Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є. Правила вживання знака м’якшення (06.02.2023, 07.02.2023)

 

1. В українській мові існує така літера, яка не позначає жодного звука, а лише є доповненням до інших.
2. А українська поетеса Ліна Біленька навіть присвятила цій літері вірш:
3. Після Щ та перед Ю В алфавіті я стою.
4. Де з’являюся у слові – Звука змінюю вимову.
5. Ще творити звик дива – Зовсім змінюю слова.
6. На столі пухкенька булка, Я ж устряв –
7. І вийшла булька. На широкий вибіг лан –
8. І уже з’явилась лань. Був на пляжі – скрізь там галька.
9. Я утік – з’явилась галка.
10. Головний герой нашого заняття – знак м’якшення! Коли його варто писати, а коли не можна– поговоримо сьогодні!
11. М’який знак пишемо після букв, що позначають м’які приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р'], у кінці слова та складу.
12. Запам'ятати ці приголосні можна за допомогою такої собі мовної формули: «Де Ти З'їСи Ці ЛиНи, аДЗуР». Наприклад, у словах вісь, п’ять, олень тощо.
13. По-друге, м’який знак пишемо в суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-. Наприклад, морський, український, празький тощо.
14. По-третє, пишемо м’який знак після букви л перед буквою на позначення м’якого приголосного, як-от у словах: їдальня, пальці тощо.
15. Четвертий випадок уживання знака м’якшення - у дієсловах, що закінчуються на -ть, -ться, наприклад, вдягається, вмивається.
16. А також у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, зіронька тощо.
17. А ось не пишемо знак м’якшення у таких випадках:
18. По-перше, після літер м, в, п, б, ф, які можна запам’ятати за фразою “МаВПа БуФ”, а також ж, ч, ш, г, ґ, к, х: голуб, ніч, вісім
19. По-друге, не пишемо знак м’якшення після р у кінці складу та слова: Харків, кобзар тощо.
20. По-третє, перед буквами, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: пісня, кузня, свято.
21. Згадаймо, що у вимові відбувається уподібнення за м’якістю, тому може здаватись, наприклад, що у слові “пісня” після с потрібно писати м’який знак, але це не так.
22. І останнє - не пишемо м’який знак після н перед ж, ч, ш, щ: менший, тонший, промінчик, але є винятки: няньчити, доньчин, бриньчати, женьшень і похідні від них.
23. Також зверніть увагу: якщо у слові в називному відмінку немає м’якого знака, то й в інших відмінках та утвореному від нього прикметнику
24. з суфіксом -ин- його не буде, і навпаки, якщо м’який знак у слові в називному відмінку є, то й в інших відмінках та в утвореному від нього прикметнику він зберігається:
25. Наприклад, стежинка - на стежинці, скринька - у скриньці, нянька - няньчин.
26. Потренуймося! Уставте знак м’якшення там, де потрібно: Промін..чик, камін..чик, зменшення, нен..чин, дон..чин, брин..чання, з’ясуєт..ся, Наталці.
27. Пам’ятаємо, що ми не ставимо знак м’якшення після н перед ж, ч, ш, щ, тому слово “промінчик” пишемо без м’якого знака, подібно й зі словом “камінчик”.
28. У слові “зменшення” знак м’якшення не ставимо за тим же правилом., після н маємо ш
29. А ось у слові неньчин знак м’якшення пишеться, адже це виняток! Як і у словах “доньчин” та “бриньчати”.
30. Їх варто запам’ятати . Дієслово “з’ясуєт..ся” закінчується на “ться”, тому знак м’якшення вживаємо!
31. Слово “Наталці” у називному відмінку “Наталка” не має м’якого знака, а отже, й у давальному відмінку знак м’якшення відсутній.
32. Чудово! Продовжуємо! Знайдіть слово з буквосполученням -нц-, тобто в ньому немає м’якого знака:
33. А) снігурон..ці; Б) стеблин..ці;
34. В) долон..ці; Г) нен..ці;
35. Д) ляльці.
36. Для того, щоб перевірити вживання м’якого знака в словах у давальному відмінку, поставимо їх в називний:
37. снігуроньці - снігуронька, м’який знак є, тому нам воно не підходить.
38. Стеблинці - стеблинка, знака м’якшення немає, тому цей варіант буде правильним. Перевіримо інші. Долоньці - долонька, знак м’якшення є.
39. Неньці - ненька, знак м’якшення є. Ляльці - лялька, знак м’якшення також наявний.Чудово! Упорались!
40. Подякуємо нашому знаку м’якшення, що допомагає іншим звукам ставати м’якими,
41. і я подякую вам, що ви впевнено наблизились на крок до грамотності.