Велика ведмедиця
Я дуже люблю Карпати. Немає кращого відпочинку, як у горах. Отак роздумуючи, я
піднімався все вище, поки не забрів у густий ліс. Продираючись крізь хащі, я
вийшов на дику місцину. Густина кущів молодої грабини, непрохідні полчища
ялівцю, громади молодих смерічок — усе творило перешкоду для дальшої ходи
Продершись гущавиною, я вийшов на зарослу травою невеличку улоговину3. Я очам
не повірив: неподалік стояла велика ведмедиця і жалібно скавуліла, а біля неї
лежало налякане ведмежатко. Я боязко підступив ближче й угледів: ведмежатко
потрапило в пастку4. Браконьєри поставили! Мені нічого іншого не залишалось, як
тільки сміливо підійти до заполоненого звірятка. Але як поведеться його мати?
Страх тіпав мною, як пропасниця5. І все ж, перемагаючи його, я поволі, дуже
обережно підходив і не спускав з ока ведмедицю.
Я вклякнув біля ведмежати. Воно, бідне, тремтіло. А я, погладжуючи його ніжне
хутро, примовляв: «Не бійся мене, малятко, я тебе визволю, я твій друг».
Я розняв залізко, погладив защемлену передню лапку, подивився, чи немає
поранення — і відпустив його. Воно підстрибнуло і кинулось до своєї
мами.
Ведмедиця уважно глянула на мене й побігла з малим до лісу (За Л. Сеником).
II. Дайте відповіді на запитання і виконайте
завдання.
1. Від чийого імені ведеться розповідь?
2.
Чому оповідач опинився в Карпатах?
3.
Кого побачив мандрівник в улоговині і що вирішив зробити?
4.
Чого він не міг передбачити, чому ним заволодів страх? За допомогою яких мовних
засобів передано в тексті це почуття?
5. Що змусило людину здолати страх? Як змальовано в
оповіданні ставлення до звірятка?
6.
Опишіть епізод, зображений художником.
7.
Яка основна думка оповідання? Чи відображено її у назві тексту?
8.
Доберіть заголовок, який відбивав би основну думку оповідання.
III. Перечитайте текст удруге. Простежте, як розвивається
основна думка оповідання в його композиції (виділіть зав'язку, кульмінацію та
розв'язку).
IV. Розберіть за будовою слово заполоненого.
Зробіть
синтаксичний розбір першого речення.
І. Уявіть описану ситуацію.
Ви з другом (подругою) по дорозі зі школи підходили до зупинки. Раптом линув
дощ, і люди кинулися до автобуса, що саме підійшов. Останнім у двері втиснувся
немолодий уже чоловік. Коли він похапцем1 складав парасольку, на тротуар щось
упало. Автобус відразу ж рушив, і на зупинці нікого не залишилось.
Коли ви підійшли ближче, то побачили барсетку, в ній вия¬вилися ключі, візитка,
кредитна картка й мобільний телефон.
II. Додумайте сюжет до логічного кінця,
визначте композиційні частини і напишіть оповідання про свої пригоди у зв'язку
зі знахідкою. Уведіть в оповідання невеличкий (2—3 речення) опис дощу, барсетки та опис
зовнішності її власника (чи можна встановити, хто ним виявився?); передайте свої
відчуття і враження від пережитих подій. Для зв'язку композиційних частин
оповідання і послідовної передачі подій використовуйте наведену таблицю.
Скористайтесь поданою нижче пам'яткою.
Слова для зв'язку частин твору
Початок:
якось, одного разу; це було; це трапилось;
сталося так, що; ось який випадок стався; пригадується мені, як
Основна частина (послідовність розвитку
подій):
у той час, коли; згодом,раптом, потім,
пізніше, тоді; після того як; та ось, несподівано, нарешті
Кінцівка:
ось так закінчилося; ось який випадок
стався...; ось така історія трапилась...
Як працювати над оповіданням
1. Виберіть
цікавий і повчальний випадок, який ляже в основу оповідання.
2.
Сформулюйте тему й основну думку оповідання, доберіть до нього заголовок.
3.
Відберіть необхідний матеріал із вашого досвіду (спогадів) чи інших джерел.
4.
Продумайте композицію оповідання (вступ, зав'язка, кульмінація, розв'язка,
висновок); складіть план.
5.
Додержуйте співмірності частин оповідання, не від¬вертайте уваги від головного
на несуттєве, другорядне.
6.
Намагайтесь використати в оповіданні невеличкий діалог, елементи опису й
роздуму, щоб повніше і глибше розкрити хід подій та характери людей, про яких
ви пишете.
7. Напишіть
чернетку оповідання; після перевірки і ви¬правлень перепишіть його начисто.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар