Українська мова.
Друзі, хелоу!
І просто зараз ви опинились на уроці української мови не просто так,
а щоб дізнатись про активну й пасивну лексику.
А ще я розкажу вам про застарілі слова (історизми, архаїзми)
та нові слова – неологізми.
Але про все по порядку.
Що ж таке активна та пасивна лексика?
Для початку уявімо, що всі слова у світі перетворились на іграшки.
І якщо їх відсортувати, то перед нами буде дві коробки:
одна – з улюбленими іграшками, а інша – з такими,
що ми рідко дістаємо й не так часто граємось.
Бувало у вас таке?
Зі словами точно так само.
Активна лексика – це ота перша коробка –
слова, які ми часто вживаємо в повсякденному спілкуванні.
Вони зрозумілі всім. Це загальновживані слова, такі як:
мама, школа, друзі, їсти.
Пасивна лексика – це як ота друга коробка з іграшками – слова,
які ми рідко використовуємо у своєму мовленні, через те що вони застаріли
або, навпаки, є дуже новими й не встигли стати нашими улюбленими.
Заглянімо в другу коробку.
Нас зараз цікавить саме вона.
Там, як я вже казала, сховались старі слова,
серед яких є архаїзми й історизми.
“Як же їх розрізняти?” – запитали б ви.
Архаїзми – це старі назви, які в сучасній мові замінені іншими словами.
Зараз ми кажемо не “чоло”, а лоб.
Рум’яніють не ланіти, а щоки,
Усміхнені не уста, а губи. Красива не вия, а шия.
Широкі не рамена, а плечі, Тендітні не перста, а пальці.
Взагалі-то не десниця, а права рука. Тонкий не стан, а талія.
Запам’ятайте: архаїзми – старі слова, які мають сучасні відповідники.
А що робити, якщо старе слово не має нової назви?
Усе просто! Це означає, що цього поняття
вже не існує, однак слово нам потрібне для того, щоб описати історичну
епоху.
Поміркуйте, що таке “бавниця”?
Можливо, ви подумали: бавниця – бавитися…
значить, це іграшка. Але ні!
БАвниця – це жіночий головний убір, якого вже сто років не носять,
така собі смужка під хусткою.
Заможні пані вбиралися в бавницю разом із дорогою хусткою.
Чи бачите ви зараз на вулиці таких панянок, що вбрані в хустку й бавницю?
Я ні.
Хіба що на експонатах у музеї можемо побачити такі головні убори.
А для нас це і є підказкою: слово “бавниця” – історизм.
А що таке очіпок?
Очіпок, чіпляти…
“То, може, це гачок або якийсь чіп?” – подумали ви. Е, ні!
Очіпок – теж давній головний убір жінки
Дівчата очіпків не носили, а показували своє красиве волосся.
Тож очіпок, убір у формі шапочки, під якою ховали волосся, носили тільки
заміжні жінки.
Коли згадати слово “запаска”, то водії та водійки відразу
перевіряють наявність запасного колеса.
Однак у дизайні одягу “запаска” – це історизм,
що позначає стародавній жіночий одяг – незшитий чотирикутний шмат грубої
вовняної тканини,
із зав'язками на верхніх кутах.
Запам’ятаймо: історизми – це предмети й поняття, які зникли.
Саме тому слова “бавниця”, “очіпок”, “запаска” – історизми.
Друзі, а тепер завдання.
Нам потрібно розмалювати запропоновані слова:
у жовтий колір – архаїзми, у блакитний – історизми,
а в зелений – нові слова (неологізми).
Увага на екран.
Перше слово “чата”.
Наголос на першу “а”.
Чи можемо підібрати синонім до цього слова?
Стояти на чатах – це те саме, що стояти на варті, охороняти щось.
Чата – варта.
Це архаїзм. Зафарбуймо його жовтим.
Наступне слово “веретено” – це знаряддя для прядіння.
На цю видовжену паличку прядильниці намотували нитку.
Цей предмет уже зник із повсякденного вжитку.
Значить, перед нами – історизм.
Зафарбуймо блакитним.
Чи часто ви бачите на вулицях справжніх козаків?
Слово “козак” частіше трапляється в підручнику з історії, правда?
Це історизм.
Блакитний колір.
А чумаки, торговці сіллю, теж існували дуже давно, бо слово це – історизм.
Берімо блакитний.
От “верцадло” – по-сучасному означає “дзеркало”.
Що я щойно зробила?
Так, відшукала синонім. Перед вами архаїзм.
Розмалюймо жовтим.
Такого слова, як “прайсопад” у словнику я не знайшла.
І ви не знайдете, хіба що воно трапиться в рекламі.
“Цінопад” дуже схоже на “листопад”.
Тобто ціни падають, як листя.
Це авторський неологізм – вигадане слово.
Неологізми домовлялись розфарбувати зеленим.
Жупани, на жаль, у двадцять першому столітті не популярні,
бо це одяг українців козацьких часів.
Нам знадобиться блакитний колір.
Ставати на прю – тобто вступати в боротьбу. “Пря” – архаїчне слово.
Замалюймо його жовтим.
“Драгоман” – іншими словами “перекладач”.
Ми можемо підібрати синонім? Значить, перед нами ще один архаїзм.
Теж жовтий.
А чи знаєте ви, коли виникли “поштомати”?
Вперше я побачила їх на вулицях Києва минулого року.
Це слово є новачком.
Розфарбуємо неологізм зеленим кольором.
Останніми роками на українських дорогах стало більше електрокарів
Подейкують, що їх близько п’ятдесяти тисяч.
Це точно слово-неологізм, оскільки мода на цю екологічну автоновинку
тільки набирає обертів.
Наступне слово “дзиґар”. Тільки-от так казали дуже давно,
зараз усі ми кажемо годинник.
Замінили синонімом? Без сумніву, архаїзм.
Ви не повірите, та коли я ходила в школу, то дронів ще не існувало.
Це слово є неологізмом.
Готуйте для нього зелений колір.
Корогва України жовто-блакитного кольору.
Здогадатися легко, корогва – це прапор.
Замалюймо архаїзм жовтим.
Борисфен – так колись називали річку Дніпро.
Синонімічна назва. А отже, це архаїзм.
Як у грі “Тетріс”, усі слова розмалювали і детальки склали. Молодці!
Як ви вже помітили, між архаїзмами та історизмами різниця досить велика,
хоч і ті, і ті слова є застарілою пасивною лексикою.
Одна маленька деталь допоможе визначити, що перед вами –
історизм чи все-таки архаїзм:
до архаїзма ви можете дібрати сучасний синонім, а до історизма – ні.
Наприклад, драгоман – це перекладач, а до слова “козак” синонім підібрати
неможливо.
Архаїзми найчастіше живуть у літописах, а історизми – у підручниках з
історії.
До речі, зникають із нашої мови не лише предмети, а й звуки.
На цьому сайті можна почути звуки тих речей,
яких вже не існує, хоч колись для свого часу вони були неологізмами.
Це звук старовинного телефону,
друкарської машинки, дисководу і навіть гри “Тамагочі”,
яка була ще в моєму дитинстві.
Тішить те, що життя йде вперед і завзяті люди вигадують новотвори.
Якщо ж говорити про неологізми, то це слова, які з’явилися нещодавно в
мовленні людей.
Ці слова з’явилися або як технічні новинки і є свідченням шаленого прогресу
науки
(тікток, інстаграм, смарт-годинник),
або є результатом авторської оригінальності
(бабумамця, бабутатко, бабусонечко – ці слова вигадав поет Іван Драч).
І неспроста на початку уроку ви бачили фрагмент із мультика “Історія
іграшок”.
Перегляньте ще один відеоуривок і знайдіть там неологізм.
“Зорекомандо, прийом!”
Яке красиве слово “зорекоманда” – у словнику його немає,
бо це неологізм.
А ще дуже люблять використовувати неологізми в рекламі.
Для багатьох країн світу важливо дбати про довкілля й не засмічувати його.
Ви, мабуть звертали увагу, що в магазині “АТБ” продають багаторазові
екоторбинки
із написом “Нас торбує довкілля”.
Слово “торбує” – авторський неологізм, що є міксом двох слів: “торба” і
“турбуватися”.
Інакше кажучи, довкілля ніби просить нас турбуватися про нього й
торбуватися
(тобто носити торби, замість одноразових пакетів).
Яке цікаве слово вийшло! Я захоплююсь!
“Неологізми, новотвори родяться щодня”, – казав поет Максим Рильський.
А ви знаєте, хто найактивніше їх вигадує?
Не повірите, бо саме ви – діти.
Ось для прикладу слово, яке вигадав мій син:
– Синку, біжи мерщій сюди! – кажу я йому.
– Мамо, я вже мерщію!!!!!
Слова “мерщіти” ви не знайдете в словнику.
Є прислівник “мерщій”, що означає “якомога швидше, скоріше”.
І, замість “Мамо, я вже біжу”, Дмитро сказав “мерщію”, додавши до
прислівника
дієслівний “хвостик”. Хіба не круто вийшло?
Якщо раптом і ви теж є авторами новотворів, напишіть мені про них.
Ось мій інстаграм. Чекаю повідомлення від вас.
Зорекомандо, отже, план максимум на сьогодні ми виконали.
Нагадую ще разок, що активна лексика – слова, які ми часто використовуємо,
а до пасивної належать рідковживані нами слова
(архаїзми, історизми та неологізми).
Більше прикладів та цікавих завдань шукайте в конспекті до уроку та тестах.
А тепер бувайте – і правила не забувайте!
Завдання 1
До історизмів належать:
Завдання 2
Архаїзми - це слова, витіснені з ужитку
Завдання 3
Позначте неологізми
Визначте 3 правильні відповіді.
Завдання 4
Введіть правильну відповідь (усі літери маленькі).
До 24 років Тарас Шевченко був …., тобто особисто залежним від поміщика Енгельгардта. Пропущене слово є історизмом.
Завдання 5
Установіть відповідність між словами та групою лексики
Злато
Лайфхак
Чумак
Падолист
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар