Українська література. 10 клас.
Вітаю на
уроці української літератури, любі десятикласники та десятикласниці!
25
листопада 2013 на честь 175-річчя з дня народження українського письменника
і
публіциста Івана Нечуя-Левицького перед очима користувачів
у
пошуковику Google з’явився
новий логотип:
картинка
про те, як українці ділять грушу.
Це була
сцена з відомого твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»,
що
розповідає про повсякденне життя простих людей, яке є актуальним і в наш час.
Сьогодні
на уроці спробуємо з’ясувати, як же виникла ідея написати такий текст,
про що
він і до чого тут ця груша.
Повість
«Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький написав 1878 р.,
а вже
наступного її було надруковано у львівському журналі «Правда».
В основу
повісті «Кайдашева сім’я», за однією з версій, автор поклав життя реальної
селянської родини.
Прототипом
сім’ї Кайдашів стала родина селян Мазурів,
яка
прославилася постійними бійками й колотнечею.
Вуличне
прізвище Мазурів – Кайдаші – письменник і подарував своїм літературним героям.
Тетяна
Мартинова у статті «Знайти Кайдашів» пише,
що в селі
Стеблів, що в Корсунь-Шевченківському районі на Черкащині,
і досі
живуть нащадки Кайдашів, які не втратили господарської жилки,
хазяйнують на своїй землі.
Цитую Василя Кайдаша:
“Мені розповідав батько, що мій дід товаришував з Нечуєм-Левицьким,
адже їхні
хати стояли поруч.
Письменник
ходив до нас додому, вони з дідом по вечорах балакали.
А коли
Левицький написав «Кайдашеву сім’ю»
стали
люди з нашого роду сміятися.
Дід дуже
образився і подав на письменника в суд,
тоді
Нечуй-Левицький і перейменував село,
з якого
були літературні Кайдаші, зі Стеблева на Семигори”.
За жанром
«Кайдашева сім’я» - це реалістична соціально-побутова повість,
у якій на
матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються характерні риси
вдачі українського народу:
його
індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям.
Пригадаймо,
що соціально-побутова повість – це епічний прозовий твір
з однією
сюжетною лінією, головна увага якого зосереджується на розкритті суперечностей
і закономірностей суспільного життя.
Повість «Кайдашева сім’я» складається з дев’яти розділів й має головну
сюжетну лінію –
лінія сім’ї Кайдашів.
Повість
розпочинається з опису місця дії -
село
Семигори потонуло у вербах і садках біля річки Росі
недалеко від міста Богуслава.
Читач
знайомиться з Омельком Кайдашем,
який
сидить у повітці та майструє, і двома його синами,
старшим
Карпом та молодшим Лавріном,
які
дотепно обговорюють дівчат і свої смаки.
Карпові
подобаються «з перцем» та кусючі, як муха у Спасівку,
Лаврінові
ж до душі тихі та ніжні.
Знайомимося
ми й з Марусею Кайдашихою,
яка в
молодості довго служила в пана, уміла смачно готувати
та
пишалася тим, що водиться з важливими людьми.
Зав’язка
конфлікту батьків та дітей у родині Кайдашів настає після одруження Карпа з
Мотрею
та
спільного життя з батьками.
Маруся
намагається максимально навантажити невістку домашніми справами,
однак
Мотря швидко це розуміє і починає чинити опір.
Хата і
город перетворюються на місця для баталій та сварок між жінками.
Змагаючись
за першість у хатніх справах,
Мотря й
Кайдашиха б’ють одна одній горщики, сидять у неметеній хаті.
Навіть
народження дитини Мотрею не припинило колотнечі,
тож
Кайдаш відділив частину хати молодій сім’ї
та
змушений був віддати Карпові частину поля й худоби.
Перед
Зеленими святами Лаврін зустрів Мелашку – дівчину з бідної сім’ї Балашів,
для якої
шлюб і життя з коханим спочатку здаються раєм.
Однак
свекруха із другою невісткою обирає тактику лайок і глузування,
урешті й
тій життя стає не милим.
Разом із
бабою Палажкою Мелашка йде до Києва на Великдень
і вирішує
залишитися там, щоб не вертатися до лихої свекрухи.
Після
довгих пошуків та умовлянь Лаврін і Кайдашиха все ж повертають невістку
додому й
ненадовго в Кайдашевій хаті настає лад.
Непорозуміння
виникають між батьком і Лавріном,
який хоче господарювати самостійно.
Старий
Кайдаш потроху стає зайвим удома,
усе
частіше прикладається до пляшки,
бачить
галюцинації й зрештою помирає, утопившись по дорозі з шинку.
Молоді
Кайдаші ділять спадщину та сваряться через усілякі дрібниці.
Кульмінацією
повісті стає історія з кухлем,
коли
через копійчаний посуд Кайдашисі викололи око.
Ніхто не
може примирити родину.
Тут не
мають влади ні священники, ні сусіди.
Опис
чергової баталії між сім’ями Кайдашів починається словами,
близькими
до народних дум. Цитую:
«Не чорна
хмара з синього моря наступала,
то
виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину.
Не сиза
хмара над дібровою вставала,
то
наближалася до тину стара видроока Кайдашиха,
а за нею
вибігла з хати Мелашка з Лавріном,
а за ними
повибігали всі діти.
Дві
сім'ї, як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й понуро».
Фінальною
сваркою стає історія з грушею Лавріна,
яка після
поділу стала частиною господарства Карпа.
Скандали,
інтриги та несподіване щасливе вирішення. Цитую:
"Діло
з грушею скінчилося несподівано.
Груша
всохла і дві сім'ї помирилися.
В обох
садибах настала мирнота й тиша".
Цікаво,
що так закінчується повість у другій редакції.
У першому
ж виданні була така кінцівка: Цитую:
''Діло з
грушею не скінчилося і досі.
А груша
все розростається і вшир,
і вгору
та родить дуже рясно, неначе зумисне дражниться з Кайдашами
та їх
жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих
Лаврінових
та Карпових дітей".
У першому
варіанті розв'язка твору була інша,
більш
реалістична: життя двох сімей залишається незмінним,
бо й
соціальні умови зостаються ті самі.
Читаючи
другу редакцію «Кайдашевої сім’ї»,
прекрасно
усвідомлюємо, що навіть груша насправді не причина,
а
наслідок сімейних чвар.
Щодо
особливостей композиції повісті, то сюжет розгортається
за
принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій,
завдяки
чому виразно окреслюється характер конфлікту.
Численні
діалоги між героями мають свою смислову роль,
а через
показ конкретних буденних ситуацій автор змальовує здрібніння людської душі.
«Кайдашева
сім’я» залишається популярною та актуальною.
Наприклад,
видавництво «Основа» пропонує оригінальне оформлення видання,
ілюстраторка
Лєра Схємка так пояснює концепцію видання:
Цитую:
«Протягом більш як ста років, які минули від часу написання твору,
людство
встигло вдосконалити все на світі, але при цьому
не
зробило ні кроку назустріч взаєморозумінню та подоланню своїх вад…”.
Ілюстрації
до книги – це не зображення того, як виглядали Мотря чи Кайдашиха,
це
зображення напружених і зовсім не ідеальних стосунків,
які
диктував характер графіки».
Для
любителів театрального мистецтва
традиційну
версію «Кайдашевої сім’ї» пропонує Національний академічний драматичний театр
імені Івана Франка.
2020 року
на українських телеекранах з’явився серіал «Спіймати Кайдаша» –
сучасна
версія життя відомої родини за мотивами класичної повісті.
У
телевізійному серіалі, як і в повісті Нечуя-Левицького,
постає
протистояння двох поколінь однієї родини:
батьків та дітей.
Однак
події відбуваються вже в ХХІ столітті - протягом 2005–2014 років.
На тлі
сімейних перипетій герої переживають економічну кризу,
вибори
президента, події Майдану та війну на Донбасі.
А ще –
проблеми алкоголізму, кохання і зради, раннього заміжжя,
бо «що
люди скажуть», ролі жінки в суспільстві та секретів порозуміння.
Така вона
історія родини Кайдашів,
бо ж, за
словами автора Івана Нечуя-Левицького,
цитую:
«Іноді
попадаються сім'ї, в яких буває така бійка,
лайка і
сварка, що життя вдома стає справжнім пеклом».
Читачі й
донині сміються над розмовами Карпа і Лавріна,
обурюються
через вчинки й слова Кайдашихи,
співчувають
тендітній Мелашці й розуміють, що справа, на жаль, зовсім не в тій груші.
А ось
справжні причини конфлікту в родині Кайдашів
та
можливість його вирішення ми спробуємо з вами з’ясувати наступного уроку.
Дякую за
увагу!
До
зустрічі!
Завдання 1
У якому населеному пункті відбуваються події «Кайдашевої сім’ї»?
Завдання 2
Назвіть ознаки соціально-побутової повісті (2 правильні відповіді).
Завдання 3
Яка сім’я стала прототипом Кайдашів?
Завдання 4
Що стає зав’язкою конфлікту батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім’я»?
Завдання 5
Установіть відповідність між героями та подіями з їхнього життя:
… працювала на панській кухні
… пекла проскури в Києві
… просила «одірвати хату од злиднів»
… водила односельців на прощу
Немає коментарів:
Дописати коментар