Попереднього разу ми вивчали різновиди фразеологізмів.
А сьогодні зупинка в нашій подорожі має назву «Джерела
українських фразеологізмів».
Ми будемо з’ясовувати, звідки вони походять.
Пригадуєте, на минулому занятті ми аналізували
фразеологізм «пекти раків»?
Спробуйте з’ясувати, чим відрізняється це сполучення слів
від, скажімо,
«пекти пиріг».
Бо ж пекти пиріг із солодкою чи солоною начинкою ми
можемо вдома на кухні
чи на майстер-класі,
тобто словосполучення має пряме значення.
А от вислів «пекти раків» не пов’язаний буквально з
приготуванням їжі.
Натомість це фразеологізм, що означає «соромитися,
ніяковіти й червоніти від цього».
А як щодо «кусати лікті» та «кусати яблуко»?
Якщо ви зібралися з’їсти яблуко, то неодмінно доведеться
його вкусити.
А от вислів «кусати лікті» має значення «жалкувати,
шкодувати про те, чого не маєш».
До речі, людина фізично не може вкусити себе за лікоть.
А ще я знаю, що кожного разу, коли я кажу про це учням,
вони неодмінно намагаються вкусити себе за лікоть.
Кусати лікті — це фразеологізм і, на відміну від
попереднього словосполучення,
ми його відтворюємо,
тобто повторюємо тільки у такому вигляді, не змінюючи
слів.
Тож фразеологізми — це стійкі та відтворювані сполучення
слів,
що мають цілісне значення й надають мовленню образності,
емоційності, виразності.
Із визначення ми розуміємо, що фразеологізми не вигадує
кожен із нас у момент мовлення,
вони є відомими.
А от звідки тоді з’являються фразеологізми?
Пропоную з‘ясувати разом.
У світі дорослих є спосіб, за допомогою якого можна чітко
та зрозуміло розповісти про себе.
Наприклад, під час пошуку роботи заведено складати
резюме,
тобто документ, у якому необхідно вказувати свій вік,
коротко описувати період навчання у школі та
університеті, розповідати про вміння,
які маєш, та мови, якими володієш.
За допомогою резюме можна зрозуміти, який попередній
досвід має людина,
а ми використаємо форму резюме, щоб з’ясувати якомога
більше
про походження фразеологізмів.
Цей урок міг би тривати значно менше, ніж усі інші, тому
що відповідь на запитання,
звідки походять фразеологізми української мови, дуже
проста —
вони з’являються тоді, коли людина намагається описати
життя навколо.
Відповідно і джерело походження коротких, сталих і
влучних висловів —
увесь світ довкола.
Все! Дякую за увагу, наш урок добігає кінця…
Хоча ні, стривайте.
Я все-таки пропоную детальніше розібратися із походженням
сталих сполучень слів.
Часто джерелом походження більшості українських
фразеологізмів називають живе мовлення.
По суті, дотепи, жартівливі висловлювання та просто
влучно сказані слова
про життєві моменти є основним джерелом походження
фразеологізмів.
Вони часто відображають різні ситуації, пов’язані з
побутом.
Тобто джерелом їхнього походження є спостереження та опис
поведінки людей,
їхніх стосунків.
Наприклад, фразеологізм «виносити сміття з хати»
має значення «розголошувати таємницю або розповідати щось
особисте,
таке, що стосується певного кола людей чи родини».
У цьому фразеологізмові звичайна побутова справа,
пов’язана з чистотою в домі,
отримала образне значення.
У реченні його можна вживати так: Виносити сміття з хати
– не найкраща звичка,
якщо хочеш зберегти довіру близьких.
Побутові моменти з життя людини та ситуації, пов’язані зі
стосунками,
описують також фразеологізми: заварити кашу, тобто почати
справу,
що може мати погані наслідки, давати гарбуза — це давній
невербальний,
тобто неозвучений словами спосіб, яким дівчина могла
відмовити хлопцеві у залицянні.
Подібно до того, як у фразеології відобразилися
спостереження людини за власним життям
та спроби його описати, так само іншим джерелом
походження сталих висловів
української мови є опис явищ природи.
Наприклад, у реченні: Щойно я відвернулася, а того
бешкетника як вітром здуло!
Мммм, схоже, вітер був дуже сильний, якщо бешкетника,
тобто того, хто пустує, балується і дуріє, раз — і здуло.
Але якщо ми спробуємо розтлумачити це словосполучення у
переносному значенні
так, як воно вживається у реченні, то стане зрозуміло,
що насправді ми мали на увазі раптове зникнення.
А ще одним джерелом походження українських фразеологізмів
є спостереження за світом природи.
Сюди ж належать фразеологізми «як кіт наплакав», що
означає «дуже мало»,
бо, як усім відомо коти рідко плачуть, значно частіше
кричать, коли голодні.
Дуже голосно. О п’ятій ранку.
Або деруть двері на кухню, або застрибують на ліжко і
лягають на обличчя так,
що ти не можеш дихати, або просто гасають по всьому дому.
Чудові тварини — коти, справжні друзі кожної людини.
Спостереження за світом природи відображено також у
фразеологізмі «звити гніздо»,
тобто облаштувати свій дім чи «мов заячий хвіст» — дуже
мало, оскільки, на відміну від котячого хвоста,
у зайця він — куций.
Джерелом для закріплення тих чи тих влучних стійких
словосполучень є антична,
тобто давньогрецька, міфологія
Для того, аби зрозуміти значення цієї групи
фразеологізмів, варто пригадати міфи,
до яких вони скеровують.
Наприклад, фразеологізм «ахіллесова п’ята» має значення
«слабке, вразливе місце».
У давньогрецькому міфі йдеться про те, що мати героя
Троянської війни Ахіллеса,
морська богиня Фетіда, купала його священній річці Стікс,
щоб зробити невразливим для ворога.
Та вона тримала Ахіллеса за п'ятку, яка не торкалася води
Стіксу.
Тому коли стріла влучила в п'ятку, герой загинув.
Зараз фразеологізм «ахіллесова п’ята» може вживатися у
непов’язаних із міфом ситуаціях, наприклад:
Мій брат завжди розкидає свої речі по кімнаті,
підтримувати порядок — це точно його ахіллесова п’ята.
Іншими фразеологізмами, що беруть свої початки від
давньогрецьких міфів є:
сізіфова праця, тобто непосильна праця, дуже важкі
зусилля без результату.
Цар Сізіф вічно мусив котити на гору великий камінь, який
щоразу вислизав
з його рук.
Або «троянський кінь» — подарунок-обман для ворога,
підступна послуга, яка допомагає перемогти.
Пригадуєте, як після тривалої облоги Трої греки збудували
величезного дерев'яного коня?
Всередині сховалися воїни, а решта грецького війська
відійшла.
Троянці повірили в те, що облогу знято, і прийняли
подарунок —
перенесли коня в місто.
Уночі воїни вийшли з коня і відчинили ворота війську.
Так Троя полягла.
А ми маємо можливість запам’ятати, що варто бути уважними
до раптових подарунків недоброзичливих людей.
Окремим джерелом походження українських фразеологізмів
виділяють також Біблію,
ключовий текст для .
християнства.
Наприклад, наріжним каменем нашої сьогоднішньої розмови є
тема походження українських фразеологізмів.
У цьому реченні маємо такий, і він є біблійного
походження —
«наріжний камінь», тобто основна ідея, найбільш суттєва
частина чого-небудь.
Із біблійної Книги Пророка Ісаї ми дізнаємося про те, що
Господь
говорив про наріжний камінь як про підвалину,
тобто надійну основу для тих, хто вірить.
Біблійного походження є також фразеологізми «камінь
спотикання» як перешкода чи суперечність,
що заважає досягти згоди, «випити чашу до дна»,
тобто настраждатися, зазнати горя, «око за око, зуб за
зуб»
як вказівка на відплати чи помсти за вчинене.
Часто джерелом для наповнення фразеологічного словника
української мови називають вислови
відомих людей, крилаті слова.
На попередньому занятті ми говорили про те, чим афоризми
відрізняються від власне фразеологізмів.
Ви можете повернутися до попереднього уроку й переглянути
його ще раз.
А зараз ми зосередимося на тому, що часто джерелом
фразеологізмів
є мовлення людей певної професії.
Наприклад, у музичному середовищі часто вживають
словосполучення «перша скрипка»,
тобто назва скрипки чи групи скрипок у струнному або
симфонічному оркестрі,
які виконують провідну партію.
Це значення трохи розширилося до «бути головним або
головною»
у фразеологізмі «грати першу скрипку».
І ми тепер знаємо, що цей сталий вислів походить із
професійного музичного середовища.
Ми ж можемо застосовувати його, не прив’язуючись до
музичної галузі, наприклад:
У прийнятті рішення піти до магазину на перерві першу
скрипку зіграв мій друг,
який не встиг поснідати зранку.
Іншими фразеологізмами, які походять із професійної сфери
є: змотувати вудки,
тобто тікати (з рибальського мовлення),
від шевців та швачок до нас дійшов вислів «шито білими
нитками» —
невміло, невдало виконано чи погано замасковано,
сходити зі сцени — припиняти займатися звичною справою,
як це роблять в акторській кар’єрі.
А нам ще не час завершувати наш спектакль…
Тобто урок, тому що джерелом походження фразеологізмів
української мови є
сталі одиниці інших мов.
Думаю, ви чули такий вислів — дивитися крізь пальці,
а можливо, навіть пробували подивитися на щось приклавши
долоню до обличчя
й розвівши пальці.
Цей фразеологізм має значення «свідомо не звертати уваги
на що-небудь, не помічати».
Він походить від німецького «durch die Finger sehen».
З німецької також запозичений фразеологізм «голод —
найкращий кухар».
А от фразеологізм «бути не у своїй тарілці»,
тобто почуватися незручно запозичений із французької
мови, перейти комусь дорогу (тобто перешкоджати
комусь втілити заплановане) — з англійської мови.
Поступово упродовж уроку ми збирали в один перелік
джерела сталих словосполучень
і додавали приклади до них.
Тепер я пропоную вам самостійно дібрати до кожного із
пунктів по одному-два приклади.
Ви можете використовувати конспект до цього уроку, свій
підручник,
інші перевірені ресурси.
А на наступному занятті ми трохи повчимося користуватися
фразеологічним словником.
А доки ви пригадуєте приклади, повторімо обговорені
сьогодні джерела.
Тож фразеологізми української мови походять із влучних
висловлювань живого мовлення,
із античної міфології та біблійних текстів.
Мовлення людей певної професії та перекладені
фразеологізми з інших мов
також поповнюють фразеологію української мови.
Коли впораєтеся із цим завданням, тобто запропонуєте
власні приклади,
можна ще випробувати себе у виконання тестових завдань до
цього уроку.
Нікому не розповідайте, але підказки традиційно є в
конспекті до уроку.
А ми вже скоро побачимося знову. До зустрічі!
Завдання 1
Фразеологізм «білими нитками шитий походить» з
Завдання 2
Фразеологізм «дістати гарбуза» походить з
Завдання 3
Фразеологізм «дамоклів меч» походить з
Завдання 4
Коли хтось перестарався, тобто хотів зробити ще краще, а вийшло гірше, то використовують фразеологізм
Завдання 5
Обидва фразеологізми мають спільне джерело творення у варіанті
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар