Павло Тичина. «Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять» (03.02.2023)

 

«Гаї шумлять» (1913)

Гаї шумлять — Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся -дивуюся, Чого душі моїй так весело.

Гей, дзвін гуде — І здалеку Думки пряде — Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку.

Я йду, іду — Зворушений. Когось все жду — Співаючи. Співаючи - кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий.

Щось мріє гай — Над річкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото — поколото, Горить-тремтить ріка, як музика.

1. Автор, назва. П.Тичина «Гаї шумлять» 

2. Рід літератури. Лірика

3. Тематика. Пейзажна лірика

4. Жанр: вірш

5. Тема: оспівування краси гаїв України

6. Ідея: уславлення гармонії між природою та людиною

7. Композиція. Вірш складається з 4 строф

8. Настрій: бадьорий, оптимістичний

9. Образи: гаї, хмарки, дзвін ниви, трави, небо, ріка

10. Художні засоби

Епітети: «шепіт голублячий»

Метафори: «гаї шумлять», «хмарки біжать», «дзвін гуде», «думки пряде», «шепіт трав», «мріє гай», «горить-тремтить ріка»

Порівняння: «купаючи мене, мов ластівку», «ген неба край — як золото», «ріка мов золото-поколото», «ріка як музика»

11. Ліричний герой: спостережливий, уважний, чуйний, духовно багатий, дбайливий

12. Висновок. Кожна людина відчуває природний світ своєрідно