понеділок, 18 березня 2024 р.

Утілення морального й естетичного ідеалів в образі Марусі (19.03.2024)
















9 клас. Українська література. Утілення ідеалів в образі Марусі

Вітаю! Я відкрию вам захопливий світ літератури.

Сьогодні ми поговоримо про Марусю – ідеальну героїню однойменного твору Григорія Квітки-Основ’яненка.

Нагадаю, що повість «Маруся» належить до мистецького напряму сентименталізм, якому властиве захоплення природою і людськими почуттями.

Погодьтеся, історія ідеального кохання Марусі та Василя, якому просто не судилося реалізуватися сповна, викликає розчулення.

Твору Квітки-Основ’яненка вдається й досі доводити читачів до сліз.

Тарас Шевченко в листі до Григорія Квітки писав, цитую: «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце бачу, як, може, ніхто на світі.

Ваша «Маруся» так мені вас розказала» кінець цитати. Тобто твір – віддзеркалення душі автора.

Кожне наступне покоління, за концепцією Квітки, повинне бути кращим за попереднє.

Маруся надзвичайно красива, цитую: «Та що ж то за дiвка була! Висока, прямесенька, як стрiлочка,

чорнявенька, очицi як терновi ягiдки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа [тобто як троянда],

що у саду цвiте, носочок так собi пряменький з горбочком, а губоньки як цвiточки розцвiтають, i меж ними зубоньки неначе жарнiвки [тобто як намистинки на бусах],

як одна, на ниточцi нанизанi» кінець цитати.

Не лише врода, але й розум, слухняність, благородство, моральна довершеність особистості – вирізняють її з-поміж інших дівчат.

Яким було життєве призначення Марусі? Явити красу всім тим, хто її споглядає, тобто хто на неї дивиться.

«От і виросла їм на втіху» – як вища милість послана батькам, коханому, подругам.

Пригадаймо, як Маруся та Василь знайомляться? Він підходить до неї на весіллі з горішками та відразу пропонує зіграти в народну гру – «чіт чи лишка».

Хлопець тримає в руках горіхи: парну кількість в одній, що означає «чіт», та непарну в іншій – «лишка»,

тобто згода на те, щоби продовжити спілкування та відмова відповідно.

Маруся відразу постає перед потребою вибору: чіт чи лишка.

Це і визначає формат стосунків, увагу до деталей у поведінці героїв, відсутність випадкових учинків.

До речі, ці горішки Маруся збереже і потім їх покладуть разом із нею в труну.

Для читачів сентименталістського твору надзвичайно важливими є переживання героїв, тож ми вболіваємо за кожен крок, який закохані роблять назустріч одне одному.

Так, після весілля Василь почув, що вранці Маруся піде з подругою в місто.

І розмірковує, цитую: «Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять,

хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!» кінець цитати.

Він не знає, чи їхня симпатія взаємна, а тим часом Маруся повертається додому, і за що би вона не взялася – у неї не виходить і валиться з рук.

І водночас те саме відбувається у світі природи, цитую:

«От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки і укупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами» кінець цитати.

Коли Маруся та Василь опиняються наодинці , то світ навколо перестає існувати, «і де вони є, і що кругом них».

З одного боку, ідеться про нове, досі не знайоме Марусі прекрасне почуття закоханості, яке, безумовно, окрилює,

але з іншого – вона боїться, що своїми діями, тим, що залишаються наодинці, вони порушують правила.

Які? Загравання між однолітками – це нормальна практика, але Маруся через свої морально-релігійні погляди не приймає такої форми спілкування й не відвідує вечорниці.

Маруся має чітке розуміння її особистих кордонів, які не можна переступати. І вона прямо каже Василю,

що їхні стосунки можуть існувати лише за умови, що хлопець офіційно покличе Марусю заміж і вони одружаться.

Василь просить Марусю не розповідати батькам про їхні стосунки . А дівчина каже, цитую: «А як се можна?

Матері і батькові треба усе зараз розказувати й ніколи перед ними не брехати» кінець цитати.

Родина – цінність для Марусі, їй важливо залишатися чесною з найріднішими людьми. Однак коли Маруся повертається після побачення додому,

то не розповідає батькам про Василя, це почуття для неї нове, і вона не знає, як його проговорити.

Але ж насправді Наум чекав від доньки чесності, він завжди просив її про те, щоби вона розповіла йому про свою симпатію раніше, ніж це переросте в закоханість.

І ми, дійсно, спостерігаємо за тим, як із кожною новою зустріччю почуття Марусі міцнішають.

Маруся каже, цитую: «Без Василя не страшна мені і домовина» кінець цитати.

Наум, на відміну від Василя, який швидко і до безпам’ятства закохався у Марусю з першого погляду, оцінює її не за зовнішніми параметрами, а за особистими якостями.

