Наталка як уособлення найкращих рис української жінки (16.02.2023)

 

1. І сьогодні ми поговоримо про головну героїню однойменного драматичного твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
2. П’єса «Наталка Полтавка» уже 200 років ставиться на сценах різних українських театрів.
3. Від першої постановки 1819-го року самого Котляревського у Полтавському театрі цей твір залишається зрозумілим та актуальним,
4. він у всіх можливих сенсах цього слова є «народним»: для народу і про народ.
5. Окрім численних постановок у репертуарах різних театрів, варто також згадати про дві яскраві екранізації твору.
6. У чому секрет популярності твору? Сюжет побудовано навколо любовного трикутника, а це передбачає боротьбу за своє щастя,
7. необхідність вибирати когось одного і те, чого зрештою не уникнути – для когось із героїв усе закінчиться розбитим серцем.
8. . У творі немає негативних персонажів, адже навіть возний у кінці чинить благородно.
9. Наявність прислів’їв та приказок, тобто мудрих висловлювань, які увібрали народний досвід і дають влучні оцінки ситуаціям.
10. Пісні, які допомагають повніше розкрити кожен із характерів.
11. І глядача, і читача тримають драматичне напруження в діалогах та дія, що швидко розвивається
12. . Так, усе відбувається подія за подією протягом одного дня, а всі повороти інтриги мотивовані, тобто ми розуміємо, як і чому вчиняють герої.
13. Головна героїня твору – Наталка, яка уособлює найкращі риси української жінки.
14. Цей образ ми, насправді, бачимо об’ємним, оскільки вона сама дає собі оцінку, про неї говорять інші персонажі та ми спостерігаємо за її вчинками.
15. Ми розглядаємо Наталку як взірцевий психологічний тип української жінки: працьовита, добра, віддана в коханні, рішуча, енергійна.
16. Сама про себе Наталка співає: «Не багата я і проста, но чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду».
17. Вичерпну характеристику Наталки дає виборний Макогоненко:
18. «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна,
19. — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
20. Попри романтичну натуру, вона дуже раціонально сприймає світ.
21. Тому в спілкуванні з возним вона спокійна та ввічлива.
22. Відмовляє поступово й аргументовано, коли говорить про себе і возного як про дві протилежності: багатий-бідна, пан-сирота, представник влади та проста дівчина.
23. Дівчина демонструє мудрість, коли згадує прислів’я: «Знайся кінь з конем, а віл з волом».
24. Тобто кожен повинен будувати стосунки із тим, хто може бути йому доброю парою, компаньйоном по життю, хто здатен розуміти та підтримувати.
25. Коли Наталка використовує народну мудрість, то насправді спирається на прожитий досвід і говорить від себе.
26. У діалозі з виборним Наталка пояснить, що світогляд таких людей, як возний – прагматичний, основою є матеріальні цінності, а внутрішній світ дуже обмежений.
27. Тому в разі заміжжя їм не вдасться порозумітися, і вона буде поряд із ним почувати себе як кріпачка, тобто як у рабстві.
28. Наталка каже: «Йому в голові і буде все роїтися, що він її виручив із бідності, вивів в люди і що вона йому не рівня;
29. буде на неї дивитися з презирством і обходитися з неповагою, і у пана така жінка буде гірше наймички… буде крепачкою».
30. На прикладі свого батька, який розорився внаслідок контакту з особами іншого соціального статусу, вона знає, що таке нерівні стосунки та до чого вони можуть призвести.
31. Возний не єдиний, хто кликав Наталку заміж. До неї сваталися і дяк, і волосний писар, і підканцелярист. Поважні чоловіки із грошима та статусом.
32. Але її відповідь однозначна – вона співає пісню про те, що краще вмерти, ніж жити з немилим – тим, кого не любиш: «сохнуть з печалі, щодень сльози лити».
33. Ще з першої зустрічі з Наталкою із відрами, біля річки рано-вранці, ми знаємо, що її партнером по життю повинен стати саме Петро.
34. Вона співає про це в першій же пісні: «Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде».
35. Після того, як батько Наталки виганяє Петра з дому, життя дівчини завмирає на чотири роки, а час зупиняється в очікуванні моменту, коли Петро повернеться.
36. Якщо раніше на заваді їхнім стосункам стояв батько та різниця в соціальних статусах, то зараз усе змінилося.
37. І Наталка про це каже: «Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти».
38. Однак після розмови з матір’ю героїня підкоряється долі і згодна вийти заміж за першого, хто посватається.
39. Невже її почуття до Петра не були достатньо сильними? Ні, тут ідеться про правила пошанування старших, а отже, неможливість відмовити матері.
40. Тому вона погоджується на те, щоби вибрати нареченого так, як забажає матір.
41. Упритул до кульмінації Наталка переживає різні психологічні стани: чекає коханого, стверджує, що не піде заміж за жодного,
42. згодна догодити матері, погрожує самогубством – кинутися у річку Ворсклу.
43. Зрештою, вона долає складний внутрішній конфлікт і робить вибір між любов’ю до Петра та обов’язком перед матір’ю.
44. Наталка відмовляється від правил пошанування старших.
45. Вона звільняється від соціальної упередженості й керується тепер лише власними почуттями, адже Петро поруч - і у фінансовому плані вона може на нього спертися.
46. На цю зустріч Наталка чекала дуже довго, тож накопичила енергію, яка дає їй сили бути рішучою і сміливою.
47. Вона каже возному: «Коли Петро мій вернувсь, то я не ваша, добродію».
48. Петро, звісно, не менш рішучий. Він незалежний і самодостатній, він любить Наталку і бажає їй щастя, тому готовий віддати все, що заробив.
49. Сила почуттів, впевненість і Наталки, і Петра одне в одному та в необхідності союзу між ними двома, вражають виборного, а за ним – і возного.
50. Отже, сьогодні ми говорили про Наталку – головну героїню першого драматичного твору нової української літератури - п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
51. Вона вбирає всі ключові риси характеру, зовнішності, поведінки, якими мала би бути наділена ідеальна героїня,
52. котра вже 200 років підкоряє глядачів та читачів.