Тренувальні вправи. Уживання займенника ви у ввічливому значенні для звертання до однієї особи (05.11.2025)

 

А оскільки урок про слова, які прямо нічого не називають,

то сьогодні будуть загадки.

Наприклад: Я йду — він залишається.

Подумайте, про кого чи про що йдеться?

 

Що після себе людина лишає щодня, навіть не зауважуючи цього?

Літає часто він довкола, дерев чимало поламав,

але ніде ніхто ніколи його не бачив, не хапав.

Давно не було загадок. Тому:

Ви мене просите й чекаєте, а покажуся я — тікаєте.

https://www.miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/6-klas/zaimennik-51336/vidminiuvannia-osobovikh-i-zvorotnogo-zaimennikiv-etiketni-funktciyi-zaim_-51338/re-b54ce813-7dda-41e2-8e12-5f1858e8cf3f

Поговорімо про займенники ти і ви.

У різних ситуаціях спілкування, про які ми так багато говорили впродовж попередніх занять,

ми вибираємо, як звертатися до людини — на «ти» чи на «ви».

Найчастіше на «ти» ми звертаємося до батьків, сестер і братів,

родичів, друзів, тобто до людей, яких дуже близько знаємо.

Хоча часто буває так, що в родинах заведено до старших звертатися «на Ви»,

тобто шанобливо. Займенник «ви» може стосуватися форми множини,

наприклад, у реченні: Ми побіжимо до зупинки, а ви наздоганяйте.

Тобто автор чи авторка цієї репліки звертається до групи людей і використовує «ви»

у значенні займенника другої особи множини.

Іноді учні в мене запитують: «Світлано, а чому Ви вирішили викладати?».

На «Ви» традиційно заведено звертатися до старших людей,

до тих, із ким тільки починаємо спілкуватися,

під час офіційно-ділової комунікації та для вияву особливої пошани.

Точаться дискусії щодо того, чи варто у ситуації, коли ми вживаємо «ви»

для офіційного звернення, тобто у формі однини,

писати його з великої чи з малої літери.

Прибічники ідеї, що «ви» можна писати з малої, наполягають на тому,

що ця форма уже сама по собі відрізняється від «ти», тому не варто вдаватися до традицій

минулого і «ви» можна писати з малої літери.

Наприклад: Пане, ви залишили гаманець на касі в супермаркеті.

На противагу цьому є ідея про те, що написання «ви» з великої — це етикетна форма,

тобто вияв особливо шанобливого ставлення до іншої людини.

Крім того, написання «Ви» з великої допомагає відрізнити цю форму від тої,

яку використовують для множини.

Наприклад: Вікторіє, Ваша робота викликає захоплення.

Займенник ви, чи то у формі множини, чи то однини

відмінюється за тим самим принципом.

Називний — Ви.

Родовий — Вас.

Давальний — Вам.

Знахідний — Вас

Орудний — Вами

Місцевий — на/у Вас.

Ще одна загадка.

Сірий пан, одягнув на себе дерев’яний жупан:

де носом проведе, там помітку лишить.

 

А якщо цей слід лишає сірим кольором предмет у дерев’яному обрамленні,

то, вочевидь, ідеться про олівець.

У цій загадці є зворотний займенник себе.

У розряді зворотних є тільки один займенник, він указує на виконавця дії.

Зауважте, він не має форми називного відмінка.

Ось як він змінюється за відмінками:

Родовий відмінок — себе, давальний — собі, знахідний — себе,

орудний — собою, місцевий — на/у собі.

Зворотний займенник себе не має форм роду і числа.

А я маю … для вас завдання.

Зараз ми разом прочитаємо фразеологізми й спробуємо визначити їхні значення.

В усіх фразеологізмах потрібно буде знайти зворотний займенник себе

і визначити, у якому відмінку його вжито.

Ціну собі знати, шукати себе, відчути на собі, володіти собою,

узяти себе в руки.

Ціну собі знати — це правильно оцінювати свої можливості,

мати самоповагу. Собі (ставимо питання кому? отже, давальний відмінок).

Відчути на собі — пережити щось.

На собі — на кому? — місцевий відмінок.

Володіти собою — стримуватися, уміти триматися в рівновазі.

Собою, ставимо питання ким? — орудний відмінок.

Узяти себе в руки — опанувати себе, заспокоїтися.

Себе — знахідний відмінок.

На наступних заняттях ми розглядатимемо інші різновиди займенників.