Завдання 1
Зі скількох речень складається вірш Адама Міцкевича “Непевність”?
Завдання 2
Якою мовою був написаний поетичний твір Адама Міцкевича “Непевність”?
Завдання 3
Яке почуття описує Адам Міцкевич у своїй поезії?
Завдання 4
Введіть правильну відповідь (усі літери маленькі).
Яка риса характеру, стан душі героя не дають йому змоги висловити почуття до коханої дівчини?
Завдання 5
Прикладом якого прийому є рядок “Чи це тільки дружба, а чи це кохання?”?
І ми знову поговоримо про
дружбу і кохання,
поезію про почуття, значущість і силу любові, її вплив на людину.
Сьогодні ми знову мандруємо до Польщі, адже вивчатимемо вірш польського
поета
Адама Міцкевича.
Розпочнімо роботу на уроці із письмового завдання.
Поміркуйте й напишіть відповіді на такі запитання:
- Що таке закоханість?
- Чим закоханість відрізняється від кохання?
- Що таке дружба?
- Чи існує дружба між хлопцем і дівчиною?
Такі дорослі запитання, правда?
Але ж і ви уже не маленькі.
У кінці уроку ми знову повернемося до цих запитань.
Мені дуже було б цікаво почути ваші відповіді.
Сьогодні маємо такі завдання:
1-е) удосконалити навички виразного читання поезії;
2-е) проаналізувати вірш «Непевність».
Про біографію автора знайдете матеріали у конспекті уроку,
а зараз найцікавіше – подискутуємо про людські почуття.
Психологи стверджують, що симпатія і кохання можуть бути однобічними,
тобто без взаємності, а дружба передбачає вияв певних почуттів з обох
сторін.
Дослідники та дослідниці почуттів розмежовують короткочасне кохання,
закоханість і тривале,
тобто палке, жагуче кохання.
Психолог Микола Варій у своїй праці «Характеристика різних почуттів»
так пише про почуття людини, цитата:
«Кохання — це інтимна прихильність, яка наділена настільки великою силою,
що втрата об’єкта цієї прихильності здається людині непоправною…», кінець
цитати.
А східна мудрість говорить:
«Кохання — це коли розум поважає, душа бажає дружби, а серце прагне
єднання».
Нехай ваші міркування над запитаннями стануть основою розуміння
сюжету вірша «Непевність».
Про які почуття йдеться в поезії Адама Міцкевича?
Про дружбу, кохання чи закоханість?
І чи знаходить ліричний герой відповідь на запитання, яке його бентежить?
Я зачитаю вам вірш, а ви спробуйте знайти відповіді на ці запитання.
Адам Міцкевич Непевність
Цитую:
Вдалині від тебе не тужу, не плачу, Розуму не трачу, як тебе побачу,
А проте, як часом довго не стріваю,— Все чогось сумую, все когось шукаю.
I в журбі до серця підплива
питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Ти з очей зникаєш, і вже я не в силі Одновити в думці риси твої милі,
Хоч мені й говорить прагнення щоденне, Що ти завжди близько, завжди біля
мене.
Та мене хвилює давнє запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Сумував я тяжко, та своєї скрути Не давав ніколи я тобі відчути;
Без мети блукав я і втрачав дорогу, А прибившись часом до твого порогу,
Входив я, сховавши в серці запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Задля тебе навіть смерть була б легкою, В пекло я подався б для твого
спокою,
Хоч не маю зваги серцю наказати – I твоїм здоров'ям, і спокоєм
стати.
Сушить мені мозок те лихе питання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Як руки твоєї дотик відчуваю, Наче в любий спокій весь я поринаю.
Я б заснув навіки в тую мить, здається, Коли б не будило серце, в котрім
б'ється,
Невідступно б'ється грізне запитання: Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Коли я цю пісню віршував без тями, Віщий дух моїми не владав устами,
Сам не знаю звідки, стежками якими Узялися мислі і набігли рими,
Як я в кінці вірша вкарбував питання: Що мене натхнуло — дружба чи кохання?
Щемно і чуттєво написаний вірш, погодьтеся.
Перші дві строфи дають нам змогу зрозуміти, що ліричний герой сумує і
страждає без коханої,
але водночас контролює свої почуття, цитата:
«Вдалині від тебе не тужу, не плачу, / Розуму не трачу, як тебе побачу»,
кінець цитати.
В третій строфі чоловік зізнається, що не може розказати дівчині про свої
почуття, цитата:
«Сумував я тяжко, та своєї скрути/ Не давав ніколи я тобі відчути».
У четвертій строфі читаємо зізнання, що задля коханої чоловік ладен
податися в пекло
або розпрощатися з життям.
Але при зустрічі віч-на-віч він не розкриває свого серця, цитата:
«Хоч не маю зваги серцю наказати –/ I твоїм здоров'ям, і спокоєм
стати».
П’ята строфа — це кульмінація почуттів, цитата:
«Як руки твоєї дотик відчуваю,/ Наче в любий спокій весь я поринаю./
Я б заснув навіки в тую мить, здається», кінець цитати.
Закоханий чоловік готовий спинити час в ту мить, коли кохана поруч, але він
збентежений, цитата:
«серце, в котрім б'ється, /Невідступно б'ється грізне запитання: /
Чи це тільки дружба, а чи це кохання?»
У шостій строфі герой каже, що не розуміє, що ж дало йому натхнення:
дружба чи кохання.
Цитата: «Сам не знаю звідки, стежками якими / Узялися мислі і набігли
рими...»
Кінець цитати.
Розв’язка в останніх рядках заключної строфи так і не відбулася.
Але логічний наголос підказує читацькому колу відповідь.
На підсвідомому рівні герой виклав на папері свої сподівання,
почуття, болі й жалощі.
Тому вірш має форму внутрішнього монологу ліричного героя, який намагається
розібратися у своїх почуттях,
неодноразово звертається безпосередньо до коханої.
Риторичне запитання, яке повторюється в кінці кожної строфи,
підсилює внутрішнє напруження ліричного героя.
Нагадую, риторичні запитання — це ті, які не мають і навіть не передбачають
відповіді.
Що діється в душі дівчини й чого вона чекає від обранця (дружби чи
кохання?),
у вірші так само не визначено.
Однак у сюжеті є натяк на її прихильність і взаємну симпатію.
Як ви думаєте, чому ліричний герой не наважується відкритися дівчині?
Можливо, непевність щодо майбутнього й острах почути небажану відповідь
нівелює його рішучість.
Поміркуйте, чим небезпечна така ситуація, коли страх сковує дії людини?
Страх ліричного героя породжує бездіяльність, тому він зосереджений на
спогадах і непевності дій.
Сама назва вірша нам це підказує.
Сумно, але він не бореться за своє кохання.
Увага! Запитання для роздумів.
Чому ліричний герой так і не знайшов відповіді на своє запитання?
Що ви порадили б героєві у цій ситуації?
Підсумуємо вивчене на уроці.
Вірш «Непевність» Адама Міцкевича — це поезія роздумів і сподівань,
це спосіб з’ясувати свій бентежний стан і відповісти на запитання,
яке хвилює серце: «Чи це тільки дружба, а чи це кохання?».
А як здається вам: ліричний герой прагне кохання чи дружби?
Пропоную вам повернутися до того завдання, яке ви виконували на початку
уроку,
і знову поміркувати над запитаннями.
Можливо, після почутого на уроці ваші відповіді змінилися.
А тепер домашнє завдання.
1) опрацюйте конспект до уроку і тестові завдання;
2) напишіть поради ліричному героєві, як боротися за своє щастя;
3) маєте відповідальне випереджальне завдання: ознайомтесь із біографією Шолом-Алейхема
та прочитайте повість «Пісня пісень».
До зустрічі на наступному уроці/
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар