуть суфікс -цьк-?
Завдання 4
Виберіть рядок, у якому в усіх словах на місці пропуску потрібно поставити літеру «з».
Завдання 5
Який суфікс має бути в усіх відносних прикметниках, утворених від слів: герцог, шах, казах, Цюрих, Кембридж, Ла-Манш?
Немає коментарів:
Дописати коментар