Українська
мова. 5-6 клас.
Друзі,
вітаю!
Я тут,
щоб супроводжувати вас
у нашій українськомовній пригоді.
Сьогодні
ми опрацюємо тему «Пряма та непряма мова».
На цьому
уроці ми маємо амбітні плани, а саме:
дізнаємось,
що таке пряма та непряма мова,
навчимося
складати речення із прямою мовою та ставити в них розділові знаки,
а також
вивчимо кілька екозвичок за допомогою геометричних фігур.
Спілкуються
якось однокласники про свої вихідні.
Тарас
пише: «Я на вихідних був у басейні».
Катя
розповідає: «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
«Ми з
братом волонтерили й допомагали тваринам у притулку!» – додав Дмитро.
«Ми також
приєднаємося наступних вихідних», – відповідає Софія.
А як ми
можемо записати ці висловлювання дітей?
Як нам
передати їхні слова?
Ми можемо
скористатись двома способами передачі чужого мовлення – прямою мовою
Катя
розповідає: «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
У цьому
випадку висловлювання передане дослівно,
а слова,
висловлені Катею, беруться у лапки.
Або ж непрямою мовою:
Катя
розповіла, що на вихідних вони з батьками були на толоці й прибирали парк від
сміття.
Тоді ми
передаємо лише зміст слів Каті.
Почнімо з прямої мови.
Як
будуються та оформлюються такі речення ?
Речення з
прямою мовою складаються зі слів автора, вони вказують на те,
кому належить висловлювання;
та з
прямої мови, тобто самого висловлювання.
У першому
реченні слова автора – Тарас пише.
Пряма
мова – «Я на вихідних був у басейні».
У другому
реченні слова автора – Катя розповідає.
Пряма
мова – «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
У
третьому реченні слова автора – Дмитро додає.
Пряма
мова: «Ми з братом волонтерили й допомагали тваринам у притулку».
Коли ми
передаємо чуже мовлення за допомогою прямої мови,
то таке
речення потребує правильного оформлення.
Так, у
нашому реченні «Катя розповідає:
«Ми з
батьками були на толоці й прибирали парк від сміття»
словами
автора є «Катя розповідає».
Далі
стоїть двокрапка, вона вказує на те, що далі буде починатись пряма мова.
Потім ми
відкриваємо лапки, пишемо саме висловлювання
з великої
літери «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття»,
закриваємо
лапки й ставимо крапку.
У такого
оформлення є своя формула-схема, де
літера А
позначає слова автора, а літера п – пряму мову.
А як нам
повідомлення Софії оформити в речення з прямою мовою?
Спочатку
слова автора – «Софія відповіла».
Який
розділовий знак ми маємо поставити далі?
Так, двокрапку.
Відкриваємо
лапки, записуємо пряму мову з великої літери – «Ми також приєднаємося
наступних вихідних».
Закриваємо
лапки та ставимо крапку.
А як
правильно оформити речення, якщо воно окличне або питальне й наприкінці
має бути
знак оклику чи питання?
Або якщо
слова автора стоять після прямої мови?
На кожен
із таких випадків є своя формула-схема.
У
реченнях, де спочатку записано слова автора, а потім пряма мова
між ними ставиться двокрапка.
Знак
оклику та знак питання лишаються в «будиночку прямої мови»,
тобто в лапках.
Тоді як у
розповідному неокличному реченні крапка ставиться вже після лапок.
Окличне
речення з прямою мовою буде оформлюватися так.
Слова
автора «Моя однокласниця порадила», двокрапка,
лапки,
саме висловлювання «Не варто користуватись пластиковими пакетами»,
знак
оклику, лапки.
Питальне
речення з прямою мовою оформлюватиметься так.
Слова
автора «Моя однокласниця запитала»,
двокрапка,
лапки, саме висловлювання
«Ти
користуєшся пластиковими пакетами», знак питання, лапки.
Розповідне
неокличне речення з прямою мовою ми запишемо так.
Слова
автора «Моя однокласниця сказала» , двокрапка, лапки, саме висловлювання
«Я не
користуюсь пластиковими пакетами», лапки, крапка.
Якщо в
реченні спочатку записана пряма мова, а потім слова автора,
то на їх
межі ставиться вже не двокрапка, а тире,
а слова
автора пишуться з маленької літери.
Окличне
речення оформлюється так.
Пряма
мова та знак оклику в лапках, тире, слова автора з маленької літери, крапка.
«Не варто
користуватись пластиковими пакетами!» – порадила моя однокласниця.
Питальне
речення з прямою мовою записується так.
Пряма
мова та знак питання в лапках, тире, слова автора з маленької літери, крапка.
«Ти
користуєшся пластиковими пакетами?» – запитала моя однокласниця.
Розповідне
неокличне речення з прямою мовою записується так.
Пряма
мова в лапках, кома (зверніть увагу!) після лапок,
тире,
слова автора, крапка.
«Я не
користуюсь пластковими пакетами», – сказала моя однокласниця.
Якщо ж ми
хочемо передати лише зміст сказаного, а не сказане дослівно,
то лапки
не використовуються.
Наприклад,
ось речення з прямою мовою:
«Я не
користуюсь пластиковими пакетами», – сказала моя однокласниця»
АБО «Моя
однокласниця сказала: «Я не користуюсь пластиковими пакетами».
Якщо ми
хочемо передати лише зміст сказаного, то запишемо так:
Моя
однокласниця сказала, що вона не користується пластиковими пакетами.
Зверніть
також увагу, що змінився й займенник «я» на «вона» та закінчення дієслів
відповідно,
оскільки
тепер це не пряма мова.
Тобто
якщо ви раптом хотіли записати непряму мову ось так:
«Моя
однокласниця сказала, що я не користуюсь пластиковими пакетами»,
то зміст
речення б зовсім змінився.
Таке
перетворення з прямої мови в непряму помилкове.
Запам’ятали?
Потренуймося!
Подивімося
мультик з екопорадами й запишімо висловлювання головних героїв –
геометричних
фігур – реченнями з прямою мовою.
Перше.
Квадратик запитав: «А де соломинка?».
Як нам
записати таке речення з прямою мовою?
Які
розділові знаки потрібно поставити?
Поставмо
спочатку слова автора «квадратик запитав», а потім пряму мову «А де соломинка».
Що
потрібно поставити між ними?
Двокрапку.
Пряму мову візьмемо в лапки.
Речення з
висловленням Квадратика питальне,
тому
поставимо наприкінці прямої мови знак питання.
Або
можемо змінити розташування слів автора й прямої мови.
Тоді
спочатку буде пряма мова в лапках зі знаком питання «А де соломинка?»,
потім
тире, далі слова автора « запитав Квадратик» і крапка.
Потім
Кружечок вигукнув: «Вау, спеціальна чашка!»
Між
словами автора «Кружечок вигукнув» та прямою мовою «Вау, спеціальна чашка»
потрібно поставити двокрапку.
Висловлювання
кружечка емоційне, тобто окличне.
Отож,
після прямої мови поставимо знак оклику
й усю цю
конструкцію візьмемо в лапки.
Тепер
змінімо це речення так, аби спочатку була пряма мова, а потім слова автора.
Вийде
«Вау, спеціальна чашка!» – вигукнув Кружечок.
Тепер
пряму мову й слова автора розділяє тире.
Чудова
робота! На цьому уроці ми з вами дізнались,
що таке
пряма та непряма мова, навчились складати речення із прямою мовою
та
ставити в них розділові знаки, а також вивчили кілька екозвичок за допомогою
геометричних фігур.
Ось і все.
Для
кращого розуміння теми виконайте тест та перегляньте конспект
у
додаткових матеріалах під відео.
Досліджуймо мову, навчаймося невпинно,
творімо
себе та творімо Україну!
Зустрінемося!
Завдання 1
Для речень із прямою мовою характерні всі ознаки, ОКРІМ
Завдання 2
Якій схемі відповідає речення (розділові знаки вилучено)
Марина Василівна запитала Діти, ви готові до новорічних пригод
Завдання 3
Прочитайте текст. Укажіть кількість речень із непрямою мовою.
Люблю зиму. Сніжну, пухнасту, сріблясту. Прокинешся зранку, відчиниш вікно, а там — краса! Так і хочеться гукнути усьому світові: «Добридень, хай все буде у всіх гаразд!»
Мама вчора сказала, що скоро поїдемо за подарунком на мій день народження.
Люблю свято свого Дня. А чом би й ні? Збирається вся родина, друзі. Шкода, що не буде тільки тітки Олі. Вона написала повідомлення, що не зможе приїхати, бо захворіла. Хай швидше одужує й гайда до нас!
Завдання 4
Введіть правильну відповідь (усі літери маленькі).
Після слів автора перед прямою мовою ставиться …
Завдання 5
Установіть відповідність між реченнями та схемами (розділові знаки вилучено)
Нарешті перемога вигукнула Оксанка
У нас багато книжок про тварин додав Дмитрик
Завтра точно підеш зі мною на концерт запитав Дениско
Катруся зраділа й додала Нарешті канікули
Немає коментарів:
Дописати коментар