Розвиток мовлення № 16. Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей (01.05.2024)

  Самостійне складання тез прочитаного

Прочитайте текст. Попрацюйте над його змістом: виділіть тему, основну думку, визначте тип і стиль мовлення

 

Абетка слов’янських духовних джерел

   «Костянтинова абеткова молитва» - твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він ІX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян  написана у формі акровірша, тобто кожен  новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.

   «Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини – О.Бодянський, І.Срезневський, О.Соболевський, а найбільше – Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин.  У першій – автор звертається до Бога й прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій – автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій – автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу – проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій – йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, основна частина, з’ясовує, що автор готується йти до людей, що вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку.

   Хто ж був автором «Абеткової молитви»?

   Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян ІX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший – це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом із своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий – це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) і Мефодія.

   Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акровірша, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.

   Новий переклад Дмитра Білоуса – взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі.. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі.

 

   Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі вільних тез.