Гра «Кореспондент»
(питання для інтерв’ю)
- Чим
цікава Україна історично та культурно?
- Які історичні та культурні пам’ятки Ви
запропонували б до розгляду як найбільш цікаві?
Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові
в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений
діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час
війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав
разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу середньої школи.
У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в
Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім.
Т. Г. Шевченка, яку закінчив у 1959 році, а потім продовжив навчання в
Київському державному художньому інституті на факультеті живопису.
У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Демократичній
Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у
техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорнила, туші.
У 1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно дипломну роботу
на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів.
У середині 1965 року після закінчення художнього інституту був направлений
на роботу до Київського державного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.
1968 році брав учать у виставці художників театру та кіно, де експонувалося
п’ять ескізів до театральної постановки Г. Жуковського «Туманність Андромеди».
У травні 1969 року працював художником-постановником у Київському державному
академічному театрі опери та балету. В 1969 році був в Угорщині у місті Сегеді,
де за його ескізами було виконано сценічне оформлення балету «Бахчисарайський
фонтан».
У 1972 році за ескізами Волненка О.А. були виконані нові костюми до опери
Гулака -Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік працював
викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка. У 1975 році
був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього
інституту, де працював до 1979 року.
Член Національної спілки художників з 1979 року.
Заснування собору |
Засновником храму був великий
київський князь Ярослав Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги
над печенігами |
Етимологія (походження) назви собору |
Назва собору походить від грецького
слова «софія» — мудрість |
Загальна характеристика собору |
Софія Київська завдовжки — 29,5
метрів, завширшки — 29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м,
площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна площа — 2310 кв. м.
Висота від підлоги собору до зеніту центрального купола — 29 м. Хори також
мають значну площу — 260 кв. м |
Складові комплексу собору |
Національний заповідник «Софія
Київська» є комплексом давньої архітектури, до складу якого входять
монастирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапезна, братський корпус,
бурса, консисторія, Південна вежа, брама Заборовського, зведені у ХVІІІ–ХІХ
ст. та огороджені міцним муром |
Бесіда за запитаннями.
1. Що вам відомо про пам’ятку історії та культури, зображену на картині? Де
вона знаходиться?
2. Коли і ким цей собор був споруджений? У якому стилі побудовано пам’ятку?
3. Яка історія Софійського собору?
Творче опрацювання картини
1. У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку обґрунтувати.
2. У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму використав
художник у своїй картині?
3. Дзвіниця Софійського собору побудована у стилі бароко. Які ознаки
характерні для нього? Як вони втілені у споруді?
4. Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим свинцем,
оформлення центрального входу.
5. Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття й настрої
викликає у вас пам’ятка?
Лексико-фразеологічна робота
Пояснити лексичне значення слів фасад,
портал, фронтон, баня, вежа, пілястр.
Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі,
що звичайно виходить на вулицю.
Портал — архітектурно оформлений вхід до
монументального будинку.
Фронтон — верхня частина фасаду будинку,
портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим
дахом, обрамлену біля основи карнизом.
Баня — опуклий дах, що має форму
півкулі; купол.
Вежа — вузька споруда, що заввишки
значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці,
палацу та ін.
Пілястр — плоский, схожий на колону виступ
на поверхні стіни чи стовпа
Складання плану опису картини (з
опорою несхематичний план у підручнику)
План
1.
Загальне
враження від картини.
2.
Детальний
опис змісту художнього твору.
а)Зображення на передньому плані картини (буденне життя людей);
б)центральний образ Софійської лаври – дзвіниця;
в)зображення заднього плану (інші споруди Софійської лаври).
3. Власне судження про картину.
V. Складання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі (усно)
За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської за картиною
Олександра Волненка в публіцистичному стилі, додержуючись відповідної
термінології.
Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олександра Волненка
«Софія Київська». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і
постає далеке минуле…
VII. Домашнє завдання
Скласти письмовий твір-опис пам’ятки культури в публіцистичному стилі за
картиною Олександра Волненка «Софія Київська».
Немає коментарів:
Дописати коментар