150- річчя від дня народження Лесі Українки

 

Є люди, як свічки,-

Згорають, відходять у небуття.

Є люди, як зірки,-

Горять і світять все життя.

 

Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса ЛЕСЯ УКРАЇНКА!

Ця авторка більш за все не любила літературних пліток. Вважала, що «перемивання кісточок померших поетів» – це марна трата часу. Хто ж вона, ця Мавка?

Отже, тільки факти з життя та творчості Лесі Українки:

2 рідних брати

3 рідних сестри

4 любовних пригоди

7 розмовних мов + латина та давньогрецька

10 екранізацій творів

12 поем

22 прозових твори

22 драматичних твори

33 незакінчені твори, які все ж можна прочитати

42 роки життя

270 віршів

900 збережених листів

Географія подорожей та життя:

Луцьк, Софія, Шабо, Кимполунг ,Відень, Київ, Колодяжне, Друскеніки, Сан-Ремо, Кутаїсі, Тбілісі (Тифліс), Хоні, Ялта, Стамбул, Венеція, Берлін, Львів, Чернівці, Алупка, Євпаторія, Смірна, Неаполь, Гелуан (Єгипет), Гадяч, Одеса, Алушта, Сімферополь, Новоград-Волинський, Санкт-Петербург, Женева, Берн і Цюрих, Мінськ, Владая, Тарту (Дерпт), Сурамі, Телаві.

Переклади українською:

Гоголь, Міцкевич, Гомер, Гюго, Свіфт, Жорж Санд, Гейне, Шекспір та Байрон, Тургенєв, Метерлінк, де Амічіс та Ада Негрі, частини книги Єзекіїля та пророка Ісаї, Рігведи.

 

ОСТАННІЙ МОНОЛОГ МАВКИ ІЗ ДРАМИ-ВЕЄРІЇ "ЛІСОВА ПІСНЯ"

(ЛЕСЯ УКРАЇНКА).

О, не журися за тіло!

Ясним, вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю, —

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю..

Грай же, коханий, благаю!