Вийду в поле, стану серед жита,
Задивлюся в небо голубе.
Земле рідна, скільки буду жити,
Стільки і любитиму тебе.
А коли проб’є моя година
І прийде прощатися пора,
Поховай мене, як мати сина,
Вмивши тіло водами Дніпра.
Кров свою віддам твоїй калині,
Пісню — травам, птицям і лісам.
Плоть — піску, чорнозему і глині,
А високі думи — небесам.
Я тебе, кохану і єдину,
Навіть після смерті не покину. (М. Луків)
Бесіда.
— Які типи мовлення вам відомі?
— Які види описів ви знаєте?
— Як називають зображення природи в живописі та художній літературі?
— Якими засобами користується для цього живописець?
— Як створює пейзаж письменник?
— Яка роль пейзажів у художніх творах? (Опис місцевості є складовою частиною художнього твору, до якого вводиться з певною метою — для уточнення, характеристики події, увиразнення оповіді тощо).
— Що в реченнях опису природи є «відомим», а що — «новим»?
— Назвіть основні ознаки розповіді.
— Яка відмінність між художнім і науковим описом?
ІІІ. Робота з текстом переказу.
Учні ознайомлюються з цілісним висловлюванням. Визначають тему й основну думку, а також авторський задум. .
Текст № 1
Зустріч
І сонце ясне на небі, і смуток легкий бере. Шевченко стоїть коло Золотих воріт, перед ним — мольберт із чистим листком паперу — не поклав сьогодні на той папір ані лінії. Може, від того тривожно тенькнуло його серце, наче птах крилом зачепив, ставав відтак замислений і суворий і слухав мимохіть свій неспокій.
Побіч росло дерево, вітер грав на його листі, і світлотінна сітка в ногах у маляра хиталася й тріпотіла, мінилася і коливалася. Знову наблизив руку з олівцем до паперу, але та знову безсило впала. Закинув різко голову: вгорі лежало густо-зелене шатро і пробивалося крізь нього сипучими синіми спалахами небо.
Хтось десь плакав. Шевченко повернувся занепокоєно й насурмив брови. Ішло по вулиці мале дівча, ішло собі та й плакало, і мало воно залите сльозами лице. Рот був гірко скривлений, а кулачок тер і тер око, наче хотів витерти з нього ще більше сліз.
— Агов! — гукнув тихенько Шевченко. — Чого ти плачеш?
Дівча спинилося, розтулило рота, розширило оченята і на мить припинило плакати. Дивилося на широкоплечого вусатого дядечка, що усміхався до нього так, як усміхалося сонце в одній з бабусиних казок, і йому здалося, що, може, то і є воно, оте сонечко з казок. Дядько стояв на пагорбі, і вся його постать була оторочена зусібіч жовтавим світлим обрамленням, може, через те, коли всміхався той дядечко, щось таке чудне робилося: сміялися й зморшки біля очей, і очі, і вуса, і все його кругле обличчя (За В. Шевчуком).
Робота за змістом і структурою тексту.
— Доведіть належність висловлювання до художнього стилю, наводячи приклади з тексту.
— Що робив Т. Г. Шевченко біля Золотих воріт?
— Якою ви уявили дівчину, про яку йдеться у тексті? Опишіть її.
— Якою ви уявили місцевість, описану письменником? За допомогою яких художніх засобів йому вдалося це зробити? Наведіть приклади з тексту.
— Які типи мовлення поєднано у висловлюванні? (Мовностилістичний аналіз висловлювань. Лексико-стилістична робота).
— На які частини можна поділити текст?
— Зробіть тематичні виписки і самостійно запишіть складний план.
Текст № 2
Повернення до Львова
Коли поїзд мало-помалу наближався до Львова і з’явилися перші будинки і напівкруглі бані церков, Марко відчув невимовну радість, бо повернувся ж до міста своєї юності, яке можна було назвати столицею, не додаючи до цього слова лапок іронії. Він радо, якось по-дитячому вітав знайомі околиці; його зір із приємністю блукав по пагорбі Високого Замку, по Лисій горі, поважній будові храму Святого Юра — скрізь, де він давним-давно не раз бував.
Чимало часу минуло відтоді, коли він востаннє був у Львові. Тоді він знав молодого Франка, Павлика, Бачинського. Нині в цьому місті ходять інші люди, ті, що живуть великим зривом вісімнадцятого року і дальших років упертих, жертовних змагань. Марко поринув у думки, сумуючи за минулим, жаль огортав його, коли він згадував про те, що з власної вини не став учасником боїв за свободу. Так він і незчувся, як потяг почав наближатися до вокзалу. Ще потяг не доїхав до львівського
вокзалу, а Марко почав одягатися, почуваючи себе завороженим кораблем із середньовічної легенди, який опустили перед бурею, який блукає по морях, гнаний вітрами.
Нарешті Марко вийшов із залізничного вокзалу і зупинився як укопаний: відчув якусь дивну атмосферу неспокою і росту міста боротьби, духовних шукань, дозрівання. Тимчасом як Марко розмірковував мимохіть, стоячи перед вокзалом, з важких хмар почав сіятися дрібний дощ. Це його розбудило від задуми, і він глянув уперед, вздовж алеї: хотів увібрати холодним поглядом теплоту цього древнього рідного міста. Нарешті рушив широкою алеєю, вона привітно махала йому услід ніжно-зеленими, вітами крислатих, дерев. Йому здалося: будинки; храми, люди — все, що він зустрічав на своєму шляху, радо вітає його приїзд; а він ішов не поспішаючи, жалкуючи, в душі плачучи за тим, чого уже це вернути. І скрізь, де б він не проходив: чи то широкими гомінкими вулицями, чи то тихими вузькими вуличками, його супроводжував незримий і зримий дух величі міста Лева; і він по-щирому, радів цій навколишній гармонії, яка зливалася водно разом із ним і, мабуть, теж по-справжньому раділа поверненню свого «блудного сина» (За Ю. Тисом).
Мовностилістичний аналіз тексту.
— Доберіть означення, що використовуються в описі місцевості.
— Запишіть порівняння і з’ясуйте їх роль в описі місцевості.
— Поясніть лексичне значення фразеологізму блудний син.
— Поясніть написання прислівників.
Повторне прослуховування тексту.
IV. Підготовка чорнового варіанта переказу, його редагування з використанням пам’ятки.
ПАМ’ЯТКА
«Як написати стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»
1. Прочитати або прослухати текст, який необхідно переказати стисло.
2. Визначити тему й основну думку висловлювання.
3. Вдуматися в тему, пропоновану для стислого переказу.
4. Виділити з тексту основну інформацію.
5. Продумати композицію переказу, тип мовлення.
6. Зробити тематичні виписки.
7. Самостійно скласти план переказу.
8. Виписати художні засоби, що допомагають авторові описати місцевість.
9. Дібрати слова та речення для зв’язку частин тексту.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар