Вживання кличної форми відмінка іменника при звертанні (10.10.2022)

 В українській мові при звертанні слід послуговуватися кличним відмінком. Кличний відмінок властивий тільки іменникам чоловічого і жіночого  роду в однині: сестро, земле, Наталю, Батьківщино, пане, коню, соловейку, Антоне. 

Іменники середнього роду й іменники у множині цієї форми не мають (виняток – панове): море, сонце, поле, небо, люди, студенти, друзі.

Зверни увагу!

Не мають кличної форми займенники та прикметники. При потребі у звертанні використовується називний відмінок однини чи множини:  Кохана! Підійди, будь ласка.  Мила, ходімо. Дорогі, дякую.

Якщо звертання складається з двох слів, то прикметники та займенники у його складі також мають форму називного відмінка: шановний пане, зіронько моя.

 У кличному відмінку однини іменників жіночого роду і деяких іменників чоловічого роду треба вживати закінчення:
-о (основа іменників закінчується на твердий приголосний): Ірино, Миколо, книго, мамо, старосто;
-е (основа іменників закінчується на м'який приголосний, на шиплячий і на -р): доле, душе, судде, Катре;
-є (після голосного й апострофа): Докіє, мріє, надіє, редакціє, а також Іллє;
-ю (деякі пестливі іменники): Галю, Ганнусю, Катрусю, доню, матусю.

Іменники чоловічого роду утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е.

На  -у закінчуються іменники твердої групи (основа закінчується на твердий приголосний, зокрема, із суфіксами -ик, -ок, -к), власні імена з основою на г, х, к і деякі іменники з основою на шиплячий (крім ж): Генріху, Ульріху, дядьку, хлопчику, козлику, равлику, читачу, товаришу.

Закінчення -ю мають іменники м'якої групи (основа закінчується на м'який приголосний і деякі іменники з основою, що закінчується на -р): Юрію, Василю, Валерію, Григорію, Сергію, Дунаю, краю, князю, володарю, гаю, бійцю, знавцю, каменю, кобзарю, лікарю.

На -е закінчуються:

• іменники твердої групи (основа закінчується на твердий приголосний): Києве, Львове, Харкове, Доне, Дніпре, Мироне, Степане, майоре, друже, козаче, отамане, парубче;
• частина іменників м'якої групи на -ець: женче — від жнець; хлопче — від хлопець; шевче — від швець;
• іменники мішаної групи: пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Довбуше.
• 
  

• 10. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.

  1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.

  2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.

  3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.

  4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.

  5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.

  11. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

  Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.

• 12. 

• Прочитай текст. Про яке місто йде мова? Поясни написання іменників – власних назв. Випиши їх.

  Це місто зберегло дух середньовіччя. До творення його неповторного архітектурного вигляду у різні періоди доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII–XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич.

  Неабиякий інтерес туристів викликає унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом. До складу фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.

  Постав іменники у формі кличного відмінка.

  Галина, Галя, Галюня, Марина, Маня, Микола, Микольця, Колюня, Ілля, Сава, Лука, Ярема, Дарина, Софія, Меланія, бабуся Гафія, бабуня Ольга, тітонька Ганнуся, сестриця Маруся, добродійка Ганна Семенівна, сусідонька Харитя, пані Орися, пані Зося.