Урок мовленнєвого розвитку №11. Коротке повідомлення (на основі кількох джерел) у публіцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему (02.12.2024)

 

Джерелом для повідомлення в публіцистичному стилі може бути:

• інформація про події, яку подають ЗМІ;
• власні спостереження за фактами і явищами суспільного життя;
• інформація в інтернеті;
• література.

Структура повідомлення

1. Вступ (зацікавлення, створення необхідного настрою).
2. Основна частина (наявність доказів на користь власної позиції, наведення переконливих фактів, прикладів).
3. Висновки (узагальнення положень основної частини, спонукання аудиторії до дискусії, виголошення заклику тощо).

ПАМ’ЯТКА

«Як зробити повідомлення у публіцистичному стилі ефективним і цікавим»

1. Виберіть тему, яка дійсно хвилює вас.
2. Чітко уявіть собі мету вашого повідомлення і дотримуйтесь її.
3. Опрацюйте не менше 2-3 джерел.
4. Обмежте обсяг матеріалу.
5. Наповніть повідомлення прикладами, фактами, які б ілюстрували те, про що говорите.
6. Говоріть виразно, правильно, доречно, використовуйте образні вислови.

Ми продовжуємо вивчати мовленнєві жанри.

Нагадаю, ідеться про тематично, композиційно й стилістично усталені типові способи побудови мовлення,

моделі спілкування, усталені для певних ситуацій і призначені для передавання певного змісту.

Є чотири основні групи мовленнєвих жанрів: інформаційні, діалогічні, оцінювальні, етикетні.

Ми вже аналізували раніше оцінювальні жанри — похвалу, осуд, рецензію та характеристику.

Прикладами діалогічних жанрів є бесіда, телефонна розмова, листування; етикетних — привітання, вибачення та інші.

Цього разу зосередимося на інформаційних жанрах — представленні, поясненні, інструкції та повідомленні.

Представлення — це розповідь про кого-небудь чи що-небудь.

Може існувати в усній або письмовій формі.

Представлення особи передбачає надання стислої інформації про неї:

ім’я, прізвище, місце роботи чи навчання, захоплення тощо.

Під час представлення нового співробітника чи співробітниці потрібно вказати не тільки ім’я, прізвище, але й деякі біографічні дані,

освіту, рівень кваліфікації; розказати про посадові обов’язки, які виконуватиме працівник або працівниця;

побажати людині успіхів на новому місці, висловити впевненість, що він чи вона працюватиме із задоволенням.

У сучасному діловому етикеті існують деякі загальні принципи й правила представлення,

яких зазвичай дотримуються в більшості країн.

Вони засновані на нормах увічливості та взаємної поваги:

молодшого чи молодшу за рангом або за посадовим становищем людину представляють старшому чи старшій;

якщо люди рівні за посадовим становищем, рангом, то молодшу за віком людину представляють старшій;

якщо знайомлять людей одного віку й статі, то менш знайому людину представляють більш знайомій;

колегу представляють клієнту чи клієнтці, відвідувачу чи відвідувачці;

одну особу представляють групі осіб.

Пояснення — це набір тверджень, які розкривають причини, мотиви й наслідки чого-небудь.

Пояснення має відповісти на запитання, чому і як щось є або буде.

Пояснюючи, не варто нервувати чи сердитися на тих, хто чогось не розуміє.

Краще пам’ятати: якщо вас не розуміють, значить, ви погано пояснюєте.

Потрібно пояснювати крок за кроком, до наступного кроку переходити тільки тоді,

коли переконаєтеся, що попередню інформацію ваші співрозмовники зрозуміли.

Інструкція — це набір правил, детальних настанов,

які регулюють спеціальні сторони діяльності підприємств, організацій, установ, їхніх працівників

чи поведінку людей під час виконання певних дій.

Текст інструкції має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування в обставинах,

які можуть бути новими чи непередбачуваними для особи.

Повідомлення — це невеликий публічний виступ на певну тему.

Особливістю розгорнутого повідомлення є те, що до його складу входить не 1–3 речення,

а цілий ланцюжок взаємно пов’язаних речень.

Повідомленням у сучасному світі є й короткий інформаційний текст, який передають у цифровому просторі.

Подібні повідомлення можуть належати як до інформаційних, так і до діалогічних, якщо вони передбачають відповідь.

Незалежно від типу повідомлення, особливу увагу потрібно приділяти його тону.

Характер і тональність повинні бути спочатку однаково ввічливими й нейтрально-формальними.

У процесі спілкування, коли ви вже встановили контакт з людиною, важливо відчувати її настрій,

тональність, емоцію та поступово наближатися до її манери спілкування.

Одна з причин, чому до повідомлення не варто відразу додавати смайлик чи смайлики —

ваш співрозмовник чи співрозмовниця може некоректно розшифрувати їхній сенс.

Якими б очевидними вам не здавалися реакції, людина може вкладати в них зовсім інші значення.

У результаті може трапитися не дуже зручна ситуація:

ви хотіли як краще, а вийшло гірше, тому що емоції неправильно інтерпретували.

Керуйтеся таким принципом: якщо людина, у якої просять,

скорочує дистанцію та додає емоджі, то людина, яка просить, теж може підійти ближче.

Проте не варто копіювати тон — краще дозволити собі трохи менше.

Наприклад, не дві дужки-усмішки, а одну.

Крім того, повідомлення, у якому є тільки емоджі, навряд чи можна сприйняти серйозно.

Важливо також враховувати час і графік вашого співрозмовника чи вашої співрозмовниці.

Різні цифрові канали комунікації — це насправді умовна дистанція, на яку ви підходите до людини.

Найбільша відстань у диджитал-просторі — це електронна пошта.

Ближче — соціальні мережі, наступний крок для скорочення цифрової дистанції — це месенджери.

Пам’ятайте, що, використовуючи різні канали комунікації, ви надаєте людині різний час на відповідь.

Поважайте також вільний час інших, не пишіть без нагальної потреби повідомлень пізно ввечері й у вихідні.

Не надсилайте голосові повідомлення, якщо не домовилися про це раніше.

Але й не ігноруйте повідомлення.

Якщо відреагувати одразу не можете, напишіть співрозмовникові чи співрозмовниці, що відповісте пізніше.

Якщо розумієте, що для повнішої відповіді знадобиться час, повідомте про це.

Наприклад: «Я дам відповідь через годину / завтра / в інший час».

Ваш співрозмовник чи співрозмовниця зрозуміє, що ви звернули увагу на його або її послання.

Підсумуймо.

Інформаційні тексти всіх жанрів мають загальні вимоги, якими є:

новизна; актуальність; повнота; наявність конкретних фактів; лаконічність; чіткість; коректність.

Наступного разу будемо досліджувати діалогічні жанри.

І не забувайте, будь ласка, працювати з конспектом і виконувати тестові завдання.