Батько каже Василеві, цитую: «Се ти, убачивши її очі або щоки, і що вона во всім собою красивенька,

та й хвалиш її; а я не про її тіло, я кажу про її душу».

Наум називає доньку янголом, бо вона добра і до людини, і до найменшої комашки.

Наум розглядає дочку найперше як доглядачку своєї старості. Його любов прагматична.

Звертаючись до Василя, він відповідає, цитую: "Вже сього не можна розiбрати: ти кажеш, що ти бiльш, а я знаю, що я її отець,

стар чоловiк, i вже в мене дочки не буде; а ти собi, як захочеш, дiвку й завтра знайдеш..." кінець цитати.

Після смерті Марусі Наум з Настею просять Василя залишитися коло них, але не дуже дбають про нього (не зауважують, як він непритомніє коло гробу),

як і не здогадалися подбати про Марусю. Наум розпалив піч лише тоді, коли Марусин стан критично погіршився.

Тимчасом справжні почуття до Марусі має Василь. Це доводить не лише його смерть, а й жменька землі,

яку він не кидає в яму, як ті, хто цим ритуалом "прокладає" собі шлях до Царства Небесного.

У монастирі Василь шукає хвороби, щоб пришвидшити смерть. Прийнявши, врешті, факт смерті Марусі, він вмирає за неї з любові.

Усе це виписано по-християнському, а позиція Квітки, як і Котляревського в "Наталці Полтавці",

досить прогресивна. Її можна охарактеризувати як виступ проти старого звичаю.

Іван Франко назвав Григорія Квітку-Основ’яненка «творцем людової повісті», адже той черпав свої сюжети винятково «з життя народного».

Як і всі тогочасні письменники, Квітка-Основ’яненко цікавився життям простих людей і навіть ідеалізував народ.

Смерть Марусі та Василя в кінці – підтвердження того що вони були занадто ідеальними для цього неідеального світу.

А тему любові у творі ми розглядаємо як у найширшому сенсі – ставленні однієї людини до іншої, так і у локальному – стосунки між закоханими.

Ще одна ознака народного життя – описи пейзажів, щоденного побуту, звичаїв. Такі собі етнографічні замальовки, вписані в сюжет повісті.

Тут і елементи обряду весілля, на якому знайомляться закохані, сватання і, зрештою, похорон.

Григорій Квітка-Основ’яненко без сумнівів був одним із найкращих знавців української психології та побуту.

В описі обрядів важливо все: і символічні деталі, й образи. Пригадаймо, наприклад, епізод сватання:

дівчина вдягає найгарніше, коли її кличуть в кімнату, скромно стоїть і колупає пальцем піч, залишаючи під нігтями частинки батьківського дому.

А тим часом весільні старости розповідали про князя, який шукає куницю, тобто про потенційного нареченого, який шукає дівчину.

Цитую: "Сьогоднi рано устали й зараз на слiд напали. Пiшов наш звiр та до вас у двiр i з двора до хати; тепер жалаємо його пiймати. Певно, вже наша куниця — у вас у хатi красна дiвиця” кінець цитати.

Старости – це посланці, які повинні зловити куницю та попросити господарів дому, в який забігла куниця, - батька з матір’ю - віддати дівчину заміж.

Отже, сьогодні ми говорили про втілення морального й естетичного ідеалів в образі Марусі із однойменної сентименталістської повісті Григорія Квітки-Основ’яненка.

Маруся красива зовні та всередині, вона добра до людей та чесна з собою. Разом із Василем вони - ідеальні герої в неідеальному світі.

Дякую за увагу, і до нових зустрічей!

 

 

Запитання 1

0.0/1.0 бала (оцінено)

Маруся і Василь уперше зізнаються одне одному в почуттях, коли…

без відповіді
Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Запитання 2

0.0/1.0 бала (оцінено)

Історія про князя і куницю – це частина обряду

без відповіді
Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Запитання 3

0.0/1.0 бала (оцінено)

Маруся тяжко захворіла після розлуки з Василем, бо

без відповіді
Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Запитання 4

0.0/1.0 бала (оцінено)

«Се ти, убачивши її очі або щоки, і що вона во всім собою красивенька, та й хвалиш її; а я не про її тіло, я кажу про її душу» – так про Марусю каже:

без відповіді
Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

Запитання 5

0.0/1.0 бала (оцінено)

Не є характерною для сентименталізму ознака, зазначена в рядку

без відповіді


Немає коментарів:

Дописати коментар

Контрольна робота

  Контрольна робота №6 Всеволод Нестайко, Валентин Чемерис, Олесь Бердник, Галина Пагутяк Варіант 1 І рівень Завдання 1─ 12 мають по чотири ...