Професійна, діалектна, розмовна лексика (14.09.2022)

 Загальновживані слова – це слова, які знає кожен носій мови. Ледве не щодня виникають і зникають у мові нові поняття, які слід якось називати. Певні слова несуть якусь експресивну оцінку або мають вузьку сферу вживання, але більшість лексики є нейтральною і тому міжстильовою. Саме остання категорія слів є найбільшою. До загальновживаних належать:

1. Назви усіх родинних зв’язків: батько, мати, син, дочка, брат, сестра, дід, баба, тітка, дядько, зять, невістка і т.д.
2. Назви людських органів і частин тіла: серце, нирки, легені, шкіра, очі, вуха, рот, ніс, рука.
3. Назви природних явищ: дощ, вітер, сльота, мороз.
4. Назви оточуючих предметів природи: небо, річка, хмари, земля, ліс.
5. Назви рослин і тварин: пагін, корінь, дерево, трава, кінь, кіт, собака, горобець, півень, курча, пшениця, жито, гречка.
6. Назви побутових речей, приміщень: будинок, кімната, двері, вікно, лава, диван, шафа.
7. Назви їжі і питва: вода, молоко, вино, хліб, борщ.
8. Назви ознак предметів (колір, вага і т.д.): білий, чорний, зелений, жовтий, легкий, сильний.
9. Назви психічних станів, почуттів: доброта, кохання, стурбованість, злість, веселощі.
10. Назви дій та станів: спати, їсти, ходити, бігти, міркувати, висловлюватись, читати.
11. Назви чисел: два, п’ять, сорок, сто.
12. Назви способів дії: добре, повільно, весело, по-моєму, сильно, легко, важко.

Та багато інших категорій. Переважна більшість таких частин мови як числівники, сполучники, займенники, вигуки, прийменники належить саме до загальновживаної лексики.

Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Це досить велика кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто зрозумілі лише спеціалістам. Знання професійної лексики допомагає як у створенні образів у художній літературі та засобах масової інформації, так і в опануванні професії. Наведемо деякі приклади професійної лексики:

-         вчителі: класний журнал, педрада, семестр, дошка;

-         юристи: позов, судове засідання, апеляція;

-         металурги: мартен, домна, вагранка;

-         журналісти: шпальта, шапка, інтерв’ю, гранки, монтаж;

-         моряки: кок, ют, палуба, щогла, вітрило, якір;

-         військові: марш-кидок, атака, дислокація, траншея.

Діалектна лексика – це слова, що вживаються в певних місцевостях і мають відповідники у літературній мові. Відповідно до територій поширення вчені виділяють західні говірки, північні, а також південно-східні. Найпоширенішими і найбільш вивченими є діалектизми Західної України. Далі – поліські говори. А от південні і східні майже не вивчені, адже довгий час дослідники вважали, що як такого південно-східного діалекту не існує. Однак вже з’явились поодинокі праці, які заперечили цю думку. Для вивчення діалектизмів використовують спеціальні діалектні словники, які укладаються вченими, що мешкають у тих місцевостях.

Західні говірки: вуйко (дядько), ґазда (господар), ватра (вогонь), файний (гарний), леґінь (юнак), ногавиці (штани), біти (чоботи).

Північні говірки: випуст (вигон), лісавиця (драбина), ореля (гойдалка), сохар (дерев’яні вила), веселики (журавлі), ясниця (райдуга).

Південно-східні говірки: банити (мити), пакіл (кілок), квасець (щавель), вагани (ночви), пшінка (кукурудза).

В основу української літературної мови ліг полтавський діалект, завдяки творчості Івана Котляревського, саме тому більшість його слів стали літературними.

Терміни – це слова, що називають поняття в різних галузях: науці, техніці, мистецтві тощо.

Головною ознакою термінів є їх однозначність, адже від чіткого і однакового розуміння терміна вченими залежить розвиток наукової думки. Хоча інколи одне й те саме термінологічне слово має різні значення в різних галузях знань. Наприклад, термін «операція» має значення «хірургічне втручання» в медицині, «проведення спланованих бойових дій» для військових і «переведення коштів з рахунка на рахунок» у банківській справі.

Хоча в більшості випадків терміни мають лише одне значення і значна їх частина є вузькоспеціалізованими, тобто такими, що не вживаються поза межами певної галузі. Лише деякі з них стають загальновживаними словами (наприклад, слово «термометр» або «артеріальний тиск») або є спільними для будь-якої сфери наукової діяльності (наприклад, аргумент, синтез, аналіз, класифікація тощо).

Найчастіше терміни виражаються іменниками і складаються із одного слова, однак є терміни із двох і, навіть, більше слів. Наприклад, «уподібнення приголосних», «складне речення з різними видами зв’язку».

Знання термінів необхідне не лише в школі, хоча саме з неї починається знайомство із науковими знаннями. В подальшому, при виборі професії, кожна людина досить глибоко пізнає терміни своєї сфери.

Вибірковий диктант.

Запишіть лише загальновживані слова. Перевірте себе за тлумачним словником.

Плай, парубок, пектин, плаксійко, поле, пізній, вечір, плиткий, планета, тайстра, врубати, лажа, сестра, читати, жайвір, флояра, дощ, жмут, бараболя, тубус, лафет, кілобайт, дружба, аваль, пам’ятати, освіта.

Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть речення, визначте загальновживані слова, орфограми в цих словах.

У росяні вінки заплетені суцвіття до ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття... (В. Симоненко) Поцілую тебе, моя земле, востаннє, і за повід печаль поведу до Дніпра. (П. Гірник) Зоря Кобзарева нам буде сіяти, допоки квітує земля. (П. Осадчук) Земля моя, Україно, тобі до лиця неопалима калина, терни і собори. (П. Гірник) І розцвіла, як квітка, мова на рідній ниві, над струмком. (О. Олесь) Може, вийшла русалонька матері шукати. А може, жде козаченька, щоб залоскотати. (Т. Шевченко)

Словниковий диктант.

П’ятихвилинка, резон, балаканина, математична, ваза, твердий, продавати, рівня, червономордий, осточортіти, вимогливість, вітер, замазура, спокійний, ледацюга, голосочок, дощ, дітлахи, блискавка, сестричка.