1. Словникова робота
Біблія — книга.
Заповіт (Завіт) — Союз.
Ісус — Спаситель.
Христос — Месія.
Євангеліє — блага звістка.
2. Загальні відомості про Євангеліє
Слово вчителя
— Євангеліє — головна частина Нового Заповіту. Євангеліє містить розповіді про Ісуса Христа, його життя, вчення, смерть і воскресіння. Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і внесено до Нового заповіту) чотири Євангелія: Євангеліє від Матвія, Євангеліє від Марка, Євангеліє від Луки, Євангеліє від Івана.
З точки зору багатьох спеціалістів, канонічні Євангелія, котрі було визнано дуже рано, відрізняються від апокрифів по-перше, своєю простотою та правдивістю; по-друге, мають найдавніше походження; по-третє, правильно подають догматичні питання, що є запорукою чистоти віровчення; по-четверте, підкріплені авторитетом апостолів або їхніх безпосередніх учнів.
Христос навчав людей притчами: «Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу».
ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА
(Євангеліє від Луки)
Він оповів: «У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку”. І той поділив поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї, — і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам'ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів”... І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: “Прогрішивсяя, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм”... А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі — на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть — будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!” І почали веселитися вони.
А син старший його був у полі. І коли він наближався до дому, почув музику та танці. І покликав одного зі слуг і спитав: “Що це таке?” А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване.” І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько й став просити його. А той син сказав батькові: “Ото стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся, оцей, що проїв твій маєток, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване”... І сказав батько йому: “Ти завжди зі мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись і тішитися треба, бо цей брат твій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!”»
(Переклад із давньогрецької Івана Огієнка)
Видатний голландський художник Рембрандт Харменс ван Рейн (1606-1669) у своїх картинах на біблійні сюжети розкриває світ людських почуттів. «Повернення блудного сина» — найбільше за величиною полотно митця, для якого він власноруч зшив чотири великі тканини. Картина написана так, щоб глядач опинився ніби на місці молодшого сина, який стоїть на колінах перед батьком, котрий уособлює Господа. Перед Ним стоїмо ми всі — ті, хто помиляється, проте знаходимо в собі сили визнати помилки й покаятися... Ця картина в символічній формі зображує людство, яке заблукало у своїх гріхах і має повернутися до Бога.

Рембрандт. Повернення блудного сина. 1668-1669 рр.
- 1. Визначте в прочитаному біблійному сюжеті зачин, розвиток дії, кульмінацію та розв'язку. Який момент, на вашу думку, є найнапруженішим?
- 2. Як ви думаєте, чи правий був батько, який прийняв свого молодшого сина в дім і пробачив його?
- 3. Що означають слова батька: «...син мій був мертвий — й ожив...»?
ДИСКУСІЯ
Гріхи дітей перед батьками: чи все скоєне можна виправити?
Ісус Христос востаннє з'являється в Єрусалимі на святі єврейської Пасхи. Там месію схопили за наказом ради старійшин і римського намісника Понтія Пілата. Христа звинуватили в тому, що Він начебто оголосив себе новим Царем Юдейським, і засудили до страти через розп'яття на горі Голгофі. Трагічним подіям передує таємна вечеря Христа зі своїми учнями — апостолами, під час якої Ісус передбачив зраду Юди.
ТАЄМНА ВЕЧЕРЯ
(Євангеліє від Матвія)
...Учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: «Де хочеш, щоб ми приготували паску спожити Тобі?» А Він відказав: «Ідіть до такого-то в місто й перекажіть йому: “Час Мій близький — справлю Пасху зі Своїми учнями в тебе”». Й учні зробили, як звелів їм Ісус, і почали паску готувати. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. І, як вони споживали, Він сказав: «Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене»... А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: «Чи не я то, о Господи?» А Він відповів: «Хто руку свою вмочить у миску зі Мною, той видасть Мене. Людський Син справді йде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!» Юда ж, зрадник Його, сказав: «Чи не я то, Учителю?» Відказав Він йому: «Ти сказав». Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: «Прийміть, споживайте, це — тіло Моє». А взявши чашу й подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!..»
(Переклад із давньогрецької Івана Огієнка)








Немає коментарів:
Дописати коментар