Весь світ завмер в очікуванні лиха,
Що йде до нас із півночі війна...
В моєму ж серці все напрочуд тихо...
Може, тому що скоро вже весна?!..
Може, тому що є ще Бог Всевишній -
Він є початок всього і кінець!
І... скоро розцвітати білій вишні,
І йти з весняним вітром під вінець...
Може, тому що скоро зІйде грядка,
І що травою в луках зашумить...
Бо все в цей світ приходить по-порядку -
Та лиш Йому відома точна мить!
І тільки Він один, напевне, знає,
Що все, що було досі - недарма!
Я думаю, моя душа не крає,
Бо буде в нас ще не одна зима.
Ще поживем. Відборем. Відвоюєм.
За нами - правда і предвічний Бог!
Ще на кремлівських стінах намалюєм
Тризуб і прапор наших перемог!
А поки що... Готуймося до бою -
Божих дітей проти дітей пітьми.
Точім слова і чистьмо свою зброю -
Бо в Бога йде весна після зими...
Валентина Матвіїв
Олександр Ірванець
СУБОТА, 5 БЕРЕЗНЯ
З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар