Вітаю!
Сьогодні ми починаємо розмову про роман
Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
На уроці ми зʼясуємо історію написання цього тексту,
його жанр та ознаки романтизму в ньому.
Матері Терезі приписують такий вислів: «Життя – це гра. Стань гравцем».
Можемо собі уявити, що футболку з таким висловом міг би вдягнути і
Пантелеймон Куліш.
Адже він сприймав життя як гру,
в якій іноді програвав, іноді вигравав, але грати не припиняв.
На попередньому уроці ми говорили про життєвий і творчий шлях Пантелеймона
Куліша —
багатогранну постать і продуктивного культурного діяча.
Він мав мету і послідовно до неї рухався, він хотів розвивати українську
культуру,
а для цього потрібно було ставати першовідкривачем нових жанрів, розвивати
мову,
постійно працювати.
Історія створення «Чорної ради» — цілком собі історія однієї з перемог
людини, що ставить мету
і прямує до неї.
Пантелеймон Куліш був і поетом, і драматургом, і перекладачем, і
мовознавцем,
і редактором, і етнографом.
Як дослідник та видавець у 1846 році Куліш працював над рукописами
«Літопису Самовидця»,
готуючи їх до видання.
Більше інформації про літописи XVІІ–XVІІІ століть шукайте в уроці про
«козацькі літописи».
У цей час Пантелеймон Куліш цікавиться історичними творами.
Так, під час навчання в Університеті Святого Володимира тодішній ректор
Михайло Максимович
відкриває молодому Кулішеві творчість шотландського письменника Вальтера
Скотта.
А ще Пантелеймон Куліш добре знав модну на той час повість Миколи Гоголя
«Тарас Бульба»,
що вийшла друком 1835 року.
Про цю повість ми також говорили на попередніх уроках.
Куліш так захоплюється творчістю Гоголя, що 1854 року видає «Записки о
жизни Гоголя»,
а 1857 року готує перше наукове видання творів Гоголя в шести томах.
Куліш був літературним критиком, який давав оцінки явищам та текстам,
але він був ще й істориком літератури, тому досліджував приватне листування
Гоголя,
спілкувався з його матірʼю, став його біографом.
Цікаво, що ці тексти про Гоголя виходять ще за його життя.
Так, між 1843 і 1857 роками Пантелеймон Куліш працює над своїм головним
прозовим твором —
романом «Чорна рада».
Чому автор так довго працював над твором?
Йому завадили арешт і заслання через участь у Кирило-Мефодіївському
братстві.
І лише 1857 року відбувається перша публікація твору — і відразу двома
мовами (українською та російською).
5 грудня 1857 року Тарас Шевченко пише лист Пантелеймону Кулішеві, цитую:
«Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки,
і особливе спасибі тобі за “Чорну раду”.
Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш
нічого, як спасибі.
Добре, дуже добре ти зробив, що надрюкував “Чорну раду” по-нашому…» (кінець
цитати).
Досі ми розглядали українськомовні твори малої прози, зокрема,
згадували про оповідання Григорія Квітки-Основʼяненка та читали його
сентиментальну повість «Маруся» 1834 року.
Однак великої епічної форми (роману) в українській літературі до «Чорної
ради» не було.
Тому «Чорна рада» — це перший українськомовний роман нової української
літератури.
«Чорна рада» має підзаголовок: «Хроніка 1663 року».
«Чорна рада» — це історичний роман, який оповідає про конкретну історичну
подію,
а серед героїв твору є як реальні історичні постаті, так і вигадані
персонажі.
Яка історична основа роману «Чорна рада»?
Після майже десятирічної національно-визвольної війни та смерті гетьмана
Богдана Хмельницького
у 1657 році починається темний період української історії — доба Руїни,
що завершиться обранням гетьманом Івана Мазепи.
Владу має перейняти його син Юрій Хмельницький, але йому лишень 15 років,
тому булаву бере Іван Виговський, котрий підписує Гадяцьку угоду 1658 року.
За цією угодою, Польща, Литва, Україна формують Велике князівство руське,
де кожна з держав існувала на правах федерації.
У цей час точиться громадянська війна між прихильниками Польщі та
прихильниками Московського князівства,
між правим берегом із гетьманом Павлом Тетерею та лівим берегом із Якимом
Сомком.
17–18 червня 1663 року біля Ніжина відбувається «чорна рада»,
у якій за нового гетьмана збираються голосувати не лише козаки, а й
сільська і міська біднота —
чернь, тому рада і чорна.
На «чорній раді» народ робить вибір на користь орієнтованого на російського
царя гетьмана Івана Брюховецького.
Під час створення історичного роману Пантелеймон Куліш міг рухатися двома
шляхами:
відтворювати дійсність (як шотландський автор Вальтер Скотт)
чи створювати романтичні образи (як французький романіст Віктор Гюго).
Проте Куліш рухається посередині.
Для нього важливі міжнаціональні стосунки (Україна-росія, Україна-Польща),
він досліджує минуле з позиції теперішнього і знаходить точки перетину.
Якщо для Миколи Гоголя важливіше зафіксувати власне бачення доби та
почуття,
то для Куліша — відтворити історичну епоху.
Він описує не лише конкретну подію, а й побут,
звичаї, декорації доби.
Тема твору — зображення історичної події — «чорної ради».
Які джерела використовував Пантелеймон Куліш, описуючи козацьку раду під
Ніжином?
Літописи Самовидця та Григорія Грабʼянки.
А для створення достовірних козацьких образів Куліш звертався до народних
дум та пісень.
Ідея твору — утвердження думки про необхідність усім верствам населення
обʼєднатися навколо єдиної національної ідеї.
У романі дуже яскраве соціальне тло — як живуть і мислять різні верстви
населення,
письменник змальовував минуле через призму соціальних конфліктів.
Адже народна «чорна» маса обирала лідера не раціонально, а емоційно.
Тому за жанром «Чорна рада» — це соціально-історичний роман-хроніка.
Роман — це великий за обсягом епічний твір.
Події в романі відбуваються протягом великого проміжку часу,
багато подій змінюють одна одну, велика кількість персонажів, вони
обмінюються прямою мовою.
А також у романі присутні такі позасюжетні елементи, як портрет, пейзаж,
інтерʼєр,
авторські відступи. Усі ці ознаки ми можемо знайти в «Чорній раді».
Історичний роман відображає конкретну історичну добу та історичних
постатей.
Так, поруч із реальними особами, як-от гетьмани Яким Сомко та Іван
Брюховецький,
полковник Василь Золотаренко, функціонують і вигадані — Шрам і Шраменко,
Гвинтовка, родина Череваня.
Хоча полковник Іван Шрам і вигаданий герой, проте він мав прототип.
Ним уважають паволоцького полковника Поповича,
проте й оповідач літопису Самовидця також цілком міг би бути прототипом для
старого Шрама.
«Чорна рада» — роман-хроніка, що оповідає про історичні події в часовій,
хронологічній послідовності.
Ще одна особливість роману: у ньому вирішують проблеми не тільки особистого
характеру,
а й загальносуспільні та загальнолюдські.
Роман «Чорна рада» — романтичний. Для Пантелеймона Куліша, як і для всіх
романтиків,
історія — живий багатокомпонентний організм.
Зʼясуймо ознаки романтизму в романі «Чорна рада»:
За основу автор бере трагічну сторінку з української історії.
Як і у творах Тараса Шевченка, є образ сліпого співця кобзаря, який
оповідає правду про становище земель.
Так, у Куліша є образ Божого чоловіка.
Усі класичні пригоди історичного роману, запозичені у Вальтера Скотта,
в романі мають національний колорит.
Наприклад, викрадення дівчини чи лицарський двобій.
Тяжіння до символів: Київ — духовний Єрусалим, Божий чоловік — правда, яку
говорить серце,
«чорна рада» — назва події, а також символ переломного моменту — чорної
сторінки в історії України.
Мова твору насичена історизмами та архаїзмами,
автор не намагається імітувати історичний колорит, він прагне відтворити
мову епохи.
Водночас автор-оповідач перекидає різноманітні «містки» до сучасного
читача.
Це не лише короткий тлумачний словничок у кінці роману,
а й ліричні відступи про те, як є і як було.
Наприклад, у фрагменті про в’їзд до Києва він розповідає, як місто XVII
століття
відрізнялося від міста ХІХ століття,
цитую: «Отже років за двісті назад, тоді, як отой-то Шрам був у Києві, все
те було інше» (кінець цитати).
Цей прийом допомагає інтегрувати читача в текст, зробити його співглядачем.
Отже, сьогодні ми почали роботу над романом Пантелеймона Куліша «Чорна
рада».
Це перший роман нової української літератури, що вийшов друком 1857 року.
Чому перший український історичний роман виникає так пізно?
Пригадаймо історію: суцільні заборони і загрози арештів,
соціально-політичні обставини, які не сприяли розвитку мови, друку книжок і
дискусії навколо жанрів.
На наступних уроках ми детальніше ознайомимося із сюжетом
та палітрою героїв твору.
Дякую за урок і до нових зустрічей!
Завдання 1
Які джерела використовував Пантелеймон Куліш, працюючи над романом «Чорна рада»?
Відзначте 3 правильні відповіді.
Завдання 2
Чому автор так довго працював над романом «Чорна рада» (1843–1857)?
Завдання 3
Якими є класичні жанрові ознаки роману?
Відзначте 2 правильні відповіді.
Завдання 4
Які ознаки романтизму можна спостерегти в романі «Чорна рада»?
Відзначте 2 правильні відповіді.
Завдання 5
Які з персонажів роману «Чорна рада» є реальними історичними особами?
Відзначте 2 правильних відповіді.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар