- Зарубіжна література. 9 клас.
- ми повертаємося до однієї з найцікавіших і художньо найвиразніших
- п’єс Бернарда Шоу «Пігмаліон».
- Поговорімо про те, як може змінитися людина
- під впливом різних чинників, а найбільше – після того,
- як усвідомить себе особистістю.
- Ми вже знаємо з вами, що Б. Шоу – один із засновників «нової драми»
- в Західній Європі.
- За допомогою античного міфу він привернув читацьку й глядацьку увагу
- до проблем свого часу, до болючих питань суспільного й приватного життя.
- У п’єсі «Пігмаліон», як ви пам’ятаєте, драматург відштовхується
- від відомого давньогрецького міфу про скульптора,
- який зневажливо ставився до кохання,
- віддаючи перевагу мистецтву.
- За це богиня Афродіта покарала його:
- вона наслала на Пігмаліона кохання до найпрекраснішого його витвору –
- статуї морської богині Галатеї.
- Уражений стрілою Амура, Пігмаліон закохався у власний витвір,
- але не може бути щасливим у такому коханні,
- адже його кохана залишається холодною до нього, бо вона створена з каменю.
- Бернард Шоу оригінально переосмислив цей міф.
- У п’єсі наявні два плани:
- перший пов’язаний з образом Елайзи, її «одухотворення»
- під впливом мистецтва Гіґґінса, а другий – це історія Гіґґінса,
- який має визнати, що, окрім його «мистецтва»,
- тобто окрім науки фонетики, є інші важливі речі:
- людське життя, людські стосунки, людські долі.
- Згадаймо, що комедія «Пігмаліон» – це драма-дискусія.
- Елайза прагне піднестися над життєвими обставинами.
- Вона міркує, якщо дивак-вчений навчить її говорити правильно,
- то це допоможе їй підвищити соціальний статус і стати продавчинею у квітковій крамниці.
- Реалії життя зумовлюють її «ділову розмову»
- під час візиту до професора фонетики,
- котрий узявся перетворити квіткарку на леді.
- В образі професора Гіґґінса автор зобразив науковця,
- який цілком поринув у свою науку.
- Експеримент з Елайзою йому цікавий із наукового погляду.
- Спочатку навчання дівчини слугує лише «матеріалом для дослідження»,
- він байдужий до її внутрішнього світу.
- Але пізніше науковець зі здивуванням відкриває багатство її душі.
- Кульмінацією комедії є сцена нічної розмови Гіґґінса та Елайзи.
- У цій сцені зображено головний результат експерименту –
- продавчиня з вулиці не лише навчилася гарно говорити
- й набула світських манер, а й усвідомила себе особистістю.
- Парадокс цієї ситуації полягає в тому, що Елайза – Галатея «збунтувалася»
- проти власного творця, вона виступає проти пасивної ролі «матеріалу для експерименту».
- Можна сказати, що дівчина дає урок своєму вчителю,
- але чи зрозумів цей урок Гіґґінс?
- Щодо цього ми можемо подискутувати.
- Але зрозуміло одне:
- Автор відійшов від сюжету про кохання у своїй п’єсі навмисне.
- У фіналі йдеться не про кохання, а про свободу людської особистості загалом!
- Драматург підкреслює багатство натури Елайзи,
- її незалежний характер.
- Водночас професор Гіґґінс попри всю широту його наукових інтересів
- ще далеко не все розуміє в реальному житті й у людях…
- Сутність п’єси «Пігмаліон» як драми-дискусії полягає не в любовному,
- а в ідейному конфлікті між Елайзою і Гіґґінсом.
- Звернімо увагу на діалог, що відбувся між героями у фіналі п’єси:
- Текст читаємо в перекладі Олександра Мокровольського:
- Гіґґінс: (розлючено зводячись на ноги). Що? Тому самозванцеві?
- отому шахраєві?... Віддати йому моє відкриття!
- Один ваш крок у цьому напрямку – і я скручу вам в’язи.
- (Хапає її за плечі.) Чуєте?
- Елайза: (виклично, не чинячи опору). То й скрутіть.
- Мені байдуже. Я знала, що рано чи пізно ви мене вдарите… Ага!
- Тепер я знаю, як вас приборкати. Яка я дурепа, що не додумалася до цього раніше!
- Ви не можете забрати назад ті знання, що дали мені…
- Я дам оголошення в газети про те, що ваша герцогиня –
- всього лиш квіткарка, яку ви навчили, і що ця квіткарка навчить будь-яку дівчину,
- як стати герцогинею – за ті самі півроку ще й за тисячу гіней.
- О, коли я згадаю, як то повзала у вас під ногами та як ви мене попихали
- і всіляко узивали, – коли в будь-яку мить мені досить було тільки підняти мізинця,
- щоб дорівнятися до вас, – тоді я ладна вбити себе! (кінець цитати).
- А зараз спробуймо дати відповідь на таке запитання:
- Як можна назвати урок, який дає Елайза Гіґґінсу у фіналі п’єси?
- А) урок вдячності й милосердя
- В) урок доброти й творчості
- Б) урок гідності й свободи
- Г) урок толерантності й поваги
- Правильна відповідь –
- урок гідності й свободи
- Вочевидь, ставши в результаті виховання й розвитку інтелектуального потенціалу гордою
- й сильною жінкою,
- Елайза – колишня квіткарка – вимагає від професора визнання за нею цих якостей,
- а також визнання її як вільної особистості,
- що має право на власну думку.
- Професор, який однаково байдуже ставиться як до леді,
- так і до квіткарки, вражений тим, що його «витвір» насправді виявився Людиною,
- Особистістю, Жінкою із власними інтересами,
- власними думками, власною гідністю.
- Тому фінал п’єси залишається відкритим…
- Що буде далі з героєм і героїнею?..
- Це мають визначити глядацькі або читацькі аудиторії.
- Бернард Шоу показує нам, як під впливом культури,
- освіти, мистецтва може бути сформована одухотворена людина,
- котра здатна приймати рішення, оцінювати ризики, протистояти будь-якому тиску тощо.
- Ефект впливу мистецтва на Елайзу виявляється в змінах її свідомості
- й поведінки на краще.
- Мистецтво залучає персонажів п’єси до різних галузей соціального життя.
- Воно дає ширше бачення людей і відкриває навколишній світ по-іншому.
- Безпосереднє завдання Б. Шоу, про що він наголосив у передмові,
- – пропаганда лінгвістики, передусім фонетики.
- Він завжди з неабияким інтересом ставився до цієї науки.
- Однак зв’язок з фонетикою – лише один із аспектів цікавої,
- багатогранної п’єси.
- Це водночас п’єса виразного соціального, демократичного
- звучання – ми говоримо про природну рівність людей
- та їхню класову нерівність, про талановитість людини незалежно
- від соціального статусу, національності, ґендеру.
- Це й психологічна драма про кохання, яке через низку причин
- перетворюється на ненависть.
- І, нарешті, це п’єса-попередження, що демонструє, як дбайливо
- й обережно потрібно підходити до людини,
- яким страшним і неприпустимим є експериментування над людською природою.
- Пригадуєте, останнім кроком до одухотворення «Галатеї»
- була її погроза стати конкуренткою Гіґґінса у викладанні фонетики!
- І знову, здавалося б, несподівана реакція: «Бог свідок, Елайзо, я сказав,
- що зроблю з вас справжню жінку, і я таки зробив! Отака ви мені подобаєтеся» (кінець цитати).
- Отже, Елайза «ожила», коли почала поважати себе,
- усвідомивши себе особистістю.
- В образі квіткарки драматург розкрив страшну безодню,
- у якій перебувала тоді більшість англійського населення.
- Питання бідності, низькооплачуваної праці,
- дитячого сирітства порушено у творі в процесі розповіді про життя юної квіткарки.
- Водночас в образі Елайзи Дулітл, сучасної Галатеї,
- автор показав величезний творчий потенціал людства,
- його прагнення до культури, морального вдосконалення.
- Про актуальність порушених у п’єсі проблем свідчить те, що вона не сходить зі світових сцен
- та екранів уже понад століття!
- В українських театрах вона теж стала окрасою репертуару.
- Пропоную переглянути трейлер вистави «Моя леді» за п’єсою «Пігмаліон»
- Сумського академічного театру драми та музичної комедії.
- Нове життя п’єсі Бернарда Шоу «Пігмаліон» дав усесвітньо відомий мюзикл
- «Моя чарівна леді», знятий у США в 1956 р.
- (композитор Фредерік Лоу, автор лібрето – Алан Джей Лернер).
- Створений за мотивами п’єси Шоу, він завоював неабияку популярність
- серед глядачів театрів світу.
- У 1964 р. на основі цього театрального мюзиклу було створено фільм
- «Моя чарівна леді» (США, режисер Джордж К’юкор),
- який також мав значний успіх.
- Але звернімо увагу на те, що цей прекрасний фільм
- значно відрізняється від літературного твору.
- У фільмі, як і в мюзиклі, на першому плані – історія кохання,
- історія взаємин Елайзи й професора Гіґґінса.
- А у п’єсі автор свідомо уникав любовної історії,
- бо його найбільше цікавила боротьба Елайзи за свободу й гідність власної особистості.
- На попередніх уроках ми з вами мали можливість переглядати
- уривки саме з цього фільму з чудовою голлівудською акторкою Одрі Гепберн у головній ролі.
- Щира, енергійна, цілеспрямована дівчина,
- з почуттям власної гідності, приваблює до себе не одне
- читацьке й глядацьке покоління.
- Проблеми життєвої позиції людини, місця жінки в суспільстві,
- так звана «філологічна» проблематика, а також проблема створення «нової людини» -
- з власними поглядами й переконаннями – ось те, що робить п’єсу Б. Шоу
- сучасною й сьогодні.
- Розпочавши з проблем фонетики, автор виводить нас
- на проблему особистості, її духовного розвитку.
- Отже, це драма не про кохання,
- а про силу творчості, про духовне пробудження людини
- під впливом мистецтва, про можливість здобуття
- особистістю внутрішньої краси й свободи.
- Ми з вами сьогодні прощаємося!
- Читайте найкращі книжки світу,
- які дають нам відчуття свободи й власної гідності!
- До зустрічі!
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар