10 клас. Українська
література.
Вітаю!
Разом ми
відкриватимемо захопливий світ української літератури.
На одному з
попередніх уроків ми говорили про міф України,
який створював
Микола Гоголь.
Сьогодні продовжимо
розмову про письменників-міфотворців
та розглянемо окремі
шари авторського міфу Тараса Шевченка.
Рання творчість
Шевченка – це період з 1837 до 1843 року,
тобто від входження в
мистецькі кола Петербурга і до першого приїзду в Україну.
1840 року коштом
поміщика Петра Мартоса вийшла збірка «Кобзар».
До неї увійшло
8 творів:
А ще в ній був офорт
«Кобзар з поводирем» Шевченкового друга –
художника
Василя Штернберга.
Як писав історик
Омелян Пріцак, цитую:
Отже, проаналізуймо
ранні поетичні твори Тараса Шевченка.
«Причинна»– це перший
твір, який митець представив світу.
Він не увійшов до
збірки «Кобзар», але його було надруковано в альманасі Євгена Гребінки
«Ластівка».
Як і старші
поети-романтики (а ми пам’ятаємо про те, що романтизм в Україні
починається з
харківської школи романтиків), Шевченко пише баладу.
Твір починається з
пейзажу буряної ночі «Реве та стогне Дніпр широкий».
На перші шість строф
балади «Причинна» композитор Данило Крижанівський написав музику.
Ця пісня стала
популярною, виконується на рівні з Державним Гімном «Ще не вмерла України»
і є позивною мелодією
національного мовника – Суспільного радіо.
Упевнена, ви знаєте
цю мелодію.
Цей пейзаж виконує
функцію прологу – він пояснює: яким буде настрій усього твору.
Тривожний стан бурі,
коли «вітер завива» і «хвилю підійма»
попереджає про те, що
далі йтиметься про наслідки негоди.
- означає, що йдеться
про середину ночі, до ранку ще далеко, але вже все зрозуміло.
Балада розповідає про
дівчину, яка блукає гаєм,
бо чекає на коханого
козаченька, котрий поїхав і загинув.
Вона переживає
розлуку і стає «причинною», тобто дівчиною, котра збожеволіла.
Вона не має батьків
(сирота), їй нема до кого звернутися по допомогу чи за порадою,
вона залишена сама на
себе.
Пригадуєте, раніше ми
говорили про Марусю Григорія Квітки-Основ'яненка,
яка померла, не
дочекавшись коханого?
Квітка-Основ'яненко
співчуває своїй героїні.
Тобто дивиться трохи
збоку, висловлюючи власну реакцію на її переживання.
У «Причинній» Тарас
Шевченко не лише співчуває своїй героїні, а й співпереживає.
Але чому Шевченко –
чи не вперше в новій українській літературі – співпереживає жінці?
Адже співпереживати
означає наблизитися, пережити ті ж емоційні стани, що й вона,
ототожнитися з нею на
якийсь час.
Відповідь
запропонував літературознавець Леонід Ушкалов, цитую:
Пригадуєте розуміння
серця у Г. Сковороди?
Отже, Шевченко «бачив
жінку» «не лише красивою та ніжною»
- вона цікавила його
передовсім як вільна, рішуча, пристрасна, діяльна, духовно багата особистість.
Для романтичної
балади того часу такий масштаб трагедії не був властивий.
Шевченко-художник
проявляється в образах і барвах (блідий місяць, човен у синім морі),
він колекціонує звуки
природи (крик сичів уночі),
виринають притаманні
фольклору зменшувально-пестливі слова (дівчинонька, козаченько).
Авторський голос
присутній у творі, коли митець ставить питання про несправедливість цього світу
«Кого ж їй любити?»,
«За що ж ти караєш її, молоду?».
«Думи мої, думи мої…»
– це текст, який відкриває збірку «Кобзар» 1840 року
Він є увертюрою
(тобто вступом) до збірки.
Чи думав 26-річний
Шевченко, що цей твір вважатимуть вступом до всієї його поетичної творчості?
Навряд.
«Думами» Шевченко
називає всі свої твори, тобто тексти,
що відображають
душевні переживання і розмірковування.
З одного боку, він
називає їх своїми квітами, а з другого – вони не приносять радості, цитую:
Ліричний герой твору
мріє позбутися цих «дум» – думок, через які в нього болить серце,
але не може.
Він перебуває «на
чужині», тобто на чужій землі, далеко від дому,
але подумки
звертається до пам’яті свого народу, до минулого, яке він ідеалізує
(як і будь-який
митець-романтик).
Пригадаймо, що для
українського письменника-романтика джерелом такої романтизації є доба козацтва.
Для Шевченка джерелом
знань про козацьку добу є, зокрема,
літературно-політичний
твір на історичну тематику «Історія Русів».
Цитую:
По всій території
українських земель витають козацькі душі,
навіть попри те, що
Січі вже понад пів століття як немає.
Бо козаки завжди
невидимо присутні, як і їхня слава,
і козацькі могили, і
якась особлива енергетика.
Пригадаймо останні
слова Тараса Бульби в однойменному творі М.Гоголя,
коли він залишається
прикутим до дерева й закликає запорожців повертатися
цитую:
За жанром «Думи мої…»
– елегія (ліричний вірш сумного характеру).
Для Шевченка лихо є
його власним, чиїмось, національним.
У цьому тексті він
уперше (але не востаннє)
пише про свій страх –
померти десь на чужій землі,
адже Петербург так і
не став для нього рідним.
Цитую:
Кобзарі – це сліпі
співці.
Чому Шевченко називає
їх «дотепними»? Можливо, Шевченко іронізує?
На противагу
«дотепним» кобзарям-сучасникам він пропонує тип кобзаря-месенджера –
особистості,
яка проживає
історичне минуле як частину свого особистого теперішнього,
куди також вплетено
особисте та національне майбутнє.
Шевченковий кобзар
транслює «повідомлення» про актуальний стан речей,
а його ліричний герой
пропонує різні голоси, яким дає можливість промовляти.
У збірці «Кобзар»
також є образ кобзаря Перебенді.
Цитую:
Це й ознаменувало
вибір назви для поетичної збірки.
Шевченків ліричний
герой бере на себе спілкування з природою та Богом
і оповідь про минуле
свого народу.
Насправді, як
показують дослідження, 90% творчості кобзарів,
лірників і
бандуристів мали релігійну тематику.
Завдяки цьому вони
просили милостиню в місцях скупчення людей,
найчастіше –
біля храмів.
Шевченковий кобзар як
ліричний герой – це кардинальний відхід від тогочасної дійсності.
Адже він найперше є
зберігачем пам’яті про золоту епоху – період козацтва.
Через два десятиріччя
після видання «Кобзаря» 1840-го року самі кобзарі змінили свій репертуар,
помітно збільшивши
частку пісень на історичну тематику.
Це, безумовно,
відбулося внаслідок впливу поетичного слова Шевченка.
Отже, сьогодні ми
розглянули два твори з ранньої творчості Тараса Шевченка:
На наступних уроках
ми продовжимо аналізувати поетичні твори,
в яких письменник
міфологізує і водночас аналізує непросте минуле України.
Дякую за увагу.
Завдання 1
Усі варіанти про збірку «Кобзар» Тараса Шевченка правильні, ОКРІМ
Завдання 2
Перший твір Тараса Шевченка – це
Завдання 3
За жанром «Думи мої...» – це
Завдання 4
Функція пейзажу «Реве та стогне Дніпр широкий…» на початку твору «Причинна» -
Завдання 5
Твір «Думи мої…»
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар