Завдання 1
В уривку «Перша часть – повна веселості і грації, повна визову до танцю, а друга… О,
та гама! Та нам добре знана ворохобна гама! Збігала шаленим льотом від ясних звуків до
глибоких, а там – неспокій, глядання…» йдеться про
Завдання 2
У фрагменті «Чорний, з дорогого дерева, прикрашений на краях арабесками з
перлової матиці, блискучий, мов дзеркало» описано
Завдання 3
За жанром «Меланхолійний вальс» — це
Завдання 4
Слово «меланхолійний» означає
Завдання 5
«Меланхолійний вальс» належить до такої стильової течії, як
Вітаю на уроці української літератури,
сьогодні на уроці ми з вами спробуємо з’ясувати роль
музики в новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique».
У статті «Малоруські письменники на Буковині»
Леся Українка зауважує, що в новелі «Valse melancoligue» (цитую):
Нагадаю, що слово “емансипація” означає звільнення від
залежності, скасування якихось обмежень.
З погляду Осипа Маковея, образи трьох типів жінок-героїнь
новели класифікувалися таким чином :
простодушної – в образі Марти, зламаної – в образі Софії,
відважної – в образі рішучої Ганни.
На думку Лариси Лебедівної, О. Кобилянська реалізує
власну мрію про освіту й творчість.
Цитую:
Темою новели “Меланхолійний вальс” є зображення життя
трьох обдарованих жінок.
Текст має такі ознаки:
- змальовано не масу, а яскраву, неповторну
індивідуальність, що бореться, часом попри безнадійну ситуацію;
- герої переймаються тугою за високою досконалістю у
всьому,
характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням
жити за критеріями ідеалу, а не буднів;
- головна увага зосереджувалася на дослідженні
внутрішнього світу людини,
через який неоромантики намагалися зазирнути у світ
духовний;
- зовнішні події (також і соціальні) відступають на
задній план.
За жанром «Valse melancolique» – музична новела,
адже у творі музика є одним зі способів зображення
психологічної та емоційної напруги персонажів.
У заголовок новели авторка винесла назву музичного етюду
«Valse melancolique»,
який створила і тричі виконувала протягом твору піаністка
Софія не з нот,
а „по своїй душі”.
Своє враження про нього Марта передала так (цитую):
Такий настрій твору ніби віддзеркалював щасливі та
драматичні події,
які переживала протягом свого короткого життя Софія
Дорошенко.
Музика є центральним образом «Valse melancolique», з неї
починається твір і нею закінчується.
Цитую:
Музика стала й символом краси та високих душевних
поривань,
допомогла розкрити важливу тему – тугу душевно багатої
людини за далеким, майже недосяжним ідеалом.
Особливу роль відведено фортепіано Софії, що виступає
предметом натхнення, спокою та рівноваги.
Арабески - вид орнаменту з геометричних фігур,
стилізованого листя та квітів, який поширився в Європі
під впливом арабського мистецтва.
Резонатор - пристрій або прилад для відтворення і
підсилення акустичних, електричних та ін. коливань.
Це не просто музичний інструмент, а жива істота, на яку
Софія ніби переносить свої почуття та заповнює біль від зради коханого.
Символічною деталлю є струна, яка рветься в той момент,
коли Софія усвідомлює марність своїх мрій.
Авторка передає весь драматизм ситуації:
струна обірвалася, як і життя талановитої піаністки.
Змальовуючи своїх персонажів, Ольга Кобилянська створює
нові образи жінок-інтелектуалок
і виводить кілька психологічних портретів, абсолютно
різних за характером.
Художниця Ганнуся – палка, імпульсивна, волелюбна натура,
яка найвище цінує мистецтво і вільний розвиток
особистості.
Вона наділена талантом живописця, проте не завжди може
розгледіти людську душу.
Учителька Марта – тип традиційної жінки того часу,
яка бачить своє щастя у заміжжі та дітях.
Ганнуся називає її просто «жінка».
Однак саме Марта є втіленням душевності й непоказної
самопожертви.
Піаністка Софія – чутлива, сумна, драматична.
Вразлива душа з тонким відчуттям краси і прагненням до
гармонійного в мистецтві та людських почуттях,
що „немов складалася з тонів і була сама олицетворена
музика”.
Хоча героїні новели різні за характером, їх об’єднує
спільне прагнення бути щасливими.
У творі часто повторюються слова „гармонія”, „краса”.
Софія Дорошенко, окрім можливості реалізувати своє
„замилування до музики”,
вимагала від життя „гармонії у відносинах, передусім
гармонії”.
Ганна, пояснюючи Марті суть меланхолійного вальсу,
що його грає Софія, підкреслює, що дівчина „гармонії
шукає, хоче гармонійно вижитися вповні.
Шукає рівноваги”.
Сама ж художниця від душі також цінить гармонію,
підкреслюючи:
Отже, сьогодні на уроці ми дослідили роль музики в новелі
“Меланхолійний вальс”.
Текст літературного твору постає як музика зі своєю
ритмічністю й інтонаційністю,
зображуючи різні настрої та почуття героїнь.
На цьому наш урок завершено.
Немає коментарів:
Дописати коментар