Українська мова. 5-6 клас.
Привіт!
Я буду супроводжувати вас у захопливій подорожі вивчення
української мови.
Маю надію, ви зібралися з думками, заморили черв’ячка
і не ловитимете ротом мух.
Тому що цього разу на уроці української ми поговоримо про
різновиди фразеологізмів.
Але стривайте, як взагалі можна зібратися з думками,
їх що — попередньо потрібно запросити?
Та й мух ловити ротом — якесь дуже специфічне заняття.
І до чого тут взагалі черв’ячки?
Думаю, ви вже не вперше натрапляєте на фразеологізми,
тобто стійкі сполуки слів з образним значенням, тож
з’ясуймо, що вони означають.
Зібратися з думками — це стійке сполучення слів,
що можна визначити як «зосередитися».
Жодна муха не постраждає під час нашого заняття,
тому що ловити ротом мух — це образний вислів, який має
значення «бути неуважним».
А от заморити черв’ячка, тобто щось перекусити,
я запропонувала для того, щоб відчуття голоду не
відволікало вас від дослідження фразеологізмів.
Як ми вже з’ясували, фразеологізми є стійкими
сполученнями слів.
Це означає, що люди не вигадують їх щоразу, коли хочуть
коротко й влучно висловитися.
Їх відтворюють, тобто повторюють уже наявні. І слова в
них не змінюються.
Пропоную одразу виконати завдання, з яким ви неодмінно
впораєтеся.
Зараз на екрані з’явиться запитання.
Оберіть, будь ласка, правильну відповідь.
Яке зі сполучень слів є фразеологізмом зі значенням
«непотрібний»?
А) ні те ні се;
Б) як їжаку футболка;
В) як стріла;
Г) як піску морського.
Значення «непотрібний» має
фразеологізм
«як їжаку футболка», правильна відповідь — Б.
Ми могли б застосувати його, наприклад, у реченні:
Не бери із собою в похід електрочайник, він згодиться
хіба як їжаку футболка.
Значення фразеологізмів чітко не пов’язане зі значенням
слів, з яких вони складаються.
Ці мовні одиниці мають цілісне значення,
яке часто можна відтворити одним словом.
Наприклад, вислів «пекти раків» не передбачає, що хтось
дійсно готує раків
і може дістати болючий «кусь».
Цей фразеологізм має значення «червоніти», тобто
ніяковіти.
Тепер вам не доведеться пекти раків, коли хтось
поцікавиться, що таке фразеологізм,
оскільки ми вже з’ясували, що це стійке та відтворюване
сполучення слів,
що має цілісне значення.
І ще один важливий момент, про який ми повинні пам’ятати,
коли йдеться про фразеологізми,
— це їхня образність,
емоційність,
тобто властивість надавати нашому мовленню особливої
виразності.
Уявімо, що ви опинилися серед великої кількості людей.
Просто на вулиці, під час екскурсії з класом, на
концерті, в кіно, у секції вболівальників
на спортивній грі чи десь-інде.
У таких випадках потрібно бути пильним та уважним і дбати
про свою безпеку,
але зосередьмося на тому, як ви б описали цей досвід.
Скажімо, речення могло б бути таким:
Навколо мене дуже багато людей.
Повідомлення зрозуміле, але чи зможе той, кого ви
інформуєте про свій досвід,
сповна уявити, наскільки багато людей було поряд із вами?
Я веду до того, що словосполучення «дуже багато людей»
можна замінити фразеологізмом.
Наприклад: Тут просто ніде яблуку впасти.
Такий натовп — ніде голкою ткнути. Всі стоять як оселедці
в бочці.
(Так, під час маринування оселедців їх кладуть у бочку
дуже щільно рибина до рибини).
Про скупчення людей можна також образно сказати
фразеологізмом «ніде маковому зерну впасти».
І всі ці варіанти більш емоційно та виразно дозволяють
нам передати враження.
А для того, щоб уживати фразеологізми правильно та
доречно, з’ясуймо ще одну важливу річ —
які бувають їх різновиди.
Окрім власне фразеологізмів, відтворюваних сполучень слів
із образним значенням,
існують також афоризми, тобто короткі влучні вислови,
які узагальнено чи від імені автора виражають думки та
ідеї, що мають пізнавальний чи повчальний зміст.
Афоризм як самостійний жанр виник з народних прислів’їв
та приказок,
але різниться від них наявним авторством.
Розгляньмо їх детальніше.
Почнімо з прислів’їв. Можливо, ви чули таке:
слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
Ця коротка й влучна фраза говорить про те, що краще
подумати, що хочеш сказати,
тому що промовлене назад не повернеш.
І зараз я маю до вас запитання: як ви зобразили б це
прислів’я на папері чи в графічному редакторі?
Що намалювали б? Ймовірно, горобця, можливо, губи чи
руки,
які передають слова.
Уявити, як могли б виглядати прислів’я та відобразити їх
спробувала українська художниця Анастасія Стефурак.
Так у її виконанні виглядають прислів’я:
Яке їхало, таке й здибало — про те, що близькі нам люди
часто характером
чи вчинками схожі на нас.
Слово не стріла, але глибоко ранить, що тільки
підтверджує вже згадане раніше прислів’я про те,
що треба дбати, щоб ненароком не зачепити співрозмовника
сказаним.
Чи неспіймана риба завжди велика — про те, що невідоме
часто здається нам більшим чи меншим,
гіршим або кращим, складнішим чи простішим, ніж є
насправді.
Є прислів’я, яке говорить про те, що на двох стільцях не
всидиш,
мовляв, не варто братися за дві справи одночасно,
бо жодна до ладу не вдасться.
Прислів’ям із тим самим значенням є «за двома зайцями
поженешся — жодного не спіймаєш».
І я пропоную вам самостійно після завершення цього уроку
спробувати зобразити ці два прислів’я.
Тільки не підписуйте їх, не додавайте тексту,
а запропонуйте комусь із друзів чи близьких відгадати,
про що йдеться.
А якщо доведеться пояснити, що таке прислів’я,
то пропоную зараз разом підсумувати те, що вже
розглянули.
Тож, прислів’я — це влучний вислів, сформульований одним
реченням,
що має повчальний зміст.
Визначити автора чи авторку прислів’я складно, це форми
усної народної творчості,
що передають досвід, який може переживати кожна людина.
На відміну від прислів’їв, приказки не мають повчальної
складової,
не передають загального правила чи досвіду.
Це так само стійкі, короткі й влучні образні вислови.
Наприклад, коли маємо якусь таємницю й не хочемо
розповідати, звідки її дізналися,
то можна сказати, що її сорока на хвості принесла.
Ви теж зараз уявляєте сороку із довгим хвостом, яка
приносить новини?
Іншими прикладами приказок можуть бути: більше діла,
менше слів
(тобто народні джерела натякають нам про те, що кращі
результати має той,
хто багато працює, а не хто багато говорить).
Добре, що ми із самого початку домовилися, що приказки
мають образне значення,
інакше як би я вам пояснювала, як це «язик до Києва
доведе»?
Приказка означає, що вміння ставити запитання, цікавитися
й бути залученими дуже допомагають
досягати у житті того, чого б вам хотілося.
Чому до Києва? Це столиця України, тобто місто, яке
вважається головним.
А я знову маю для вас завдання. Виконати його нескладно.
Зараз на екрані знову з’явиться запитання.
Оберіть, будь ласка, правильну відповідь.
Яке значення має приказка «налякати кота сметаною»?
А) дуже сильно нажахати;
Б) записати кота до дієтолога;
В) піти з котом до супермаркету;
і Г) зовсім не злякати.
Значення приказки «налякати кота сметаною» —
не злякати зовсім, це точно підтвердять ті, хто має вдома
пухнастого або й не дуже пухнастого
чотирилапого друга. Тож правильна відповідь — Г.
І якщо у прислів’їв та приказок ми не можемо встановити
авторство,
а і визначали їх як форми народної творчості,
то у крилатих висловів є визначена людина, яка їх
створила.
Крилатi вислови — це багатьом знайомі влучнi висловлювання
відомих людей, літературних персонажів,
символічні назви, джерело чи авторство, яких ми можемо
дізнатися.
Наприклад, філософу Рене Декарту належатать відомі слова
«я мислю, отже я існую».
«Усе тече, все змінюється» — запевняв нас грецький
філософ Геракліт.
А ще ви напевне знаєте фразу відомого детектива Шерлока
Голмса
«елементарно, любий Ватсоне».
Її ж ми можемо вживати в у побутовому спілкуванні, коли
хочемо підкреслити,
що наш співрозмовник здогадався про щось: «Елементарно!»
От тільки з цими словами пов’язана історія фейку.
Річ у тому, що цю крилату фразу, звісно, приписують
Шерлоку Голмсу,
утім, у жодному із 56 оповідань і 4 романів Артура Конан
Дойла
про легендарного детектива дослівно такого звертання
немає.
Шерлок казав просто — «елементарно».
Перше вживання переінакшеної цитати зафіксували в
американській газеті ще 1909 року.
Нею скористався журналіст у матеріалі про гарвардського
астронома,
котрий хотів надсилати сигнали на Марс за допомогою
дзеркал.
А ця історія також говорить про те, що навіть
загальновідому інформацію
та факти, про які говорять усі, усе одно потрібно
перевіряти.
Крилаті вислови іноді узагальнено називають афоризмами,
тобто прирівнюють ці два поняття.
Сьогодні ми вже згадували грецького філософа Геракліта і
французького — Декарта.
Але також пропоную звернутися до українського філософа
Григорія Сковороди.
Він був спудеєм Києво-Могилянської академії, співав у
хоровій капелі,
багато подорожував і викладав, писав вірші, байки та
філософські діалоги.
За життя не вийшло друком жодного тексту Григорія
Сковороди,
та це не завадило його влучним висловлюванням бути
відомими й у наші часи.
Наприклад, маємо такі крилаті вислови Григорія Сковороди:
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
На цьому уроці ми вже не раз говорили про те, як важливо
не марнувати свій час.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Філософ намагається нам натякнути, що важливо бачити не
тільки те, що ззовні,
а й дивитися вглиб.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це
наполовину завершити, — вважав Сковорода.
А наш урок про різновиди фразеологізмів ми завершуємо вже
зовсім не наполовину.
Сьогодні ми навчилися розрізняти прислів’я,
приказки й крилаті вислови.
А ще нагадали собі, що таке власне фразеологізми.
Повторити вивчене ви також зможете за конспектом уроку.
І не забудьте про тестові завдання.
Дякую, що були зібрані з думками та не ловили ротом мух.
До зустрічі на наступних уроках української!
Завдання 1
Обидва словосполучення є фразеологізмами в рядку
Завдання 2
Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш. Цей вислів є
Завдання 3
Як горохом засіяно. Цей вислів є
Завдання 4
"Ті держави здатні стати великими, у яких великі малі люди", — сказав Олександр Довженко. Вислів у лапках є
Завдання 5
Вислів «жити на широку ногу» означає
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар