Привіт!
Круто, що ви обрали подивитися урок української мови, а не залипнути на десять-п’ятнадцять хвилин у відео в ютубі.
І сьогоднішній урок ми почнемо з історії про те, як підлітки дивилися одне
екстремальне відео на ютубі.
Ця історія — з книжки норвезької письменниці Ґюдрун Скреттінґ «Антон
великий».
Українською
її переклала Наталя Іваничук.
Із
першою книгою про життя підлітка Антона, «Антон та інші нещастя», ми
знайомилися в курсі шостого класу.
Ви
можете повернутися й переглянути уроки з історіями про те, як Антон намагався
знайти дівчину для свого тата
і як
мама його подруги Іне писала дочці мотиваційні фрази, на зразок, «Повний
вперед!» на шкірці банана.
А
цього разу ми детальніше поговоримо про пряму й непряму мову.
І ще
про те, як важливо мати друзів, які допомагають здолати негаразди.
Отже,
мовлення
іншої людини ми можемо передавати трьома способами:
прямою
мовою, непрямою мовою та цитатою.
Розгляньмо
детальніше, у чому різниця цих способів.
Пряма
мова — це мовлення іншої людини, яке ми передаємо дослівно.
Пам’ятайте
також, будь ласка, про те, що пряму мову ми беремо в лапки.
На відміну від прямої,
непряма
мова — це недослівний спосіб передачі мовлення іншої людини.
Коли
ми використовуємо непряму мову для того, щоб нагадати чи повідомити чиїсь
слова,
ми
зберігаємо лише суть сказаного, а не намагаємося переповісти все слово до
слова.
А
коли ж ми беремо фрагмент усного чи письмового висловлювання іншої людини та
максимально точно відтворюємо його,
використовуємо
для підтвердження, пояснення чи аргументації думки, покликаючись на автора цих
слів та джерело, звідки ми про них дізналися,
— ми цитуємо
Отже,
цей спосіб передавання мовлення іншої людини зветься цитатою.
Але
я ще обіцяла переповідати історію. І ні — я не забула про це.
Друзі
Антона з повісті «Антон великий» сиділи в кімнаті головного героя цієї
розповіді та залипали у відео на ютубі.
Нільс
з Ейвінном, захоплені видовищними витівками хлопця на відео, вигукнули: «Вау! Він з’їжджає сходами на велосипеді».
Це
речення має пряму мову і складається із двох частин — власне прямої мови,
тобто
тих слів, які вигукнули хлопці, та слів автора, що передують власне прямій
мові.
Слова
автора використовують у прямій мові для вказівки на те, кому належить сказане
та за яких обставин це прозвучало.
Слова
автора можуть стояти перед прямою мовою. Наприклад, разом із хлопцями у кімнаті
Антона відео дивилася Кароліна.
Дивлячись,
як ютубер з’їжджає сходами на велосипеді, Кароліна хвилювалася: «Це ж
небезпечно для життя!»
Слова
автора передують власне прямій мові, після них ми ставимо двокрапку, а пряму
мову традиційно беремо в лапки.
Розділовим
знакам у прямій мові ми присвятимо окремий урок, а зараз поговоримо про те, як
іще в реченнях із прямою мовою
можуть
бути розміщені слова автора.
Наприклад,
після прямої мови. Як-от, у реченні:
«Мабуть,
заробляє шалені гроші за свої відео!» — сказав Нільс.
Спершу
ми маємо дослівну передачу сказаного Нільсом, а потім — слова автора, тобто
пояснення, кому належить сказане.
Трапляються
також випадки, коли слова автора розміщені всередині прямої мови, наприклад,
герої історії продовжують обговорювати ютубера на велику.
«Коли
покине цей спорт, буде такий багатий, що й працювати не доведеться, — додав
Уле, ніби продекламував казку зі щасливим кінцем, — і щасливо житиме решту
своїх днів».
Пряма
мова могла б звучати так: «Коли покине цей спорт, буде такий багатий, що й
працювати не доведеться і щасливо житиме решту своїх днів».
Але
ми також маємо слова автора всередині власне прямої мови — додав Уле, ніби
продекламував казку зі щасливим кінцем.
Пряму
мову не обов’язково передавати лише окремими реченнями, в лапках із залученням
слів автора.
Якщо
двоє людей, скажімо, спілкуються репліка за реплікою — це діалог.
Тоді
на письмі кожну з реплік починають з нового рядка і виокремлюють її за
допомогою тире.
Наприклад,
доки хлопці й Кароліна дивляться відео, як влогер з‘їжджає по сходах на
велосипеді, до кімнати Антона заходить його тато:
— Я
хотів лише поцікавитися, — починає тато з порога. — Запрошення на шкільну
мандрівку, яке висить на холодильнику… Там… вартість правильно написана?
— Так,
— раптом хрипне Антон. — Мама Сіндре каже, що всі, зрештою, можуть дозволити
собі такі витрати.
— Он
як? Це вона так каже? — закочує очі тато, демонструючи, що він думає про маму
Сіндре, а мої друзі в кімнаті дивляться на нього. — Я вважаю, це надто дорого…
Антон
засоромився через те, що тато не має достатньо грошей на поїздку,
але
тієї ж миті в розмову втрутився його друг Ейвінн, який сказав, що його мама теж
вважає, що мандрівка є надто дорогою.
Так,
майже непомітно ми перейшли від розгляду речень із прямою мовою до непрямої.
Непряма
мова передбачає недослівне передавання мовлення іншої людини.
Як-от,
у нашому реченні:
Ейвінн
сказав, що його мама теж вважає мандрівку занадто дорогою.
Тут
ми маємо пояснення суті сказаного без конкретного цитування.
Речення
з непрямою мовою за будовою є складним, складнопідрядним.
Перша
його частина — це слова автора, головна частина складнопідрядного речення —
Ейвінн сказав.
А
друга — власне непряма мова, підрядна частина, яка приєднується за допомогою
сполучника «що».
А у
повісті «Антон великий» виявилося, що Ейвінн точно не зможе поїхати в подорож
зі своїми однокласниками.
Хлопець,
звісно, намагався вдати, що його це зовсім не турбує.
Антон
ледь стримався від співчутливого погляду, але Ейвінн не та людина, яка шукає
співчуття, тому головний герой запитав: «Тобі потрібна наша допомога?»
Це
запитання у реченні з непрямою мовою мало б такий вигляд:
Антон
запитав у Ейвінна, чи йому потрібна їхня допомога.
Річ
у тім, що непряма мова приєднується сполучником чи, якщо у прямій було питальне
речення
без
питального слова (як у нашому випадку: Тобі потрібна допомога?)
Трохи
заспойлерю вам наступний епізод і розповім, що Антон із Кароліною та рештою
друзів придумали, як зібрати гроші для Ейвінна.
Як
саме вони вирішили підзаробити — прочитайте вже самі.
А я
лише додам, що наш урок про пряму й непряму мову добігає кінця.
Добре,
що друзі Антона вирішили не повторювати небезпечних витівок ютубера на велику,
а от
вам таки варто повторити сьогоднішню тему, і допоможе у цьому конспект до
заняття.
А
перевірити себе зможете, виконавши тестові завдання.
Ми
обов’язково зустрінемося незабаром. Па-па!
Завдання 1
Недослівний спосіб передачі мовлення іншої людини називають
Завдання 2
Як потрібно виокремлювати пряму мову на письмі?
Завдання 3
Як можна замінити пряму мову непрямою в реченні?
«Так не годиться», — кажу я замість Іне, одразу після моїх слів западає тиша.
Завдання 4
У реченні з прямою мовою допущено помилку. У якому з варіантів відповіді вказано на цю помилку?
«Кароліна майже гросмейстер Норвегії з шахів, а Нільс знає напам’ять вісімдесят цифр після коми числа "пі"», подумав я.
Завдання 5
Який із варіантів оформлення прямої мови правильний?
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар