Життя і творча діяльність Марка Вовчка (11.03.2025)

1. сьогодні ми розглянемо життєвий та творчий шлях Марка Вовчка.
2. На уроці говоритимемо про жіночу емансипацію, суспільні устрої ХІХ століття та долю жінки-письменниці.
3. У 30-х роках ХІХ століття у Великій Британії починається рух за жіночі суспільні,
4. трудові, сімейні, освітні права, зокрема рух за право голосувати — суфражизм.
5. Поруч існує ще один термін — «емансипація»,
6. тобто звільнення від якої-небудь залежності та зрівняння в правах.
7. Перший крок до емансипації жінок на території Російської імперії —
8. це наказ цариці Катерини ІІ від 1764 року про створення жіночих навчальних закладів.
9. Так, у 1840–60-х роках поступово почали відкривати жіночі школи,
10. а після освітньої реформи 1860-х — навіть вищі курси в навчальних закладах.
11. І якщо в цей же період — 1866 року — філософ Джон Стюарт Мілль
12. подав на розгляд у британський Парламент петицію про виборче право для жінок,
13. то на території Російської імперії жінки отримали його лише в 1919 році.
14. Шлях до того, щоб жінки могли навчатися і голосувати нарівні із чоловіками, був тривалим і непростим.
15. Те саме стосувалося і роботи.
16. Тут варто згадати про жінок-письменниць, адже саме тоді, на межі ХVIII–XIX століть,
17. багато жінок розуміють, що вони хочуть і можуть займатися літературою, мають до цього інтерес та хист.
18. Звісно, публікуватися нарівні із чоловіками-письменниками вони, на жаль, не могли,
19. але їхнє письмо також приносило заробіток.
20. Зокрема, згадаймо Джейн Остін — одну з перших англійських авторок.
21. Можливо, ви читали її романи «Гордість і упередження» або «Емма».
22. Також варто згадати французьку письменницю Жорж Санд — одну з перших парижанок початку ХІХ століття,
23. яка почала носити штани, авторку роману про покликання «Консуело».
24. Жінки починали займатися літературою з двох причин:
25. перша — особистісна — можливість самореалізуватися,
26. друга — фінансова — можливість заробляти своїми творами чи перекладами.
27. Іноді щоб почати публікуватися, жінкам потрібно було приміряти іншу ідентичність та брати чоловічі псевдоніми.
28. Подеколи це був один із небагатьох можливих шляхів у літературі.
29. До відомих письменниць, котрі підписували свої твори чоловічими псевдонімами,
30. окрім французької авторки Жорж Санд, належить і українська — Марко Вовчок.
31. Марія Вілінська, а саме таким є справжнє імʼя письменниці,
32. народилася в Росії та виростала в маєтку тітки в місті Орел,
33. навчалася в жіночому пансіоні в Харкові.
34. Марія була з бідної родини, вона одна з небагатьох, у кого не було власної помічниці,
35. яка б допомагала вбиратися та влаштовувати власний побут.
36. Від таких помічниць Марія вперше й почула українську мову.
37. Після пансіону Марія повертається до тітки в Орел і мріє будь-якою ціною звідти вирватися.
38. У 16 років вона знайомиться з Опанасом Марковичем —
39. учасником Кирило-Мефодіївського братства, який в Орлі відбуває заслання.
40. Це знайомство — її шанс отримати свободу, вона його використовує і виходить заміж.
41. Маркович був фольклористом, і Марія приєднується до нього.
42. Так, записи Марії Вілінської та її чоловіка навіть вийшли в 1854 році у фольклорному збірнику Амвросія Метлицького.
43. Чоловік багато працював над тим, щоби дружина вивчила українську мову.
44. Поступово вона починає писати власні тексти, і чоловік її підтримує: він був першим читачем і першим редактором.
45. Власне, він і познайомив її з ключовими літераторами того часу.
46. Насамперед, із Пантелеймоном Кулішем.
47. 1857 року Пантелеймон Куліш отримує лист від свого товариша, Опанаса Марковича,
48. який надіслав оповідання дружини.
49. Але Пантелеймон Куліш холодно поставився до текстів, які отримав,
50. він думав, що це якісь чергові фольклорні записи.
51. Саме тоді він працював над одним із томів своїх «Записок о Южной Руси».
52. Але коли він дістався до текстів, то не міг відірватися.
53. Він починає працювати з Марією Вілінською як редактор та видавець.
54. Десь тоді й постало питання псевдоніма.
55. Можливо, він утворений за прізвищем чоловікового предка — козака з прізвищем Вовк,
56. а можливо — це вигадка Пантелеймона Куліша.
57. Дружина Куліша — письменниця Ганна Барвінок у своїх спогадах писала, що Марія Вілінська, цитую:
58. «...була мовчазна, мало говорила, так що трудно було узнати її розум.
59. Може, од того Куліш назвав її “Вовчком”, що вона наче злякана, мовчуща!» (кінець цитати).
60. У листах Пантелеймон Куліш писав, цитую:
61. «Жінка Марковича — це геніальна актриса, яка приймає на себе образ молодиць, бабусь наших
62. і лицедійствує з них так, що не скрізь угадаєш, що взято з натури, а що створено в пориві акторського захоплення.
63. Але, головне, як відчутно повагу характеру народного» (кінець цитати).
64. Тобто, вона пише настільки талановито, що не можна зрозуміти, які образи взято із життя, а які є її фантазією.
65. Звернімо увагу: росіянка вивчає українську мову і пише нею так,
66. що тонко відчуває характер народу.
67. Чи це лише талант?
68. Це три компоненти: талант, вплив чоловіка-фольклориста і гарна освіта,
69. яка, зокрема, розвивала і навички з художнього письма.
70. 1857 року виходять «Народні оповідання» Марка Вовчка, які редагує, звісно ж, Пантелеймон Куліш.
71. Він же надсилає збірку оповідань Тарасу Шевченку,
72. який тоді перебуває в засланні.
73. Захоплений творчим голосом молодої дівчини Шевченко присвячує Марку Вовчку поетичний текст,
74. у якому звертається до письменниці: «моя ти доне».
75. Пантелеймон Куліш переконує Марію переїхати в тодішню імперську столицю — Петербург.
76. Там вона знайомиться з усією інтелігенцією.
77. У своїй романізованій біографії про Марка Вовчка «Мовчуще божество»
78. письменник В. Домонтович пише, цитую:
79. «А всі мужчини сходять від неї … з глузду:
80. Тургенєв лежить коло її ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили,
81. Куліш через неї розійшовся з жінкою,
82. Пасек захопився до того, що кинув свою працю, свою кар’єру, змарнів увесь і їде з нею,
83. не зважаючи зовсім на те, що брат тільки видужав після гарячки, а мати захворіла з горя…» (кінець цитати).
84. Одна із загадок Марії Вілінської — як вона закохувала в себе різних чоловіків.
85. В. Домонтович називав Марка Вовчка «Моцартом любовних історій»:
86. наскільки Моцарт був віртуозом у музиці, настільки Марія Вілінська була віртуозом у любовних стосунках.
87. Марко Вовчок «Народні оповідання» пише українською,
88. автобіографічні романи «В глушині» та «Жива душа» — російською.
89. А ще вона авторка французької літератури.
90. Подорожуючи Європою (Англією, Францією, Німеччиною), вона пише франкомовний твір для дітей «Маруся».
91. Це оповідання чарує і дивує французьку аудиторію, адже розповідає про таємничий край — Східну Європу,
92. лицарів-козаків та безкраї степи.
93. Під час подорожі Марко Вовчок знайомиться з модним письменником Жулем Вернем.
94. І він дарує їй ексклюзивне право перекладати його твори російською.
95. Зрештою, саме перекладами пригодницьких творів Жуля Верна Марія і заробляє на життя.
96. Літературна творчість, переклади, статті, постійна наполеглива діяльність приносили їй заробіток,
97. щоби утримувати себе і сина Богдана.
98. За кордоном Марія починає цікавитися емансипацією.
99. Зокрема, вона пише своїм друзям і колегам, що хотіла б відкрити притулки для дівчаток.
100. Марія постійно шукає якісь можливості не лише для себе, а й для інших.
101. Коли повертається в Петербург, то починає видавати журнал «Переводы лучших зарубежных писателей»,
102. тоді вона наймає на роботу інших жінок, які шукали інтелектуальної праці і могли в цьому реалізуватися.
103. У повісті «Три долі» Марко Вовчок пише про життя трьох героїнь.
104. Доля однієї дівчини полягає у відсутності щасливого кохання і шлюбу,
105. тому вона йде в монастир, щоби зберегти честь перед собою та перед родиною.
106. Друга дівчина обирає заміжжя.
107. А третя йде абсолютно нестандартним для середини ХІХ століття шляхом, вона каже: «А мені самій і так добре».
108. Дівчина не знайшла гідного партнера і в монастир не хотіла йти,
109. їй було добре самій із собою, просто проживати своє життя так, як вона це відчуває.
110. Марко Вовчок ввела в літературу ті типи героїнь-жінок, які не приймають патріархальні настрої,
111. вони поводять себе так, як влаштовує їх самих, обирають сценарії для себе, а не для родини чи зовнішнього світу.
112. Письменниця ХХ століття Вірджинія Вулф писала, що дуже важливо мати жіночу письменницьку традицію,
113. коли жінки-авторки можуть повчитися у своїх попередниць,
114. обмінятися цим досвідом та тим, як формувати образи, створювати власну мову.
115. Тож Марко Вовчок була однією з тих, хто починає українську жіночу літературну традицію.
116. Отже, сьогодні ми говорили про емансипантку Марію Вілінську,
117. яка вивчає українську мову та стає однією з найважливіших авторок української літератури.
118. Лінію життя і творчості письменниці шукайте в конспекті до цього уроку на платформі Всеукраїнської школи онлайн.

119. Завдання 1

     Можливий 1 бал (оцінено)

     Яке визначення відповідає терміну емансипація?

     Звільнення від колишніх обмежень, правової неповноцінності.

     Процес звільнення чоловіків від надлишку загальних обов’язків.

     Надання жінкам рівноправності в сімейному житті.

     Надання кріпакам права голосувати.

     без відповіді

     Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

     Завдання 2

     Можливий 1 бал (оцінено)

     З яких причин жінки почали писати літературу?

     Відзначте 2 правильні відповіді.

     задля можливості самореалізуватися

     задля можливості зрівнятися в праві писати із чоловіками

     задля можливості заробити

     задля того щоб досягнути слави

     задля появи головних героїнь поруч із головними героями

     без відповіді

     Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

     Завдання 3

     Можливий 1 бал (оцінено)

     Чи була Марко Вовчок однією з тих, хто почав українську жіночу літературну традицію?

     так

     ні

     так, але не першою, бо першою була Маруся Чурай

     без відповіді

     Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

     Завдання 4

     Можливий 1 бал (оцінено)

     Якими мовами розмовляла і писала художні тексти Марко Вовчок?

     Відзначте 3 правильних відповіді.

     французькою

     німецькою

     англійською

     українською

     російською

     без відповіді

     Деякі задачі мають такі варіанти , як збереження, скидання, підказки або показ відповіді. Ці варіанти слідують кнопці Надіслати.

     Завдання 5

     Можливий 1 бал (оцінено)

     Які тези відповідають біографії Марка Вовчка?

     Відзначте 2 правильні відповіді.

     Псевдонім Марко Вовчок запропонувала Олександра Білозерська — дружина Пантелеймона Куліша.

     Марко Вовчок видає журнал «Переводы лучших зарубежных писателей» у Санкт-Петербурзі.

     Доля Марка Вовчка перегукується з долею її персонажки з повісті «Три долі», яка вважала, що їй і самій добре.

     «Народні оповідання» були опубліковані з присвятою чоловікові — Опанасу Марковичу.

     Марія Вілінська заробляє на життя літературною творчістю, перекладами та статтями.

     Пантелеймон Куліш дає Марко Вовчок ексклюзивне право перекладати його твори французькою мовою.

     без відповіді