Українська література. 10 клас.
Вітаю на
уроці української літератури, любі десятикласники та десятикласниці!
Якби
колись Кайдаші Івана Нечуя-Левицького
завітали на українське телебачення,
то це
була б історія з елементами криміналу, купою доказів,
адвокатами, психологами, юристами.
І
головним питанням вечора: як би ви поділили груші?
А якби
справу ще розглядали в суді, то прямі трансляції точно
б
наробили більшого галасу, ніж усі славнозвісні розлучення у світі відомих та
знаменитих.
Сварки,
бійки та колотнечі – основний принцип життя родини Кайдашів.
Тож
сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати причини цих конфліктів
між
старшим і молодшим поколіннями.
В основі
сюжету повісті лежить буденне життя родини Кайдашів.
У фокусі
уваги письменника – стосунки між батьками й дітьми.
Іван
Нечуй-Левицький обирає особливо відповідальний,
переломний
момент у житті родини – один за одним одружуються
сини Омелька Кайдаша.
Утворюються
нові сім’ї, і починається нелегкий процес життя
різних
людей під однією стріхою.
Поява
молодої сім’ї викликала між батьками та дітьми суперечки,
які
дослідниця Ніла Зборовська називає трьома сімейними війнами.
«Перша
“хатня війна”, яка відбувається за господарську владу,
з одного
боку, між Кайдашихою і Мотрею,
а з
іншого – між Кайдашем і Карпом,
закінчується синівською “перемогою”.
Карпо
підіймає руку на батька, остаточно принижуючи його.
Фрагмент
з вистави “Кайдашева сім’я”
Національного
академічного драматичного театру ім. Івана Франка,
де Мотря
й Маруся ділять мотовило -
пристрій
для змотування ниток та пряжі.
Друга
“хатня війна” розпочинається після одруження
молодшого сина Лавріна.
Вважаючи тепер себе повноправним господарем
(за
українським звичаєм, усе батьківське добро переходить у спадок
молодшому
синові), він не зважає на батька,
повністю
ігнорує його колишнє право.
Кайдашева
непотрібність (а він іще здужає
і хотів
би також порядкувати)
призводить до гіркого зізнання:
цитую:
“Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця”.
Третя
“хатня війна” розпочинається по смерті батька –
між двома молодими “господарями”.
Письменник
створив реалістичні образи двох поколінь,
деталізував характери своїх персонажів,
змалював
середовище, в якому вони живуть та діють.
Уже на
початку повісті з жартівливої розмови братів про одруження
старшого
з них і втручання в балачку батька,
якому не
подобаються осуд і кепкування синів над кандидатурами
ймовірної
невістки, починається конфлікт між старшим і молодшим поколінням.
На докори
батька про зупинену роботу Карпо відповідає на рівних:
Цитую:
«Тату, - сказав гордо Карпо. – Ви покинули
майструвати,
а ми вам нічого не кажемо» - кінець цитати.
Старі Кайдаші – люди працьовиті,
але змінені й зламані кріпаччиною.
Маруся
Кайдашиха – хороша господиня і матір,
але максимально неприємна свекруха.
Ніжність
і доброта, що проявляється в її господарності
та
ставленні до онуків, відступають на задній план,
коли ми
спостерігаємо за діями та словами цієї вольової,
улесливої та жорстокої пані.
Омелько
Кайдаш ціле життя працював заради синів
і бажав
щастя власним дітям,
тому й не
забороняє Лавріну одружитися з біднішою Мелашкою.
Однак
саме з волі своїх дітей
він буде
загнаний «на піч» та зневажений ними.
Ніла
Зборовська у статті про Нечуя-Левицького зазначає, що
цитую:
«Основний сюжет “Кайдашевої сім’ї”,
навколо
якого закручуються інші сюжети, – це повалення дорослими
синами
батьківської влади, перетворення повноправного господаря Кайдаша
на безправного п’яничку Кайдашця».
Молодше
покоління Кайдашів належить уже іншій добі.
На
початку повісті це типові сільські парубки,
для яких
першим важливим кроком у соціальному зростанні
є
одруження і створення власної родини.
Одружившись,
вони прагнуть бути самостійними,
а через нестачу життєвого простору
неминуче
втягуються у тривале суперництво між собою.
Тому й
конфлікт синів і батька в родині Кайдашів
достатньо
зрозумілий, вони самі хочуть керувати господарством.
Карпо говорить батькові:
Цитую:
«Я роблю
й маю право на своє добро.
Одрізніть нас». Кінець цитати.
Згодом,
одружившись і пересвідчившись у втраті батьком спроможності
ефективно
вести хазяйство, на ту саму позицію став і Лаврін.
Молодше
покоління у повісті вигідно відрізняється від старшого
саме
незалежністю й бажанням жити самостійно й працювати на себе.
Автор
також створив дві молоді контрастні пари:
Карпо – Мотря, Лаврін – Мелашка.
Цитую:
«Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима,
з
блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця
з тонкими
губами мали в собі щось неласкаве.
Гострі
темні очі були ніби сердиті.
Лаврінове
молоде довгасте лице було рум’яне.
Веселі
сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво...
Він був
схожий з виду на матір». Кінець цитати.
За
допомогою зовнішнього вигляду письменник
підкреслює
риси характеру:
Карпову
похмурість та Лаврінову привітність.
Прикметно,
що відмінність характерів також проявляється в їхній розмові
про
дівочу красу: привітний Лаврін використовує гарні порівняння,
знаходячи
красу у кожній дівчині,
а Карпо
відповідає йому, акцентуючи на негарних рисах, цитую:
«В
Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне».
Або:
«Хівря доладна, як писанка».
Або:
«Сватай Одарку Ходаківну:
ця
тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя;
личко
маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка;
губи
маленькі, як рутяний лист».
Карпо ж
бачить дівочу красу трохи інакше, цитую:
«у
Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби»;
«Ходить
так легенько, наче в ступі горох товче,
а як
говорить, то носом свистить»;
«Та в неї
лице, як тріска, стан, наче копистка,
руки, як
кочерги, сама, як дошка, а як іде,
то аж
кістки торохтять». Кінець цитати.
Мелашка,
дружина Лавріна була молоденька й невеличка на зріст,
проворна,
жвава, мала ніжну вдачу та ласкаве серце,
чим
відрізнялася від Мотрі: мстивої, злопам’ятної,
грубої в
поводженні з іншими людьми.
Мотря
зневажає й жорстоко висміює Мелашку, бо та з бідної родини.
У чому ж
тоді причина сварок?
Автор
акцентує читача на тому, що причина такої поведінки –
не лише
певні соціально-політичні чинники,
хоча й
розцінює ці всі сварки, як трагічний результат
руйнації
народної моралі, народних звичаїв і традицій
у зв’язку
зі знищенням козацтва в Україні.
У творі
йдеться швидше про недосконалість людської природи,
про
одвічні людські вади — нетерпимість, жадібність, заздрісність та егоїзм.
Чи могли
ж сім’ї уникнути сварок та жити дружно?
Відповідь
на це питання дає баба Палажка,
наче
підсумовуючи думку всього села.
До вашої
уваги фрагмент з фільму «Спіймати Кайдаша».
З часу
написання і перших видань повісті «Кайдашева сім’я»
минуло
понад 100 років, а інтерес до цього твору не згасає.
Проблеми
взаємин батьків та дітей, вирішення конфліктних ситуацій
та пошук
шляхів порозуміння завжди залишається актуальним.
Діти так
само прагнуть самостійності,
батьки
вважають, що знають, як краще,
а
символічна груша на подвір’ї кожної сім’ї просто чекає свого часу.
Дякую за
увагу!
До нових
зустрічей!
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Увідповідніть «хатні війни» (за визначенням Н. Зборовської) з подіями цих «воєн»:
Лаврін і Карпо ділять спадщину
Карпо піднімає руку на батька
Лаврін ігнорує право батька як господаря
Завдання 4
Які з подій мали місце в повісті «Кайдашева сім’я»?
Визначте 3 правильні відповіді.
Завдання 5
Установіть відповідність між сюжетними елементами та ілюстраціями до них
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар