Пряма й
непряма мова. Заміна прямої мови непрямою.
Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові й діалозі
1. Пряма мова супроводжується
А непрямою мовою
Б вставними словами
В словами автора
Г уточнюючими членами речення
2. Речення з непрямою мовою -
це
А Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори…»
Б Осел почванитись хотів, що чув в
ліску всіх птахів спів.
В «Який народ мізерний та низький! – до всіх говорить Хміль з пихою. – От
я так виріс, бач, який!»
Г Рід жаб’ячий надумався прохати
собі в болото короля.
3. При заміні прямої мови непрямою
допущено помилку в реченні
А Мати повідомила донечці, що
в табір та поїде в серпні.
Б Софійка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур.
В
Мій друг повторює, ви одійдіть за хату,
а ми виліземо.
Г Марія Олексіївна запитала в нас , хто не виконав домашнє завдання.
4. При заміні прямої мови непрямою
допущено помилку в реченні
А Батько сказав дітям, що час
збиратися в дорогу.
Б Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
В Сам до себе говорив Тимофій, що земля
найкраще пахне восени.
Г Олена Петрівна запитала, хто купив Ользі таке гарне намисто.
5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А «Чого
зажурився, мій любий козаче» . - питає дівчина вродлива.
Б
«Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива,– Ти думав, що для тебе я забуду родину?»
В
«А це ти, Максиме? - зрадів Карпо, дивлячись у вікно.– Заходь, заходь!»
Г
«Ніщо так не красить людину, як натхнення» - подумала Ярославна.
6. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А «Ну, з
Богом!», – сказав дядько Тихін.
Б
Поет
підвівся з крісла й урочисто відповів ─ «Моя перша вчителька.»
В
В Україні
кажуть: «Веселка воду п’є».
Г
«От би Ніні
це побачити, от би вона зраділа, – пурхнула в моїй голові думка».
7.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А
«Люди добрі,- благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтеся, прийміть нас до
хати».
Б Урешті
зупинилася, нагнулася до землі й промовила: «Остапе!»
В
«Ти, Соломіє?»- поспитав він і відкрив очі.
Г
«Що ж воно буде?»- згодом перепитав Остап.– «Там як хто підгледить твій очіпок,
не мине нас халепа.»
8. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А
– Така та наша славна Україна, – твердить хлопчина в умі.
Б
– Справа – дивна дівчина, – погладив себе козак, – годі її збагнути.
В
– Добрий кінь, – кажуть козаки, – День біжить, а три лежить.
Г –
Здоров, мій гнідий! – каже козак, погладжуючи
гнучку шию коня.
9.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Це
наше новосілля,- говорила Мотря : - завтра по дневі роздивимося краще».
Б «Вам
здається, що тепер море, як синій птах?» - обізвалася сусіди.
В
Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!»
Г
«Товаришу, - звернувся враз до нього, - мені треба оглянути рану».
10.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А
Г. Сковорода наводить слова Плутарха: «Дружба…зменшує страждання».
Б
«Духовне життя нації,─ вважає Г. Лозко,─ цілком залежить від здоров’я кожної
особистості».
В
Народна мудрість говорить: «Не потрібен і клад, коли в сім’ї лад».
Г
«Ваша усмішка – це посланець вашої доброї волі,- пише Д. Карнегі і продовжує. -
Ваша усмішка – ніби сонце, що пробивається крізь хмари».
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А
Юхим підозріло черкнув мене поглядом і в’їдливо запитав- « У тебе, жовтодзьобе,
є баланс у голові?»
Б
«Ох, голубе! – Лисиця застогнала. – Бодай би вже й не жить, як отаке терпіть!”
В
«На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики
лупила», – промовила Лисиця.
Г
«Ти ще смаленого вовка не бачив? – посунув на мене Юхим. – То побачиш! Не
тепер, так в четвер».
12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А
«Враг його,- каже,- знає, який
тепер люд настав!»
Б
«Да годi тобi розпитувать! - озвався пiп, - Бачиш, що не татаре, то i впускай»
В
«Веди ж нас, Василю, до пана,- каже полковник
Шрам.- Де вiн?
Чи в
свiтлицi, чи в
пасiцi?»
Г
«Еге, добродiю,- каже Василь Невольник,- благую честь iзбрав собi пан
Черевань - нехай
його Господь на свiтi подержить!»
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар