1. Про складники ораторського мистецтва
Одна річ — виголосити яскраву промову, і зовсім інша — виголосити її яскраво (Дж.Джеферсон).
Складники ораторського мистецтва
Оратор — той, хто володіє мистецтвом виголошування промов; промовець, ритор, красномовець, трибун.
Оратор (від лат. oro — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.
Оратор (від лат. oro — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.
Сучасна риторика не обмежується лише мовленням у вузькому значенні слова. Значна увага приділяється засобам невербальної комунікації.
Важливими складниками сучасного ораторського мистецтва дослідники вважають такі, як:
- використання знання просторів чи територій у процесі комунікації;
- використання жестів, рухів, виразів обличчя, зокрема зоровий контакт у процесі комунікації;
- використання часу;
- невербальні елементи голосу, такі як сміх, схлипування, тембр, темп, немовні висловлювання (типу «ех», «гм»);
- мовчання. У деяких культурах цінується більше, ніж в інших. У західній культурі мовчання спричинює незручність;
- використання доторків для комунікації;
- використання запахів як частини комунікативного процесу;
- використання погляду в процесі комунікації;
- одяг та зовнішній вигляд — важливість одягу під час передачі соціальних значень.
Зверни увагу!
Майже всі ці елементи мають національну специфіку, вони відрізняються в різних культурах. Тому слід розглядати їх у сукупності з текстом промови.
Особливо це стосується жестів.
Кожен жест — це окреме «слово», яке може мати кілька значень. Жести складаються у своєрідне «речення». Тільки розтлумачивши їх зміст, можна безпомилково зрозуміти почуття співрозмовника і його ставлення до вас.
Приклад:
Закриті жести можуть сприйматися не тільки як свідчення небажання спілкуватися, а й агресії (стиснуті кулаки, схрещені руки, схрещені ноги тощо). Жести, що виказують нервування, невпевненість у собі, хвилювання — ручка в руках, папка, аркуші паперу, особливо, коли з ними роблять якісь маніпуляції; часте прокручування окулярів, волосся, обручок, ланцюжків, годинників, комірців, краваток тощо.
Канали отримання інформації при першій зустрічі
Для оратора при виступі важливе значення має також уміння володіти простором. Виділяють чотири зони дистанції у спілкуванні.
Зверни увагу!
Виголошувати промову потрібно з публічної відстані, особливо у великих аудиторіях. Під час виступу оратору варто наближуватись до слухачів, виходити з-за трибуни (якщо є) і ставати поруч неї. Час від часу можна робити крок-два назад. Рухатися слід повільно і не дуже захоплюватися цим прийомом.
2. Риси гарного співрозмовника. Вимоги до мовлення оратора. Комунікативний стан мовця
Слово наполовину належить тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає (Народна мудрість).
Поведінка оратора
Поведінка людини, що виступає з трибуни, її відповіді на запитання, зовнішній вигляд, манери, а також те, наскільки вона дотримується загальноприйнятих правил етикету, має надзвичайно важливе значення. Якщо оратор дотримується мовних та етикетних норм, з повагою ставиться до людей, тактовний, ввічливий, щирий та чесний у своїх судженнях, якщо має приємний зовнішній вигляд та манери, що не дратують, то слухачі його відповідно сприйматимуть і з задоволенням слухатимуть.Зверни увагу!
Оратор не повинен виглядати змореним або таким, що кудись поспішає, невдоволеним фактом роботи з публікою, кількістю присутніх у залі, не повинен демонструвати свій страх перед виступом. У жодному разі не потрібно вибачатися перед аудиторією за свою місію («вибачте, що змусив вас зібратися тут», «потерпіть, я скоро завершу промову» тощо).
Голос, темп, інтонація
Змінюйте силу голосу, решту залишіть як є (Ф. Снелл).
Вибирайте саме ту гучність голосу, яка в конкретних умовах є оптимальною. Говоритимете занадто тихо — аудиторія робить висновок про вашу невпевненість у собі, занадто голосно – про агресивність. Говоріть трохи гучніше звичайного, у більшості випадків цього буде достатньо.
Удосконалюйте дикцію та артикуляцію.
Удосконалюйте дикцію та артикуляцію.
Уникайте монотонності. Інтонацію мови потрібно змінювати протягом усього виступу.
Інтонація має відповідати змісту виступу. Намагайтесь висловитись енергійно – і ваша інтонація буде природною.
Бажано під час виступу підтримувати середній темп мови (100-120 слів за хвилину).
Необхідно уникати великих пауз – вони дратують аудиторію, особливо добре підготовлену.
Зверни увагу!
Перед важливим місцем у промові рекомендується дещо знижувати голос. Невеликі паузи бажано робити до і після важливої чи ключової думки. Пауза «до» готує слухачів до чогось важливого, пауза «після» закликає напружитись й обдумати висловлену думку, стимулює мислення.
Зовнішній вигляд та особистість оратора
Інформацію про людину дає зовнішній вигляд та одяг. Саме зовнішній вигляд відповідає за такий важливий чинник, як перше враження.
Хоче промовець чи ні, планує спеціально або нехтує, та перше враження формується завжди. Дослідження підтверджують, що в 75 % випадків перше враження виявляється правильним.
Хоче промовець чи ні, планує спеціально або нехтує, та перше враження формується завжди. Дослідження підтверджують, що в 75 % випадків перше враження виявляється правильним.
У вас не буде другого шансу справити перше враження (Коко Шанель).
Зверни увагу!
Під час формування першого враження слухач (аудиторія) фіксує:
• зовнішній вигляд;
• оформлення зовнішності;
• експресію, зовнішню виразність;
• виконувані дії;
• передбачувані якості особи.
• зовнішній вигляд;
• оформлення зовнішності;
• експресію, зовнішню виразність;
• виконувані дії;
• передбачувані якості особи.
Вважається, що перше враження виникає протягом перших 5−20 -ти секунд знайомства і перших 5 -ти секунд розмови. Звісно, за цей час важко сказати щось вагоме. Тому, якщо на початку виступу доповідачем було створено негативне враження, то змінити його до кінця доповіді буде складно.
Виробити власний стиль, створити певний образ допомагає одяг. Від нього часто залежить, як будуть з вами поводитися. Слід відзначити, що вбрання впливає не тільки на тих, хто оточує нас, а й на того, хто його носить. Недарма народна мудрість каже: «Зустрічають за одягом...»
Головна вимога до одягу — акуратність.
Зовнішній вигляд повинен відповідати місцю, часу і характеру подій, тому варто чітко уявляти, на кого необхідно справити враження (це може бути конкретна людина або група осіб, часто це незнайомі люди); ураховувати мету зборів; ураховувати особливості сприйняття одягу конкретним соціальним середовищем.
Упевненість у своєму зовнішньому вигляді діє активно на слухачів, тобто впевненість промовця формує думку в аудиторії про його здібності.
Колір одягу або окремих його елементів теж має дуже важливе значення.
Колір одягу або окремих його елементів теж має дуже важливе значення.
Зверни увагу!
Добираючи кольорову гаму, пам'ятайте: деякі кольори і їх поєднання в малюнках тканин створюють ефект візуальної вібрації, що може спровокувати приховане роздратування у слухачів, утому зору, а іноді й головний біль.
Найчастіше такий ефект спостерігається в кольорових поєднаннях з червоними або помаранчевими відтінками.
Найчастіше такий ефект спостерігається в кольорових поєднаннях з червоними або помаранчевими відтінками.
Недоречні для публічних виступів:
білий колір, оскільки через свою яскравість він кидає відблиски і візуально збільшує речі. Можна одягати замість білого світло-сірі або блакитні речі, оскільки вони не відволікають увагу;
чорний колір, оскільки цей колір дуже контрастний для більшості відтінків шкіри, у багатьох людей асоціюється з трауром і може гнітюче діяти на психіку;
червоний і помаранчевий кольори, які вважаються абсолютно недоречними для публічних виступів;
чисті жовтий і зелений кольори, які можуть надавати хворобливий відтінок шкірі людини.
білий колір, оскільки через свою яскравість він кидає відблиски і візуально збільшує речі. Можна одягати замість білого світло-сірі або блакитні речі, оскільки вони не відволікають увагу;
чорний колір, оскільки цей колір дуже контрастний для більшості відтінків шкіри, у багатьох людей асоціюється з трауром і може гнітюче діяти на психіку;
червоний і помаранчевий кольори, які вважаються абсолютно недоречними для публічних виступів;
чисті жовтий і зелений кольори, які можуть надавати хворобливий відтінок шкірі людини.
Найбільш вдалі для публічного виступу кольори одягу:
сірий. Цей колір найбільш доцільний, оскільки символізує спокій, довіру, успіх і авторитет. Це чудове тло, яке не привертає до себе уваги, на ньому вигідно відтіняється зовнішність доповідача;
синій колір і безліч його відтінків (крім бірюзового, ультрамарину та інших яскравих варіантів синього);
деякі відтінки зеленого: нефритовий або оливковий, і спокійні відтінки червоного: марсала, бордо тощо.
сірий. Цей колір найбільш доцільний, оскільки символізує спокій, довіру, успіх і авторитет. Це чудове тло, яке не привертає до себе уваги, на ньому вигідно відтіняється зовнішність доповідача;
синій колір і безліч його відтінків (крім бірюзового, ультрамарину та інших яскравих варіантів синього);
деякі відтінки зеленого: нефритовий або оливковий, і спокійні відтінки червоного: марсала, бордо тощо.
3. «Золоті» правила для оратора
Поради ораторові
- Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її довіру.
- Не можна досягти бажаного результату від виступу, якщо до вас ставляться з недовірою.
- Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас може зблизити з аудиторією.
- Мова має бути простою й правдивою.
- Поважайте аудиторію.
- Ніколи не намагайтесь справити враження на аудиторію лише заради самого себе.
- Оберіть ключову фразу виступу і повторюйте її якомога частіше.
Ключові аксіоми для оратора
(на думку психолога П. Таранова)• Господарі нашим словам не ми, а наші слухачі.
• Мета, завдання і смисл красномовства – приголомшити загальновідомим.
• Щоб людина заговорила, вона повинна перестати хотіти мовчати.
• Те, що з нами не пов’язане, нам не цікаве.
• Хочеш, щоб тебе слухали і чули, — слухай і почуй себе самого.
• Уміти говорити — це значить мати сміливість і вміння сказати тоді, коли треба, і при цьому не розгубитися, тобто бути готовим до будь-якого випадку в житті.
• Якщо нас слухають, це зовсім не тому, що ми цікаві, а тому, що ми підпадаємо під чийсь інтерес.
• Якщо ти хочеш, щоб інші розуміли те, що ти говориш, навчися розуміти своє розуміння.
• Бути людиною (і оратором теж) — значить бути несхожим на інших. Тобто уміти відрізняти себе від інших.
• Говорити потрібно не довго, а доти, поки не зрозуміють.
• Усі люди говорять одне й те саме, лише роблять це по-різному.
• Говорити – значить повторювати.
• Говорити – значить пояснювати (показувати конкретно пальцем), бо люди бачать не тоді, коли дивляться, а коли їм показують.
• Що ми скажемо, те інший і подумає.
• Усяка згода через незгоду.
• Підживлюйте інтерес — і ви привернете увагу.
• У риториці першою думкою є друга.
• Правда без брехні не вабить.
• Розуміння не передається слухачеві, воно з нього витягується.
• І найправильнішому можливе зворотнє, причому не менш правильне.
• Усе з усього; усе зі всім пов’язане і для чогось потрібне.
• Новизна нам не дається, вона нами створюється.
• Людина завжди не має рації там, де вона має рацію.
• Ми самі дізнаємося про себе лише тоді, коли починаємо говорити.
• Мета, завдання і смисл красномовства – приголомшити загальновідомим.
• Щоб людина заговорила, вона повинна перестати хотіти мовчати.
• Те, що з нами не пов’язане, нам не цікаве.
• Хочеш, щоб тебе слухали і чули, — слухай і почуй себе самого.
• Уміти говорити — це значить мати сміливість і вміння сказати тоді, коли треба, і при цьому не розгубитися, тобто бути готовим до будь-якого випадку в житті.
• Якщо нас слухають, це зовсім не тому, що ми цікаві, а тому, що ми підпадаємо під чийсь інтерес.
• Якщо ти хочеш, щоб інші розуміли те, що ти говориш, навчися розуміти своє розуміння.
• Бути людиною (і оратором теж) — значить бути несхожим на інших. Тобто уміти відрізняти себе від інших.
• Говорити потрібно не довго, а доти, поки не зрозуміють.
• Усі люди говорять одне й те саме, лише роблять це по-різному.
• Говорити – значить повторювати.
• Говорити – значить пояснювати (показувати конкретно пальцем), бо люди бачать не тоді, коли дивляться, а коли їм показують.
• Що ми скажемо, те інший і подумає.
• Усяка згода через незгоду.
• Підживлюйте інтерес — і ви привернете увагу.
• У риториці першою думкою є друга.
• Правда без брехні не вабить.
• Розуміння не передається слухачеві, воно з нього витягується.
• І найправильнішому можливе зворотнє, причому не менш правильне.
• Усе з усього; усе зі всім пов’язане і для чогось потрібне.
• Новизна нам не дається, вона нами створюється.
• Людина завжди не має рації там, де вона має рацію.
• Ми самі дізнаємося про себе лише тоді, коли починаємо говорити.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар