Марко Вовчок. Повість "Інститутка". Продовження в повісті теми народного життя (15.03.2024)

 

 

Сьогодні ми розглянемо сюжет із народного життя в повісті «Інститутка» Марка Вовчка.

На минулому уроці ми говорили про Марію Вілінську,

яка працювала під чоловічим псевдонімом Марко Вовчок.

Етнічна росіянка вивчила українську мову і писала нею майстернішне, ніж рідною.

Іван Франко писав: «Хто читав українського Марка Вовчка,

той хоч би який запеклий теоретик,

напевно стоятиме пiд впливом чару й розкiшностi його мови» (кінець цитати).

Тобто не російська — мова, з якою вона зростала, —

була гармонійною для творчості, а українська.

Письменник, видавець і редактор Пантелеймон Куліш розгледів у Марії Вілінській талановиту авторку,

саме він у 1857 році допомагає їй видати збірку «Народні оповідання»,

а у 1862 році друкує в петербурзькому журналі «Основа» її повість «Інститутка».

Друзі, пропоную перевірити знання разом. Дайте, будь ласка, відповідь на запитання:

Хто з класиків української літератури назвав Марка Вовчка своєю «донею»?

А) Пантелеймон Куліш

Б) Григорій Квітка-Основʼяненко

В) Опанас Маркович

Г) Тарас Шевченко

Правильна відповідь:

Г, адже Тарас Шевченко присвятив Марку Вовчку вірш,

у якому звернувся до авторки — «Моя ти доне!».

Натомість Марко Вовчок присвятила Тарасові Шевченку свою повість «Інститутка».

Події «Інститутки» відбуваються в будинку старшої пані, на яку працює багато кріпаків.

Зокрема, і Устина — головна героїня й оповідачка твору.

Робота кріпаків важка, проте Устина спокійно ставиться до життєвих викликів:

вона їх приймає й поступово долає.

Найважче для Устини — усвідомити те, що вона замкнена в клітці.

Цитую: «...постійно перебувати на одному місці,

не можна нікуди вирватися, ні з ким поспілкуватися,

ніде погуляти. Ввесь час замкнені в цьому просторі…» (кінець цитати).

Пані регулярно перечитувала листи онуки

та чекала на її повернення з навчання в київському Інституті благородних дівиць.

Будинок до прибуття панночки готували довго й старанно — мили, білили, прибирали.

З одного боку, дім жив у неймовірній трудовій напрузі,

а з іншого — передчував появу нової господині, свіжої крові, яка може все змінити.

Помічницею панночки відразу призначають Устину.

У панночки була велика кількість забаганок щодо зачісок і вбрання,

проте Устина обирає правильний фокус і сприймає всі вибрики господині не як проблеми,

а як завдання, які необхідно виконати.

У цьому, власне, її мудрість — вона розуміє, що від долі вона не втече,

вона ж не вільно наймана працівниця, яка може звільнитися чи знайти краще місце роботи,

вона в кріпацтві, тобто в рабстві.

Тож лише правильний кут зору допомагає дівчині зберегти стійкість духу.

Якщо панночка радіє, що вона нарешті вдома, і їй дихається вільно,

то для Устини цей будинок — в’язниця.

Вона не може самостійно вийти, залежить від поміщиків, їхніх забаганок, розпорядку дня, власне, від самої панночки.

Панночка ж відчуває своєю власністю не лише дім, а й людей навколо.

Цитую: «Потроху та помалу усе панночка на свій лад перевернула, — життя і господарство» (кінець цитати).

Якщо до приїзду панночки маєток жив за устроями доброї до своїх робітників старшої пані,

то панночка бере всіх під контроль.

Спершу вона карає словом, потім щипає, але Устину вона взагалі душить.

Після інциденту дівчина злягає на кілька тижнів із хворобою.

Чому ж панночка тим часом не бере собі нової помічниці?

Панночка вчиняє над Устиною не лише фізичне, а й емоційне насильство —

вона розуміє, що має тотальну владу над кріпачкою і насолоджується цим.

В очах панночки Устина була справжньою ледащицею:

спершу не хотіла працювати, а потім ще й занедужала.

Адже Устина не має права себе погано почувати, поки панночка їй цього не дозволить!

Епізод, коли хвора Устина залишається в хаті, — найсвітліший у тексті.

Нарешті вона сама, слухає звуки природи та помічає красу навколо, якої досі вона не бачила, постійно працюючи.

Цитую: «У хаті холодок і тихо; стіни білі й німі; я сама з своєю душею.

Вітерець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок» (кінець цитати).

Одна з головних мрій панночки — одружитися.

Тож до неї приїжджали женихи й кавалери з усіх усюд — старша пані іронічно назвала їх собаками.

І був серед них бідний, але гарний, статний і високий лікар, у якого закохалася панночка.

Вона сама купувала собі різні подарунки та розповідала подружкам, що це від нареченого.

Її не приваблювало бідне життя з лікарем, проте вона його любила своєю дивною любовʼю,

яка, звісно ж, була співзалежними стосунками.

Усі навколо мусили коритися панночці.

Цитую: «От, наприклад, він хоче води напитися, а вона йому каже: “Не пийте, не пийте!”.

А чому? — Я не хочу! Не пийте! — Та коли ж я хочу пити!

— А я не хочу! Чуєте? Не хочу!» (кінець цитати).

Якщо панночка не хоче пити — це означає, що ніхто не має пити.

Після весілля панночка з лікарем перебираються на хутір, а з ними й Устина.

Тоді панночка починає наводити лад на хуторі і все не може заспокоїтися — ніхто не міг їй догодити.

Спершу кріпаки-робітники «на пана вповали», сподівалися, що він захистить,

але він виявився слабкодухим чоловіком і разом з усіма корився примхам своєї дружини.

Настає день, коли Устина й собі виходить заміж — за Прокопа, також хутірного робітника.

Усе змінює випадок, коли старша бабуся ділиться із сусідськими дітьми яблуками.

Панночка звинувачує бабусю в крадіжці яблук,

Устина захищає бабусю, Прокіп захищає дружину й намагається втримати панночку.

За таку сваволю Прокопа засуджують і забирають у москалі, тобто на солдатчину на 25 років.

Разом із Прокопом, як законна дружина, із хутора їде й Устина.

Чи зробив Прокіп краще, коли виступив проти панночки? Безумовно!

Цитую: «— Що ти починив, мій голубе!

Що ти сподіяв! — говорю йому.

— А що я сподіяв? Будеш вільна, — от що! Будеш вільна, Устино!» (кінець цитати).

Лише наприкінці, після увʼязнення чоловіка, Устина відчуває свободу:

вона не має нічого – ні житла, ні грошей, ні підтримки, але в неї є свобода —

вона може змінювати роботу, переїжджати, виходити з дому і спостерігати за природою, тобто належати собі.

Вона була вдячна своєму чоловікові не за те, що її любив чи був поруч

(а 25-річна солдатчина — це дуже довгий термін),

вона була вдячна йому за свободу, якої прагнула завжди.

Отже, сьогодні ми розглянули сюжет повісті «Інститутка» Марка Вовчка,

зʼясували, якими були ціннісні та моральні орієнтири панночки й Устини.

Дякую за урок, до нових зустрічей!

 

 

Завдання 1

Можливий 1 бал (оцінено)

Який момент описує цитата: «У хаті холодок і тихо; стіни білі й німі; я сама з своєю душею. Вітерець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок»?

Хвора Устина залишається в хаті.

Устина очікує на повернення чоловіка з військової служби.

Устина відпочиває перед приїздом панночки.

Старша пані відпочиває перед приїздом панночки.

без відповіді

Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Завдання 2

Можливий 1 бал (оцінено)

Кому належить такий діалог:

— Не пийте, не пийте!
— А чому?
— Я не хочу! Не пийте!
— Та коли ж я хочу пити!
— А я не хочу! Чуєте? Не хочу!?

Панночці та лікарю

Панночці та бабусі

Панночці та її шанувальнику-офіцеру

Устині та Прокопу

без відповіді

Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Завдання 3

Можливий 1 бал (оцінено)

Яким чоловіком виявився лікар?

справедливим щодо слуг

слабкодухим

жорстоким до панночки

зрадливим: він швидко її покинув

без відповіді

Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Завдання 4

Можливий 1 бал (оцінено)

Яка подія стала визначальною (кульмінаційною) у долі Устини?

спроба Устини заступитися за бабусю перед панночкою

одруження з Прокопом і протест проти свавілля лікаря

переїзд із панночкою на хутір до маєтку лікаря

прощання з Прокопом перед розставанням на 25 років

без відповіді

Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Завдання 5

Можливий 1 бал (оцінено)

Як панночка ставиться до Устини?

Відзначте 3 правильних відповіді.

дбає про неї, розуміє, коли дівчині тяжко

уважає її справжньою ледащицею

заздрить її щасливому одруженню з Прокопом

вчиняє над нею емоційне та фізичне насильство

забороняє занедужати без свого дозволу на те

входить із нею у співзалежні стосунки, жаліє її

без відповіді