Блог Світлани Філіпчук

 1. Ознайомтеся з пам'яткою.

ПАМ’ЯТКА

                        Як підготуватися до стислого переказу тексту публіцистичного стилю

1. Прочитайте або прослухайте текст, який необхідно переказати стисло.
2. Визначте тему й основну думку тексту.
3. Вдумайтеся в тему, пропоновану для стислого переказу.
4. Виберіть із тексту основне.
5. Продумайте композицію переказу, тип мовлення (розповідь, опис, роздум) чи поєднання цих типів.
6. Складіть план переказу.
7. Випишіть слова-терміни, що допомагають авторові точно описати предмет (явище, дію тощо).
8. Доберіть слова та речення для зв’язку частин тексту.

2. Напишіть стислий переказ поданого тексту .

Українське вбрання

    В українському народному костюмі втілилася історична доля народу, його культура і традиції. Національний одяг зберігає в собі особливості різних  історико-культурних епох, тому він є одним з найважливіших історичних джерел вивчення культурних особливостей українського народу.

    Раніше за вишиванкою можна було зрозуміти звідки є людина. Тоді це здавалося неймовірним, але зараз, коли вишиванка вийшла за межі музею, бачимо, що полтавська вишиванка відрізняється від буковинської. Звичайно, вбрання регіонів відрізняється своїм колоритом, але є спільні елементи, а саме: вишивка на білому натільному полотні; вишивка  на білому білими нитками, вишивка червоними і чорними нитками. А також є певні орнаменти, які зустрічаються у багатьох регіонах.   

    Чому  елементи  українського одягу  оспівані в піснях?  Навіщо письменники неодноразово звертали свій погляд на захоплюючий  костюм українок?  Як приємно милуватися картинами видатних художників, що з любов’ю відтворили красу українців у національних костюмах!  Сучасному поколінню варто знати все про одяг своїх пращурів, бо  в ньому закладено традиції народу,  його генетичний код, моральну і духовну силу народу.

    Про красу та самобутність українського одягу дуже точно сказав Ілля Рєпін, порівнявши українок з парижанками: «Тільки малоросіянки та парижанки вміють одягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно одягаються дівчата, парубки теж спритно: ... це дійсно народний, зручний і граціозний костюм. А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя! А яка мова! Просто краса, краса і краса!»

    Український жіночий костюм має безліч варіантів залежно від регіональних особливостей. Вони проявилися в крої, вишивці, декорі, колірних особливостях і прикрасах. Класичним жіночим традиційним костюмом вважається одяг Середньої Наддніпрянщини.  

    Основою костюма є жіноча вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю людини.   Сорочка-вишиванка була трохи довша, ніж чоловіча і складалася з двох частин. Нижня частина шилася з більш щільної і грубої тканини. Поверх сорочки одягали запаску або плахту. Плахта являла собою полотно до 4 метрів у довжину, яке пряли з фарбованої вовни. Його розрізали на три рівні частини, а потім дві частини пришивали до третьої таким чином, щоб середина нижньої знаходилася навпроти розрізу бічних частин. Плахту обмотували навколо талії, прив'язуючи зверху поясом. Вишивка на плахті була досить стриманою і невибагливою. Поверх плахти спереду одягали запаску, певну подобу сучасного фартуха.                                .

     Велике значення в українському жіночому костюмі відводилося прикрасам. В народі безліч приказок та прислів’їв про красу дівочу, яка ставала яскравішою з різноманітними прикрасами. Дівчина –  як у лузі калина. Гарна дівка, як маківка. Дівчина, як берізонька, сережками завішана.  Поверх вишиванки жінки та дівчата одягали намисто або буси. Кількість і розмір намистин безпосередньо говорили про фінансове становище родини.

    На свята жінки одягалися особливо гарно. Святковий жіночий костюм відрізнявся від повсякденного якістю тканини, розмаїттям кольорів і візерунків. У святкові дні дівчата одягали на голову вінок, а на шию якомога більше різнокольорових прикрас.

    Недаремно казали у давнину: «Дерево листя прикрашає, а людину одяг».  Тож українські чоловіки теж не відставали від жінок. Традиційний чоловічий одяг українців – це конопляна або льняна сорочка і вовняні штани. Сорочка часто використовувалася як верхній одяг. Головною відмінністю української сорочки є наявність пазушки  –  невеликого розрізу спереду з вишитими візерунками. Вишивали на пазушці чорними і червоними нитками. Чоловічі вишиванки могли бути з низьким стоячим або широким відкладним коміром. Застібалася така сорочка на ґудзики або шворки.

    Яскравим елементом одягу чоловіків були  шаровари, в яких вони поважливо  ходили.

    Закріплювалися шаровари на тілі за допомогою поясу контрастного кольору або шнурка. Українські чоловічі штани були дуже широкими, особливо у козаків. Шили такі шаровари переважно з сукна – вовняної тканини, покритої воском.

    На Закарпатті прикрашали вишивкою нижній край штанин зсередини, а потім відвертали його наверх. Для вишивки використовували переважно жовті й зелені нитки, які найбільш яскраво виглядали на червоному тлі.

    Приємно усвідомлювати, що український народний костюм і сьогодні залишається затребуваним і популярним. Елементи традиційного одягу часто-густо використовуються в повсякденному житті - чоловічі та жіночі вишиванки, вінки з квітів, стрічки для волосся. У спеціалізованих магазинах ви без зусиль зможете купити вишиванку або інші елементи національного костюму.

    Будьте стильними і любіть свою країну!  (520 слів)