О.Пушкін "Євгеній Онєгін"

 Пушкін «Євгеній Онєгін» аналіз (паспорт)

Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.

Рік написання: 1823—1831

Жанр – соціально-психологічний роман у віршах.

Тема — зображення російського життя першої чверті XIX століття

Напрям – реалізм

Головні герої: 

Євгеній Онєгін – головний герой. Молодий дворянин, розчарований у житті.

Володимир Ленський – друг Онєгіна і його проттилежність,

Тетяна Ларіна – стримана, спокійна, вихована дівчина.

Ольга Ларіна – молодша сестра Тетяни. Неймовірно життєрадісна, безтурботна, весела дівчина, образ якої, втім, не відрізняється глибиною.

Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.

Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.

Проблематика «Євгеній Онєгін»

-людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.

– проблема освіти й виховання; – літературної творчості;

– вірності в подружньому житті; – людських взаємин;

– кохання; – родинних стосунків.

Події у творі відбуваються з 1819 по 1825 р. Автор описав події, що відбуваються протягом 10 років в Петербурзі (1, 8 глави роману), у Москві (7 глава), у провінції — у селі (2, 7 глави). У романі зображена епоха царювання Олександра І (між війною 1812 року і грудневим повстанням). Перші 16 років життя Онєгіна описані лише в 3-ій строфі 1 глави. Двом рокам життя в селі присвячені 5 глав роману (2–7). Вісім років життя Онєгіна в Петербурзі описані як один день героя в 8 главі роману.

Віршовий розмір – онєгінська строфа (це строфічна форма, винайдена О. Пушкіним. Вона містить чотирнадцять рядків чотиристопного ямба з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввггдеедєє)