Контрольний письмовий докладний переказ тексту-роздуму в художньому стилі (01-03.03.2021)

 1. Текст для переказу.

Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах — щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: «Увага! Будьте обережні!» Це дитяча залізниця.

Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені подобається кататися в ньому. Веде цей поїзд мій друг Олег. Він старший за мене. Олег опанував багато залізничних професій: спробував себе в ролі провідника, ревізора, попрацював у локомотивному депо. А зараз він навчився водити тепловоз.

Тепловоз цей пасує вагонам. Він невеликий, зовні й усередині весь сяє чистотою. Інструктор, наставник юних машиністів Іван Якович, строгий. Він не допускає паління, неохайності в одязі, запізнення на рейс. Від Олега я довідався, що робота машиніста вимагає серйозної фізичної підготовки. От чому мій друг ранком робить зарядку, бігає, обливається крижаною водою. У школі він теж устигає. Іван Якович не допустив би в рейс недбалого учня.

Сьогодні, щоправда, потяг прибув на кінцеву станцію з запізненням. Була непередбачена зупинка прямо в лісопарку. На колію з лісу вийшов красень лось. Щоб не злякати це диво й краще розглянути лося, машиністи з дозволу Івана Яковича зупинили потяг. Лось постояв, потім, піднявши голову, голосно затрубив і сховався в лісі.

Увечері вдома я розповів батькам про цю маленьку пригоду в лісопарку. Мама зауважила: «От і ти, як Олег, уже зараз почни придивлятися до професій». Я сказав, що хочу, як Олег, водити потяга. Іван Якович пообіцяв допомогти мені. Але я повинний сам підготувати себе до цієї роботи. Поки що мені далеко до Олега — він міцніший мене фізично, краще навчається, більш дисциплінований.

Із завтрашнього дня почну нове життя. Увечері заведу будильник, зроблю ранком пробіжку. Підтягнуся в школі з тих предметів, що мені даються погано. Я упевнений, що пройде небагато часу — і я буду вже не пасажиром, а сучасним залізничником — як мій друг Олег.

 (304 слова)

150- річчя від дня народження Лесі Українки

 

Є люди, як свічки,-

Згорають, відходять у небуття.

Є люди, як зірки,-

Горять і світять все життя.

 

Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса ЛЕСЯ УКРАЇНКА!

Ця авторка більш за все не любила літературних пліток. Вважала, що «перемивання кісточок померших поетів» – це марна трата часу. Хто ж вона, ця Мавка?

Отже, тільки факти з життя та творчості Лесі Українки:

2 рідних брати

3 рідних сестри

4 любовних пригоди

7 розмовних мов + латина та давньогрецька

10 екранізацій творів

12 поем

22 прозових твори

22 драматичних твори

33 незакінчені твори, які все ж можна прочитати

42 роки життя

270 віршів

900 збережених листів

Географія подорожей та життя:

Луцьк, Софія, Шабо, Кимполунг ,Відень, Київ, Колодяжне, Друскеніки, Сан-Ремо, Кутаїсі, Тбілісі (Тифліс), Хоні, Ялта, Стамбул, Венеція, Берлін, Львів, Чернівці, Алупка, Євпаторія, Смірна, Неаполь, Гелуан (Єгипет), Гадяч, Одеса, Алушта, Сімферополь, Новоград-Волинський, Санкт-Петербург, Женева, Берн і Цюрих, Мінськ, Владая, Тарту (Дерпт), Сурамі, Телаві.

Переклади українською:

Гоголь, Міцкевич, Гомер, Гюго, Свіфт, Жорж Санд, Гейне, Шекспір та Байрон, Тургенєв, Метерлінк, де Амічіс та Ада Негрі, частини книги Єзекіїля та пророка Ісаї, Рігведи.

 

ОСТАННІЙ МОНОЛОГ МАВКИ ІЗ ДРАМИ-ВЕЄРІЇ "ЛІСОВА ПІСНЯ"

(ЛЕСЯ УКРАЇНКА).

О, не журися за тіло!

Ясним, вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю, —

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю..

Грай же, коханий, благаю!

 

Міжнародний день рідної мови

 Мова, наша мова, мова кольорова,

В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти — як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова — пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози “Заповіту”.

Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!

Юрій Рибчинський

Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їх творення (25.02.2021)

 1. Опрацюйте матеріал.

Так ходять скрипалі, не сколихнувши музику словами.

(Ліна Костенко)

 

А я, діждавшися мужньо, не зводжу з неї очей.

                                                              (Ліна Костенко)

Нашорошивши вуха, кіт причаївся на стежці.

Розчиніть цукор у воді, перемішуючи.

Беручи ( недок.в., теп.ч.)

Узявши (док.в., мин.ч.)

Недоконаний вид

Вед(уть) – ведучи

Мел(ють) – мелючи

Стеж(ать) – стежачи

Ход(ять) – ходячи

Раз у раз хлопець зупинявся перепочити, міцно тримаючись за скелю руками.

Гуляє містом різкий осінній вітер, жбурляючи в перехожих жмутками листя.

 

Доконаний вид

Взу(ти) – взувши

Відда(ти) – віддавши

Рибка, почувши волю, завмерла, піднявши плавники.

Швидко вийшов, зачинивши за собою двері.

Вибірковий розподільний диктант.

— Випишіть дієприслівники недоконаного виду у перший

Стовпчик, а доконаного — у другий.

1) Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів. (В. Кучер) 

2) Я знову, напружуючи сили, борючись із чимось важким, що навалювалось і давило мені на голову, підводився і знову плівся далі, не знаючи, куди я йду. (Г. Тютюнник) 

3) Дуже важким видалось Хариті те відро з водою, бо, поставивши його на землю, хвилинку стояла нерухомо, спершись на припічок, важко дихаючи. (М. Коцюбинський) 

4) Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих снігових шапках, завмерли в безнадії, чекаючи з жахом ворожого удару. (М. Збанацький) 

5) Загартувавшись в росах, неначе гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ранком і, приоравши ніч, кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку серпанку. (Д. Ткач)

Спишіть текст, замінюючи виділені слова на дієприслівник, визначте їх вид.

Їдальня на дереві

Діти спинилися, завмерли, затихли і здал..ку спостерігали, як першим прил..тів у свою їдальню горобець-молодець. Він сів на дошку і сторо..ко оз..рається на всі боки, почав шви..ко дз.. обати насіння.

Ось уже й другий сів на гілку, теж оз..раєт..ся, ніби ч..кає своєї черги. А тут невідомо звідки взялася синиця. Вона перестрибнула з гілки на гілку, потім з розгону підл..тіла до їдальні, вхопила якесь насін..я і знову на гілку.

(За О. Копиленком)

2. Домашня робота.

Вправа 305, ст. 141

Ліна Костенко "Крила" (23.02.2021)

 1.  "Фразеологічна мозаїка"

   виростають крила;                                     відчувати приплив сил;

-       як на крилах;                                             перебувати у піднесенні;

-       взяти під своє крило;                                 захистити, опікуватись;

-       давати крила;                                             викликати впевненість;

-       обламувати крила;                                     позбавити мрій, прагнень;

-       опустити крила;                                         втратити впевненість;

-       обпалювати собі крила;                            зазнавати невдачі;

-       складати крила;                                         відмовитись від чогось;

-       підрізати крила;                                         позбавити можливості.

-       виростають крила;                                     відчувати приплив сил;

-       як на крилах;                                             перебувати у піднесенні;

-       взяти під своє крило;                                 захистити, опікуватись;

-       давати крила;                                             викликати впевненість;

-       обламувати крила;                                     позбавити мрій, прагнень;

-       опустити крила;                                         втратити впевненість;

-       обпалювати собі крила;                             зазнавати невдачі;

-       складати крила;                                         відмовитись від чогось;

-       підрізати крила;                                         позбавити можливості.

2. Домашнє завдання.

Біографія Василя Симоненка

Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення (фрагменти з "Гайдамаків") (23.02.2021)

1. Виконайте вправу. 

Час і вид дієприслівників (22.02.2021)

 1. Опрацюйте матеріал.

2. Домащнє завдання.

Опрацюйте матеріал параграфу 27.

Вправа 309, ст.142-143.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 

Ліна Костенко "Чайка на крижині" (19.02.2021)

 

Твоя Доля – це Крила небесні,

Це та Чайка, що щастя зигиче

На ріднім плесі небеснім

Чи на змерзлій чужій крижині?

ДОЛЯ, ПТАХ, ЧАЙКА, ЩАСТЯ, РІДНЕ ПЛЕСО, ЧУЖА КРИЖИНА…

ü  Який колір навіює вам майбутній урок?

ДОЛЯ –

ПТАХ – 

ЧАЙКА – 

РІДНЕ ПЛЕСО – 

ЧУЖА КРИЖИНА – 

КРИЛА – 

Чайка на крижині

Костенко Ліна

В цьому році зима не вдягала білої свити.

Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала... Що ж робити? —

Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.

Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів.

Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,

Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.

Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...

І нарешті по Одрі — темній, широкій —

На останній крижині самотня чайка пливе.

— Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?

Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.

А крижина тонка. А крижина майже прозора...

Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?

затріщить і відломиться... Піде вода кругами...

— Дивна людино! Я ж маю крила,

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

Теорія літератури

Алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини.

     Ідейно-тематичний та художній аналіз твору

Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.

Основна думка:

а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»?

б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».

Жанр: поема (- ліричний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери)

Композиція:  твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.

     Повторення вивченого про композицію

·        Експозиція (введення в дію),

·        Зав`язка (початок руху сюжету)

·        Кульмінація (момент найвищої напруги дії, вершина конфлікту)

·        Розв`язка (заключний момент у розвитку дії художнього твору).

Домашня робота

Вивчити напам'ять вірш Ліни Костенко (на вибір).

Написати міні-твір на тему «Людські крила»

Дієприслівник якособлива форма дієслова (19.02.2021)

 1. Перегляньте відеоматеріал.

Ідучи по вулиці, дівчина співала пісню.

Ідучи по вулиці, з дівчини злетів капелюх.

Закінчивши лекцію, викладач пішов на перерву.

Слухавши пісні про кохання, він завжди згадував її.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде, зволожує асфальт.

Співають ідучи дівчата.

2. Опрацюйте поданий матеріал.

3. Домашня робота

Вправа 279 , ст.130

Ліна Костенко "Кольорові миші" (16.02.2021)

 1. Перегляньте відеоматеріал.

Т.Г.Шевченко. Рання творчість (16.02.2021)

 1. Записати конспект до зошита.

Посла́ння — різновид епістолярної літератури (епістоли) літературний жанр, віршований та публіцистичний твір, написаний у формі листа або звернення до конкретного адресата чи широкого загалу.

Епістола, або Епістолярна література — різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності.

Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn — очеретина, очеретяна сопілка) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту.

Лі́рика (грец. lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань).

Ліро-епічні жанри

 

Ліро-епос: ·         Поема - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами.   ·         Балада - це невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему з драматичним напруженим сюжетом.   ·         Поезія в прозі - невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.   ·         Дума - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події, який виконується речитативом.   ·         Історичні пісні - це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Різновиди поеми: ·         бурлескно-травестійна - І. Котляревський “Енеїда” ·         героїко-романтична - Т. Шевченко “Гайдамаки” ·         соціально-побутова - Т. Шевченко “Катерина” ·         сатирична - Т. Шевченко “Сон” ·         поема містерія - Т. Шевченко "Великий льох" ·         драматична поема - Л. Українка "Бояриня"