Українська мова. 5-6 клас.
Друзі, вітаю!
Я тут, щоб супроводжувати вас
у нашій українськомовній пригоді.
Сьогодні ми опрацюємо тему «Пряма та непряма мова».
На цьому уроці ми маємо амбітні плани, а саме:
дізнаємось, що таке пряма та непряма мова,
навчимося складати речення із прямою мовою та ставити в них розділові знаки,
а також вивчимо кілька екозвичок за допомогою геометричних фігур.
Спілкуються якось однокласники про свої вихідні.
Тарас пише: «Я на вихідних був у басейні».
Катя розповідає: «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
«Ми з братом волонтерили й допомагали тваринам у притулку!» – додав Дмитро.
«Ми також приєднаємося наступних вихідних», – відповідає Софія.
А як ми можемо записати ці висловлювання дітей?
Як нам передати їхні слова?
Ми можемо скористатись двома способами передачі чужого мовлення – прямою мовою
Катя розповідає: «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
У цьому випадку висловлювання передане дослівно,
а слова, висловлені Катею, беруться у лапки.
Або ж непрямою мовою:
Катя розповіла, що на вихідних вони з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття.
Тоді ми передаємо лише зміст слів Каті.
Почнімо з прямої мови.
Як будуються та оформлюються такі речення ?
Речення з прямою мовою складаються зі слів автора, вони вказують на те,
кому належить висловлювання;
та з прямої мови, тобто самого висловлювання.
У першому реченні слова автора – Тарас пише.
Пряма мова – «Я на вихідних був у басейні».
У другому реченні слова автора – Катя розповідає.
Пряма мова – «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття».
У третьому реченні слова автора – Дмитро додає.
Пряма мова: «Ми з братом волонтерили й допомагали тваринам у притулку».
Коли ми передаємо чуже мовлення за допомогою прямої мови,
то таке речення потребує правильного оформлення.
Так, у нашому реченні «Катя розповідає:
«Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття»
словами автора є «Катя розповідає».
Далі стоїть двокрапка, вона вказує на те, що далі буде починатись пряма мова.
Потім ми відкриваємо лапки, пишемо саме висловлювання
з великої літери «Ми з батьками були на толоці й прибирали парк від сміття»,
закриваємо лапки й ставимо крапку.
У такого оформлення є своя формула-схема, де
літера А позначає слова автора, а літера п – пряму мову.
А як нам повідомлення Софії оформити в речення з прямою мовою?
Спочатку слова автора – «Софія відповіла».
Який розділовий знак ми маємо поставити далі?
Так, двокрапку.
Відкриваємо лапки, записуємо пряму мову з великої літери – «Ми також приєднаємося
наступних вихідних».
Закриваємо лапки та ставимо крапку.
А як правильно оформити речення, якщо воно окличне або питальне й наприкінці
має бути знак оклику чи питання?
Або якщо слова автора стоять після прямої мови?
На кожен із таких випадків є своя формула-схема.
У реченнях, де спочатку записано слова автора, а потім пряма мова
між ними ставиться двокрапка.
Знак оклику та знак питання лишаються в «будиночку прямої мови»,
тобто в лапках.
Тоді як у розповідному неокличному реченні крапка ставиться вже після лапок.
Окличне речення з прямою мовою буде оформлюватися так.
Слова автора «Моя однокласниця порадила», двокрапка,
лапки, саме висловлювання «Не варто користуватись пластиковими пакетами»,
знак оклику, лапки.
Питальне речення з прямою мовою оформлюватиметься так.
Слова автора «Моя однокласниця запитала»,
двокрапка, лапки, саме висловлювання
«Ти користуєшся пластиковими пакетами», знак питання, лапки.
Розповідне неокличне речення з прямою мовою ми запишемо так.
Слова автора «Моя однокласниця сказала» , двокрапка, лапки, саме висловлювання
«Я не користуюсь пластиковими пакетами», лапки, крапка.
Якщо в реченні спочатку записана пряма мова, а потім слова автора,
то на їх межі ставиться вже не двокрапка, а тире,
а слова автора пишуться з маленької літери.
Окличне речення оформлюється так.
Пряма мова та знак оклику в лапках, тире, слова автора з маленької літери, крапка.
«Не варто користуватись пластиковими пакетами!» – порадила моя однокласниця.
Питальне речення з прямою мовою записується так.
Пряма мова та знак питання в лапках, тире, слова автора з маленької літери, крапка.
«Ти користуєшся пластиковими пакетами?» – запитала моя однокласниця.
Розповідне неокличне речення з прямою мовою записується так.
Пряма мова в лапках, кома (зверніть увагу!) після лапок,
тире, слова автора, крапка.
«Я не користуюсь пластковими пакетами», – сказала моя однокласниця.
Якщо ж ми хочемо передати лише зміст сказаного, а не сказане дослівно,
то лапки не використовуються.
Наприклад, ось речення з прямою мовою:
«Я не користуюсь пластиковими пакетами», – сказала моя однокласниця»
АБО «Моя однокласниця сказала: «Я не користуюсь пластиковими пакетами».
Якщо ми хочемо передати лише зміст сказаного, то запишемо так:
Моя однокласниця сказала, що вона не користується пластиковими пакетами.
Зверніть також увагу, що змінився й займенник «я» на «вона» та закінчення дієслів відповідно,
оскільки тепер це не пряма мова.
Тобто якщо ви раптом хотіли записати непряму мову ось так:
«Моя однокласниця сказала, що я не користуюсь пластиковими пакетами»,
то зміст речення б зовсім змінився.
Таке перетворення з прямої мови в непряму помилкове.
Запам’ятали? Потренуймося!
Подивімося мультик з екопорадами й запишімо висловлювання головних героїв –
геометричних фігур – реченнями з прямою мовою.
Перше. Квадратик запитав: «А де соломинка?».
Як нам записати таке речення з прямою мовою?
Які розділові знаки потрібно поставити?
Поставмо спочатку слова автора «квадратик запитав», а потім пряму мову «А де соломинка».
Що потрібно поставити між ними?
Двокрапку. Пряму мову візьмемо в лапки.
Речення з висловленням Квадратика питальне,
тому поставимо наприкінці прямої мови знак питання.
Або можемо змінити розташування слів автора й прямої мови.
Тоді спочатку буде пряма мова в лапках зі знаком питання «А де соломинка?»,
потім тире, далі слова автора « запитав Квадратик» і крапка.
Потім Кружечок вигукнув: «Вау, спеціальна чашка!»
Між словами автора «Кружечок вигукнув» та прямою мовою «Вау, спеціальна чашка»
потрібно поставити двокрапку.
Висловлювання кружечка емоційне, тобто окличне.
Отож, після прямої мови поставимо знак оклику
й усю цю конструкцію візьмемо в лапки.
Тепер змінімо це речення так, аби спочатку була пряма мова, а потім слова автора.
Вийде «Вау, спеціальна чашка!» – вигукнув Кружечок.
Тепер пряму мову й слова автора розділяє тире.
Чудова робота! На цьому уроці ми з вами дізнались,
що таке пряма та непряма мова, навчились складати речення із прямою мовою
та ставити в них розділові знаки, а також вивчили кілька екозвичок за допомогою геометричних фігур.
Ось і все.
Для кращого розуміння теми виконайте тест та перегляньте конспект
у додаткових матеріалах під відео.
Досліджуймо мову, навчаймося невпинно,
творімо себе та творімо Україну!
Зустрінемося!
Завдання 1
Для речень із прямою мовою характерні всі ознаки, ОКРІМ
Завдання 2
Якій схемі відповідає речення (розділові знаки вилучено)
Марина Василівна запитала Діти, ви готові до новорічних пригод
Завдання 3
Прочитайте текст. Укажіть кількість речень із непрямою мовою.
Люблю зиму. Сніжну, пухнасту, сріблясту. Прокинешся зранку, відчиниш вікно, а там — краса! Так і хочеться гукнути усьому світові: «Добридень, хай все буде у всіх гаразд!»
Мама вчора сказала, що скоро поїдемо за подарунком на мій день народження.
Люблю свято свого Дня. А чом би й ні? Збирається вся родина, друзі. Шкода, що не буде тільки тітки Олі. Вона написала повідомлення, що не зможе приїхати, бо захворіла. Хай швидше одужує й гайда до нас!
Завдання 4
Введіть правильну відповідь (усі літери маленькі).
Після слів автора перед прямою мовою ставиться …
Завдання 5
Установіть відповідність між реченнями та схемами (розділові знаки вилучено)
Нарешті перемога вигукнула Оксанка
У нас багато книжок про тварин додав Дмитрик
Завтра точно підеш зі мною на концерт запитав Дениско
Катруся зраділа й додала Нарешті канікули
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар