Привіт! Ви на уроці української мови, де ми й далі
досліджуємо тему складносурядних речень.
Цього разу поговоримо про смислові зв’язки між частинами
складносурядного речення та про любов.
Тому що приклади складносурядних речень будуть із повісті
норвезької письменниці Віґдіс Йорт «Йорґен плюс Анна дорівнює любов».
У цій історії йдеться про Анну, непосидючу та веселу
дівчину, яка понад усе любить таємниці, лазити по деревах і гасати на
велосипеді.
Усе змінюється тоді, коли в її класі з’являється новачок,
Йорґен.
Звичний світ Анни перевертається догори дриґом, бо вона
вперше в житті закохується.
На її шляху постають численні суперниці, але Анна готова
на все, щоби здобути прихильність Йорґена.
Анна мешкає в зеленому будинку на краю пустиря, і на
пустирі є ковзанка, високі дерева й пагорб.
Щодня вона спускається вулицею до перехрестя. Там Анна
чекає на Ейнара, Даґа, Кнута й Беату,
а тоді вони разом прямують угору схилом.
Розгляньмо більш детально речення: Анна мешкає в зеленому
будинку на краю пустиря, і на пустирі є ковзанка, високі дерева й пагорб.
З’ясуймо спершу, чи це складне речення. Маємо підмет
Анна, що робить? — мешкає, одна граматична основа.
Ковзанка, дерева, пагорб — однорідні підмети, є —
присудок. Друга гарматична основа.
Маємо речення, у якому дві граматичні основи, і робимо
висновок, що воно складне.
Дві частини цього складного речення рівноправні. Ми не
можемо поставити питання від однієї до іншої,
до того ж вони поєднані сполучником «і». Це сурядний
сполучник. Можемо зробити висновок, що речення є складносурядним.
А визначення звучатиме так. Складносурядним називають
речення, частини якого є рівноправними за змістом
і граматично та пов’язані між собою сурядними
сполучниками.
Схематично складносурядні речення ми зображуємо за
допомогою квадратних дужок, сполучників та розділових знаків.
Схема речення, яке ми розбираємо, має такий вигляд:
квадратні дужки, що позначають першу рівноправну частину, далі кома, сполучник
і та друга пара квадратних дужок. В кінці — крапка.
На перехресті неподалік від свого будинку Анна чекає на
своїх друзів, а тоді вони разом прямують угору схилом.
Це речення також є складним, складносурядним. У першій
частині підмет — Анна, чекає — присудок,
у другій: вони — це підмет, прямують — присудок. Його
схема така: квадратні дужки, кома, сполучник а, квадратні дужки.
Час нагадати про різні типи сполучників сурядності. Їх
поділяють на три типи. Єднальні, протиставні та розділові.
До єднальних сполучників зараховують і, й, та (у значенні
і), парні і… і, ні… ні, ані… ані, не тільки… а й.
Протиставні — а, але, проте, зате, однак, та (у значенні
«але»).
Третій тип сурядних сполучників — розділові. До них
належать: або, чи й парні сполучники то… то, або… або, чи… чи, не то… не то.
Приклади речень із єднальним сполучником «і» та
протиставним «але» вже розглянули, тому наведімо приклад речення із розділовим
сполучником.
Друзі Анни разом грали в хованки на пустирі, або вони
ганяли наввипередки на велосипедах, або ж усі разом восени крали яблука в чужих
садках.
У цьому реченні маємо повторюваний розділовий сполучник
«або». Схема цього речення буде такою:
квадратні дужки, кома, сполучник або, квадратні дужки,
знову кома й або, квадратні дужки і крапка в кінці.
Сполучники в складносурядних реченнях також допомагають
нам з’ясувати, які є смислові зв’язки між частинами речення.
Наприклад, одного ранку Анна, як завжди, вийшла з дому й
поїхала на велику на зустріч до своїх друзів.
Співали птахи, і з веранди будинку репетував батько
Кнута.
У цьому складносурядному реченні спостерігаємо перебіг
подій у той самий час. Батько друга Анни, Кнута, буквально втрутився в
мелодійне звучання співу птахів
і кричав водночас із ними. Дві частини речення (співали
птахи — перша, з веранди будинку репетував батько Кнута — друга)
з’єднані сурядним єднальним сполучником «і».
Знаєте, що кричав тато Кнута з веранди на всю вулицю? Він
запитував, чи його син почистив зуби.
Тож не дивно, що хлопець усіма способами намагався
зробити вигляд, що не знає того чоловіка, який репетує з усіх сил.
Але повернімося до складносурядних речень. Єднальні
сполучники використовують також у реченнях зі смисловим зв’язком послідовності
подій.
Як-от, у прикладі: Кнут пускав батькові слова повз вуха
та підійшов до перехрестя,
і там про зуби в нього запитала Беата.
Знову маємо складносурядне речення з двома частинами.
Граматична основа в першій частині — Кнут (підмет), пускав повз вуха й підійшов
(присудки),
у другій частині Беата (підмет), запитала (присудок). У
цьому реченні маємо послідовний перебіг подій,
Кнут ігнорував тата, тож після того, як він наблизився до
друзів, які теж чули несамовиті вигуки про чисті зуби,
Беата вирішила поцікавитися цим питанням.
Частини складносурядного речення можуть мати
причинно-наслідкові смислові зв’язки.
Коли компанія друзів нарешті зібралася на перехресті, а
тато Кнута припинив перейматися гігієною свого сина,
підлітки вирушили кататися на велосипедах.
Під час заїзду Анна раптово відволіклася, загальмувала —
і кермо велосипеда різко вдарило її в живіт.
У цьому реченні маємо причинно-наслідкові зв’язки між
частинами, тому що причиною того, що Анна вдарилася об кермо,
стало те, що вона ні з того ні із сього загальмувала.
Отже, перша частина цього складносурядного речення виражає причину,
а друга (кермо велосипеда різко вдарило її в живіт) —
наслідок.
Між частинами маємо сурядний сполучник «і», а розділовий
знак, що допомагає нам вказати на причинно-наслідкові зв’язки, — це тире.
Протиставні сполучники вживають у реченнях, де є смислові
зв’язки зіставлення і протиставлення.
Наприклад: Побачивши падіння Анни, Беата зупинилася й
затулила обома долонями вуха, а хлопці навіть не звернули увагу.
У цьому реченні маємо дві частини. У першій (Побачивши
падіння Анни, Беата зупинилася й затулила обома долонями вуха) маємо підмет
Беата
й однорідні присудки зупинилася й затулила. У другій
частині хлопці — це підмет, не звернули увагу — присудок.
Дві частини складносурядного речення поєднані
протиставним сполучником «а», перед ним стоїть кома.
Якщо задуматися про суть цього речення, то в ньому
авторка зіставляє реакцію подруги Анни, Беати, з реакцією хлопців,
які навіть не помітили, що дівчина впала з велосипеда і
вдарилася об кермо.
Отже, маємо смисловий зв’язок зіставлення.
Коли ж частини речення протиставляються одна одній, не
важко здогадатися, що мова піде про смислові зв’язки протиставлення.
Анна полюбляла сидіти самотою, але наодинці добре було
тільки вдень.
У цьому складносурядному реченні маємо протиставний
сполучник але, який допомагає передати протиставлення реакцій.
У вас могло виникнути запитання, що ж так раптово
відволікло Анну, що їй довелося пережити падіння з велосипеда.
Відповідь проста — друзі розповіли їй, що в них у класі
з’явився новенький на ім’я Йорґен.
У нього великі проміжки між передніми зубами, веснянки і,
уявляєте, він живе в старому напівзакинутому будинку в страшному Розбійницькому
саду.
Анна й сама колись провела там кілька днів, і точно знає,
яким моторошним може бути життя в Розбійницькому саду.
Але саме тоді її цікавило, хто такий цей Йорґен із
веснянками.
Смислові зв’язки частин складносурядного речення можуть
виражати чергування явищ чи подій.
Тоді в реченнях часто застосовують саме розділові
сполучники.
Коли Анна вперше зустріла Йорґена в школі, то одразу
зрозуміла, що це саме той новачок, про якого всі говорять.
Йорґен то грав з однокласниками в лови, то він просто
шалено швидко бігав, то цей новенький намагався втрутитися в гру в хованки.
У реченні маємо три частини, поєднані повторюваним
розділовим сполучником «то».
Частини речення вказують на те, що спочатку хлопець грав
в одну гру, потім просто бігав, а далі намагався долучитися до ще однієї,
тобто відбувалася зміна активностей, а отже, і смислові
зв’язки в цьому реченні — чергування подій.
У школі Анна спостерігала за Йорґеном, але ніколи не
підходила близько.
Й от одного разу, після того, як вчителька насварила за
невиконане домашнє завдання, дівчина вирішила йти додому.
Анна рушила коридором, зійшла сходами й поволі побрела
шкільним подвір’ям до комори з велосипедами — і раптом позад неї почувся
дзенькіт.
Це речення є прикладом складносурядного речення, частини
якого поєднані смисловим зв’язком причини й наслідку із вказівкою на різку
зміну подій.
У першій частині маємо підмет — Анна й однорідні присудки
— рушила, зійшла, побрела, далі тире й сурядний сполучник і,
а також підмет — дзенькіт і почувся — присудок.
Від розповіді про те, як Анна повільно йшла до свого
велика, ми різко переходимо до того, що біля неї щось дзенькнуло.
Це дзвеніли ключі Йорґена, які він чіпляв на пасок
штанів. І ми щойно стали свідками їхньої першої зустрічі сам на сам.
Що відбувалося далі в повісті «Йорґен плюс Анна дорівнює
любов», пропоную вам з’ясувати самостійно.
І ще не забудьте про те, що відеоурок плюс опрацювання
конспекту плюс виконання тестових завдань теж дорівнює любов.
А ми неодмінно побачимося ще на уроках української мови.
Завдання 1
Позначте речення із сурядним єднальним сполучником.
Завдання 2
Знайдіть складносурядне речення, частини якого мають смислові зв’язки одночасності подій
Завдання 3
Позначте складносурядне речення, в якому є смисловий зв’язок протиставлення.
Завдання 4
У якому із запропонованих речень частини мають смисловий зв’язок, що вказує на чергування подій?
Завдання 5
Позначте речення, у якому є смисловий зв’язок причини й наслідку.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар