Ідея радості життя й відкриття світу у творі (14.04.2023)

 ♦              Коли відбуваються події, описані в творі?

♦              Чим заклопотана хазяйка старої садиби Гаррінгтонів?

♦               Чому так здивована служниця?

♦               Що ви дізналися про Ненсі? Слайд3

 

♦               Що ми дізналися про батьків Полліанни з листа, отриманого тіткою Поллі з 

        далекого містечка на Заході та зі спогадів самої тітки?

 

Вже у своїй кімнаті міс Полі знову вийняла листа, який прийшов два дні тому з далекого містечка на Заході і став такою прикрою несподіванкою. Лист було адресовано міс Полі Гаррінгтон, Белдінґ-свіл, штат Вермонт. У ньому писалося:

«Шановна Пані!

З болем повідомляю Вам, що преподобний Джон Вітьєр помер два тижні тому, лишивши сиротою дівчинку одинадцяти років. Усе його майно — лише кілька книжок, бо, наскільки Вам відомо, він був пастирем маленької місіонерської церкви і отримував дуже скромну платню.

Містер Джон Вітьєр розповідав мені, що його покійна дружина доводилася Вам сестрою, але також дав зрозуміти, що стосунки між Вашими родинами були не найкращими. І все ж він дуже сподівався, що, хоч як би там було, в ім'я сестри Ви не відмовитеся взяти сироту до себе, аби вона виховувалася серед родичів на Сході. Саме тому я і пишу до Вас.

Коли Ви читатимете цього листа, дівчинка вже буде готова рушити в дорогу. Якщо ви згодні, ласкаво просимо відразу про це нас сповістити, бо в нас тут одне подружжя незабаром вирушає на Схід; вони зможуть узяти дівчинку з собою до Бостона, а там посадовлять на белдінґсвілський потяг. Звичайно, про потяг і дату прибуття Вам повідомлять додатково.

Сподіваюся на Вашу прихильну відповідь.

З повагою Джеремая О. Байт».

 

Нахмурившись, міс Полі згорнула аркуш і поклала його до конверта. Учора вона відправила відповідь, де написала, що, звичайно, прийме дитину. Хоч це їй і не до серця, людина з таким почуттям обов'язку, як у неї, просто не могла б учинити інакше.

Сидячи з конвертом у руках, міс Полі полинула думками до своєї сестри Дженні, яка була матір'ю дівчинки, і до часу, коли двадцятирічна Дженні, наперекір родині, наполягла на шлюбі з молодим священиком. До неї сватався один багатій, і родина віддавала йому перевагу перед пастирем, але Дженні затялася. Багатир був і старший і грошовитіший, а священик мав лише молоду голову, повну юнацьких ідеалів та ентузіазму, і серце, сповнене кохання. Зрозуміло, Дженні віддала перевагу останньому. Вона побралася зі священиком і подалася з ним на південь як дружина місіонера.

Довелося порвати з родиною. Міс Полі добре це пригадує, хоча їй було лише п'ятнадцять років і вона була тоді наймолодша в сім'ї. Батьки не схотіли знатися з дружиною місіонера. Деякий час Дженні ще сама писала; вони знали, що останню дитину (решта дітей її повмирали) Дженні назвала Поліанна — на честь двох своїх сестер Полі та Анни. То був останній лист від Дженні, а за кілька років Гаррінґтони отримали коротке і зворушливе сповіщення від самого священика, де він із містечка на Заході повідомляв про смерть дружини.

 

♦               Як ставиться міс Поллі до своєї сестри і до її дитини?

“ … мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ,де й без них вистачає клопоту”. Слайд4

 

·   Що розповів про сестер Гаррінгтон  старий Том Ненсі?

— А хто така міс Дженні?

— О, то був янгол небесний, — із запалом промовив Том. — У старих господаря та господині вона була старшою дочкою. їй було двадцять, коли вона одружилася і виїхала звідси. Я чув, що всі її діти повмирали, крім останньої донечки.

— Аби ж ти знала міс Полі так, як я, — заперечив він. — Колись вона була справжня краля. Та й зараз була б, якби схотіла.

— Краля? Міс - Полі?

— Так. Варто їй розпустити коси, як колись, одягти капор з китичкою квітів та мереживну сукню з білими стрічками... справжня краля. Вона ж іще зовсім не стара, Ненсі.

— Не стара? В такому разі вона чудово удає з себе бабусю... самі подивіться, — пхикнула Ненсі.

— Знаю. Це почалося, відколи вона посварилася зі своїм коханим, — кивнув старий Том. — Вона після того наче полину й будяччя наїлася: усіх довкола шпиняє.

·   Чому він переживає, як  дитина уживеться з міс Поллі?

