- Минулого заняття ми вже вивчили, що таке безсполучникові речення та їхні види. Сьогодні поговоримо про смислові відношення між частинами таких речень!
- Згадаймо: у безсполучникових реченнях частини поєднуються інтонаційно. Іноді вони рівнозначні, а іноді – ні.
- Коли частини речення рівнозначні, то це безсполучникове речення з однорідними частинами.
- Таке речення подібне до складносурядного, але частини поєднані не сполучником сурядності, а інтонаційно.
- Коли частини речення не рівнозначні, то це безсполучникове речення з неоднорідними частинами.
- Таке речення подібне до складнопідрядного речення, але частини поєднані не сполучником підрядності, а інтонаційно.
- Між частинами безсполучникового складного речення завжди існують певні смислові відношення
- Так, у безсполучникових складних реченнях однорідні частини можуть виражати:
- 1. одночасність подій або явищ, наприклад: Містечко давно спочивало, скрізь було тихо (В. Шкляр).
- 2. послідовність подій або явищ: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (Олександр Олесь).
- 3. зіставлення або протиставлення подій або явищ: Хтось виграє, когось розібʼють вщент (М. Кублій).
- Зверніть увагу: у безсполучникових реченнях з однорідними частинами, що виражають одночасність або послідовність подій,
- між частинами переважно ставиться кома або крапка з комою; між зіставними чи протиставними частинами може стояти тире.
- У безсполучникових реченнях неоднорідні частини можуть виражати: 1 наслідок: Подивилась ясно – заспівали скрипки (П. Тичина).
- 2 причину: Прощався квапливо: боявся розплакатися чи побачити мамині сльози (В. Гуртовенко).
- 3 умову: Віриш – здійсняться мрії (Н. Позняк). час: Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий (О. Десняк)
- 4 Час: Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий (О. Десняк).
- 5 доповнення: Ніхто не сказав краще за стародавніх греків: справедливість – це стримування сили мудрістю (П. Загребельний).
- 6 пояснення: А потім ударила по селу тривога: замерзають лебеді (Є. Гуцало).
- Безсполучникові речення зі смисловим відношенням наслідку, причини, умови, часу подібні до складнопідрядних речень із відповідними підрядними.
- Речення, що містять смислові відношення доповнення та пояснення, співвідносні зі складнопідрядними з’ясувальними.
- Зверніть увагу, у таких реченнях між частинами стоїть переважно тире або двокрапка.
- Безсполучникові речення з кількома частинами можуть мати різні смислові відношення.
- Наприклад: Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік.
- Речення складається з трьох частин. Перші дві частини “розкажу тобі думку таємну” та “дивний здогад мене обпік” – однорідні, тобто рівнозначні, виражають послідовність.
- Друга й третя частини “дивний здогад мене обпік” і “я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік”
- – неоднорідні, смислове відношення – доповнення, оскільки третя частина доповнює і розкриває слово “здогад” у попередній частині.
- Попрактикуймося! Визначимо вид безсполучникових речень та вид смислового зв’язку в них.
- Перше речення: Будь собою: інші ролі зайняті. Речення має дві частини, у першій підмета немає, присудок –“будь”; у другій частині – підмет –“ролі”, присудок – “зайняті”.
- Частини між собою неоднорідні. Умовно можемо поставити питання: “Будь собою (чому?): інші ролі зайняті”. Тут смислове відношення причини.
- Наступне речення: “В моїй душі безсмертний дух народів, в моїй душі – енергія століть” (М. Вінграновський).
- Речення має дві частини: у першій – підмет “дух”, присудка немає; у другій – “енергія” підмет, присудок також пропущений.
- Частини однорідні, смислове відношення – зіставлення.
- Третє речення: “Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста”.
- У реченні 4 граматичні основи, а отже, 4 частини. Вони однорідні, рівнозначні. Усі мають однакове смислове відношення – зіставлення.
- Чудово! Продовжуємо. Установімо відповідність між реченням та видом смислового відношення між його частинами.
- 1. Він гість – я господар (Д. Фальківський). 2. Знай: по бурі тяжкій перемога засяє дзвінка і погідна (М.Рильський).
- 3. Вже засвітились у небі зорі, усе заснуло, заснуло й горе (Леся Українка). 4. Буде правда – прийде і віра! (М. Стельмах).
- Варіанти відповідей : А послідовність, Б наслідку В доповнення, Г зіставлення
- Перше речення “Він гість – я господар” має дві частини. Частини однорідні, протиставляються одна одній, тому відповідно тут будуть протиставні смислові відношення. Варіант Г.
- Друге речення “Знай: по бурі тяжкій перемога засяє дзвінка і погідна”. Частини неоднорідні. Умовно можемо поставити “Знай (що?),
- по бурі тяжкій перемога засяє дзвінка і погідна”. Друга частина доповнює першу, тому тут смислове відношення доповнення. Варіант В.
- Третє речення “Вже засвітились у небі зорі, усе заснуло, заснуло й горе”. Частини однорідні.
- У кожній частині представлена дія, вони відбуваються одна за одною, тому тут смислове відношення послідовності. Варіант А.
- І четверте речення “Буде правда – прийде і віра!” Дві частини неоднорідні. Друга частина виражає наслідок з першої, тому в цьому реченні смислове відношення наслідку.
- Чудово! А в мене все! Сьогодні ми вивчили смислові відношення між частинами безсполучникового речення,
- а я бажаю, щоб кожна частина й сфера вашого життя була наповнена змістом.
- До нових зустрічей!
Немає коментарів:
Дописати коментар