Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка.«Місяць на небі, зiроньки сяють», "Цвіте терен, цвіте терен", "Сонце низенько, вечір близенько" (13.09.2022)

МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує — серденько мре.'

Пісня та мила, пісня та люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?

“Цвіте терен, цвіте терен”

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає,

Хто в любові не знається, }2

Той горя не знає.

А я, молоденька,

Вже горя зазнала, }2

Вечероньки не доїла.

Нічки не доспала.

Візьму я крісельце,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Нехай іде, нехай їде.

Нехай не вернеться, }2

Не дасть йому Господь щастя,

Куди повернеться.

Очі мої, очі мої,

Що ви наробили,

Що всі люди обминали,

А ви полюбили?

«Сонце низенько, вечір близенько» 

Сонце низенько, вечір близенько,

Вийди до мене, моє серденько!

Ой вийди, вийди, та не барися –

Моє серденько розвеселиться.

Ой вийди, вийди, серденько Галю,

Серденько, рибонько, дорогий кришталю!

Ой вийди, вийди, не бійсь морозу –

Я твої ніженьки в шапочку вложу.

Через річеньку, через болото

Подай рученьку, моє золото!

Через річеньку, через биструю

Подай рученьку, подай другую!

Ой біда, біда, який я вдався,–

Брів через річеньку, та не вмивався.

Ой завернуся та умиюся,

На свою милую хоч подивлюся.

“Ой не вертайся та не вмивайся,

Ти ж мені, серденько, й так сподобався

Ой там криниця під перелазом –

Вмиємось, серденько, обоє разом.

Моя хустина шовками шита,

Утремось, серденько, хоч буду бита.

Битиме мати – знатиму за що:

За тебе, серденько, не за ледащо!”