·   Чи вважає тітка себе самотньою? Слайд5

·   Малюємо словом «Перщі враження від тітки Поллі».Слайд6

·  Опишіть зовнішність міс Поллі. Які слова найчастіше повторено в порт­ретній характеристиці жінки? Чому? (Сорокарічна міс Поллі — володар­ка маєтку Гаррінгтонів, одна з найбагатших землевласниць околиці, «педантична жінка з суворим обличчям, яка терпіти не може дзенькоту ножа, що впав на підлогу, та гучного грюкоту дверей»  жінка, яка «ніколи не усміхалася. Самотність її не лякала, навпаки, їй дуже приєм­но лишатися наодинці із собою». Колись справжня красуня, а зараз людина з похмурим серйозним обличчям, стиснутими в тонку лінію губа­ми — такою звикли бачити її прислуга й сусіди. Старий Том вважав, що вона стала «колючою, немов їжак» , а Ненсі хотіла б «вичистити куточки її душі» .

 

ІІІ. Робота над темою уроку

1.           Бесіда

♦              Чи зраділа тітка Поллі приїзду племінниці? Порівняйте реакцію на цю но­вину пані та її служниці Ненсі.

 

♦               Яку кімнату готує для «небажаної» племінниці тітка? Як це характери­зує жінку?

♦                Чому Ненсі, виходячи після прибирання цієї кімнати, «гучно - грюкнула дверима»? (Жодної потреби радіти приїзду «небажаної дити­ни»  Поллі Гаррінгтон не бачить, тому так холодно й зустріла племінницю у своєму домі. Прагнучи поселити Полліанну якнайдалі від себе й водночас там, де вона не могла зіпсувати дорогі речі й меблі, тітка віддає дівчинці «задушливу кімнатку на горищі, де взимку майже не то­питься» , а влітку стоїть страшна задуха. Рушник та глек з во­дою — це найнеобхідніше, що, на думку дорослої жінки, потрібно дитині.) Слайд 7

 

 

 

2 Перегляд уривку «Приїзд Полліани» з фільму «Полліанна» Слайд8

3. Робота над розділом 3

Ø Прочитайте портрет Полліанни. Що у літературному творі називають портретом? Яку роль він відіграє в тексті? Слайд9

 

Ø Чому, на вашу думку, дівчинка «увесь цей час…щось розповідала і сипала запитаннями»?

Ø Що хвилює її, про що її думки, чим дівчинка заклопотана?

Ø Чому, дізнавшись, що перед нею не тітонька Поллі, а її хатня робітниця, дівчинка здалося «заспокоїлась»?

Ø Чому вона запитала, чи існує тітка Поллі? Слайд10

 

Ø Яке враження справив на Полліанну будинок тітки?
Що в її понятті означає бути багатим? Слайд11

 

Ø Як міс Поллі зустріла племінницю? (“Міс Полі Гаррінгтон не підвелася назустріч своїй небозі. Щоправда, коли Ненсі й дівчинка з'явилися на порозі вітальні, вона відірвала очі від книжки і простягла дівчинці руку з таким виглядом, начебто кожен її довгий холодний палець був уособленням почуття обов'язку” ).

Ø Яке значення вкладала  вона у вислів “почуття обов’язку” ?

Ø Як дівчинка поставилась до того, що тітка заборонила їй згадувати про рідного батька? Слайд12

 

Ø Порівняйте: які кімнати помітила дівчинка в будинку тітки  і якою   виявилася  її кімната? (“Крізь відчинені двері позаду вона встигла помітити килими у м'яких тонах та меблі, обшиті атласом. Ноги Поліанни потопали в чудовому килимі, схожому на зелений мох. Обабіч сходів на стінах золочені рами картин або зблиски сонячних променів, що пробивалися крізь прозористе мереживо фіранок, засліплювали очі”.

              Полліанна  “обвела широко відкритими очима голі стіни, голу підлогу,  

          голі вікна.    

             Наступної миті вона подалася до валізки, впала поруч з нею на коліна і

          затулила обличчя руками”) Слайд13

 

Ø З чого раділа Полліанна, облаштовуючись у своїй кімнаті?

(в кімнаті немає дзеркала, у неї мало речей)

Ø Чому, допомагаючи дівчинці розбирати речі, Ненсі розридалася? Слайд14

 

Ø Чи випадково дитина відчинила вікно?
 Куди пролягав її шлях? “Ой, Ненсі, я такого ще не бачила, — видихнула вона. — Подивіться оно туди... дерева, будиночки, гарний шпиль церкви, сріблиться річечка. О, Ненсі, тут і картини не потрібні. Я рада, що вона мене тут оселила!” Сдайд15

 

ІV. Висновки

Ø Як склалася доля маленької Полліанни? Слайд16

Ø Чому дівчинка не впала у відчай?

             ( Світ Полліанни не обмежується стінами кімнати, погляд її голубих   

          очей    вбирає в себе радість від усього прекрасно­го і водночас

          звичайного, буденного, що вона бачить навколо.)

 

Ø Повернімося до епіграфу.  Як слова Е.Портер пов’язані з Полліанною?

Слайд17

     V. Домашнє завдання прочитати розділ 5 ст. 185 відповісти на

           запитання (усно)

         Індивідуальні завдання Перечитати розділи 6-1