Завдання 1
Вислів «Importu phantasie» у перекладі з французької означає
Завдання 2
О.Кобилянська жанр твору «Importu phantasie» визначила як нарис, а літературознавці вважають, що це
Завдання 3
Художній стиль «Importu phantasie»
Завдання 4
Хто «…був молодий, гарний, чисто аристократичної вдачі…»?
Завдання 5
Музику якого композитора грав гість?
Вітаю вас на уроці
української літератури.
Сьогодні ми з вами поговоримо про
художній світ новели
Ольги Кобилянської
«фантазія - експромт».
Ольга Кобилянська
однією з перших українських
письменниць спробувала зазирнути
в таємничі куточки людської душі.
Кажуть, що світ містить багато
таємниць,
але людина в ньому — найбільша
таємниця й загадка.
На думку Дмитра Павличка,
читач може прийти до творчості
Ольги Кобилянської
цитую:
Кінець цитати.
Своє розуміння позитивного образу
жінки Ольга Кобилянська чітко
окреслює в листі до Осипа Маковея
від 11 серпня 1898 року:
цитую:
«Образовані і тонко відчуваючі
жінки є для мене ідеалом».
Кінець цитати.
Життя гірської орлиці було сповнене
боротьби, розчарувань
та глибоких почуттів.
Саме тому її героїні горді,
розумні, аристократки духу,
що тужать за високою
досконалістю.
Для них
лише любов
є справжнім джерелом життя.
Євген Маланюк писав:
цитую:
Кінець цитати.
Нарис “Impromtu phantasie”
був написаний Ольгою Юліанівною
1894 року, і в перекладі означає
«експромт-фантазія».
Сама назва твору вказує
на спонтанність виникнення
творчого задуму й вільний виклад
думок.
Про таку свою особливість
написання тексту
авторка писала в автобіографії:
цитую:
Кінець цитати.
За жанром дослідники визначають
цей текст як неоромантичну новелу,
хоча сама Ольга Кобилянська
називає його нарисом.
Щодо неоромантизму,
то це стильова течія модернізму,
що виникла в українській літературі
на початку XX ст.,
названа так Лесею Українкою.
Зі «старим» романтизмом її ріднить
порив до ідеального.
Неоромантики понад усе ставили
чуттєву сферу людини,
емоційно-інтуїтивне пізнання.
Через текст Ольга Кобилянська
транслює власні переживання,
на папері можна було залишити
біль та страждання власного серця.
Потяг до естетичного та ідеали
добра й краси вона шукала в народі
й серед народу, утверджуючи життя
як діяння.
Саме в таких пошуках
і народжується нарис,
у центрі якого героїня з тонкою
душею.
Молода жінка, смілива й нетерпима
до будь-якого упокорення або
приниження, приваблює читача
своєю духовною красою.
Наділена правдивим талантом
і надзвичайно тонкою душею,
вона увесь світ сприймає через
звуки мелодій,
а майбутнє постає в її уяві радісною
піснею, чарівною симфонією
чи сонатою.
Також важливо розуміти,
що на той момент
Ольга Кобилянська є активною
учасницею феміністичного руху на
Буковині.
Вона пише не про рівність
громадянських прав чоловіків
та жінки,
а порушує теми жіночої чуттєвості.
Створюючи галерею жіночих
образів, Ольга Кобилянська
зображує «нову жінку»,
У центрі новели - розповідь головної
героїні, яка згадує «минулі літа й
одну людину, яка була іще дитиною».
Причиною сплеску спогадів стають
«торжественні, поважні звуки
дзвонів».
Вона деталізовано й чітко описує
характер та зовнішні ознаки дитини:
«ніжна, вразлива, немов мімоза,
з сумовитими очима…».
Героїня розповідає про дитину,
якою колись була.
У десятирічному віці найулюбленіша
забава героїні - це удавати з себе
«упряженого в шнурки…,
збатоженого» коня.
Якось вона зуміла спіймати коня,
який зірвався з прив’язі й, зачувши
волю, помчав геть.
Секретом її успіху
(бо ж дорослі чоловіки так
і не змогли його піймати,
а вона зуміла)
була ніжність.
Дівчинка дала коневі заспокоїтись,
тихо підійшла, приголубила його,
ніжно взяла за вуздечку і привела
хазяїнові.
Водночас у її родичів налагоджував
фортепіано якийсь стройник
(так називали налагоджувачів
музичних інструментів),
що, цитую:
Кінець цитати.
Дівчинка уважно слідкувала за
всіма його діями як зачарована,
не відходила від нього ні на крок.
Одного разу, коли він уже налагодив
фортепіано, для перевірки заграв
чарівну мелодію
– «Impromtu phantasie»
Фредерика Шопена.
Цитую:
кінець цитати.
Мелодія неймовірно розчулила
дівчинку, і вона заплакала.
Стройник утішив її й наказав грати
цю мелодію не раніше,
ніж коли їй виповниться двадцять.
З того моменту минуло багато часу.
Вона виросла, але грати на
фортепіано так і не навчилася.
Та попри це, коли вона десь чує
Impromtu phantasie, то згадує той
день, і сльози завжди навертаються
їй на очі.
Цитую:
кінець цитати.
Попри пророкування того музики,
дівчина
цитую:
«стала лише половиною тим,
чим обіцювала стати дитиною…».
кінець цитати.
Темою новели є
Отже,
сьогодні на уроці ми говорили
про зміст нарису,
з'ясували основні сюжетні моменти
твору та його ідейно-тематичне
наповнення.
Наступного уроку спробуємо
дослідити, що ж у цьому тексті
авторка додала автобіографічного
та яка вона, наша головна героїня.
Дякую за увагу!
До зустрічі!
Вітаю вас на уроці української
літератури.
Поговорімо сьогодні про
автобіографічне в новелі «Іmpromtu phantasie» Ольги Кобилянської й
розгляньмо образ головної героїні цього твору.
У щоденнику Ольга Кобилянська писала:
Усі її героїні всюди шукають гармонії, втілення вищих ідеалів краси.
У цій новелі вгадуються автобіографічні мотиви з ранньої юності
письменниці: через несприятливі обставини їй не пощастило розвинути свій хист. Її
покликанням і мрією була музика, вона хотіла бути піаністкою.
Однак забракло коштів для здійснення заповітної мрії.
Як музикантка за покликанням, Ольга Кобилянська в літературі
теж намагалася передати інтуїтивність, чутливість, вразливість та глибину
переживань.
До того ж у листі до Олександра Колесси якось зазначила,
що її життя – то «нескінченний монотонний
ноктюрн».
З творів письменниці здогадуємося: її улюбленим композитором був Фридерик
Шопен.
На прізвище польського класика натрапляємо в перших значних творах
письменниці, зокрема повісті «Людина».
Музичні новели Ольги Кобилянської мають назви, які є схожими
(«Valse mélancolique») або й однаковими («Impromtu phantasie») з назвами творів
Шопена.
На думку літературознавця Івана Денисюка, цитую:
«дві згадані новели Ольги Кобилянська свідомо компонувала на мотиви творів Шопена,
імітуючи музичну композицію».
Назва «Impromtu phantasie» є алюзією, тобто
натяком на відомий ноктюрн «Impromtu» Федеріка Шопена, улюбленого композитора Ольги
Кобилянської.
Цікаво, що сам Шопен назвав його «просто «Експромт».
Прикладку «Фантазія» твір отримав при посмертній публікації рукописів.
Дослідники творчості Ольги Кобилянської вважають, що між музичною і
літературною «Impromptu phantasie» багато спільного: назва
твору, кількість частин (їх є п’ять), а градація фрази й циклічність фразування
в тексті новели передають стрімкі злети та спади в музичному творі.
Сюжет новели авторка будує з окремих епізодів за принципом контрасту.
За аналогією до контрастів переживань у музичному ноктюрні в новелі
чергуються два відмінні настрої героїні: мрійливість, пасивність, нерішучість та
активність, жвавість, навіть непередбачуваність.
Текст новели написано абзацами з мінімальною кількістю речень, що справляє
незвичне візуальне враження та імітує музичний твір.
В «Impromtu phantasie» Ольги Кобилянської порушено кілька проблем: на
прикладі епізоду з упійманням коня епізод, у якому героїня вперше чує мелодію
“Фантазія-експромт”
Порівняймо біографію Ольги Кобилянської та життя ліричної героїні твору.
Внутрішній світ героїні новели
«Impromtu phantasie»
зітканий з миттєвих вражень
та звуків.
Монастирський дзвін викликає в неї
вир емоцій, а від ноктюрна Шопена
вона,
цитую: «почала плакати.
Тихо, але цілою душею».
Кінець цитати.
Героїня почувається слабкою від
цих переживань, але водночас
і сильною:
саме вона впіймала коня,
який зірвався з прив’язі
й помчав геть.
Визначимо риси характеристики
головної героїні та доповнимо їх
цитатами:
цитую:
кінець цитати.
цитую:
кінець цитати.
цитую:
кінець цитати.
цитую:
кінець цитати.
цитую:
кінець цитати.
цитую:
кінець цитати.
Прикметною рисою характеру
героїні є життєлюбність.
Цитую:
кінець цитати.
Авторка зображує героїню
дорослою як розумну, дотепну,
незвичайно багату натуру,
але нещасливою:
при всій своїй силі характеру
героїня виявилася занадто
вразливою й незахищеною
перед життям.
Отже, сьогодні ми розглянули
автобіографічні особливості новели
«Іmpromtu phantasie»
і проаналізували образ головної
героїні.
Визначили проблеми, що порушені
у творі.
З’ясували, що Ольга Кобилянська
втілює в характері головної героїні
власні риси:
ніжність, відвагу, чутливість
та силу духу.
Дякую за увагу.
До зустрічі.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар