Уявімо, що Іван Франко – наш сучасник.
Ходить тими ж вулицями, що й ми. П’є чай чи каву за
столиками вуличних терас.
Замовляє речі в інтернет-магазинах.
Приміряє одяг у модних бутиках.
Івано-франківський митець Назар Дубів таким зобразив
сучасного Івана Франка:
статний харизматичний чоловік у білому світшоті, стильних
штанах,
він десь упевнено прямує, тримаючи сумку та iPhone в руках.
Звісно, такий чоловік матиме прихильниць серед жіноцтва.
Реальний Франко ХІХ століття їх теж мав.
Ним захоплювалися, його обговорювали, з ним ходили на
побачення.
Франко вмів щиро й пристрасно кохати, але не завжди
взаємно.
Кохання ранило його душу, але водночас надихало на нові
поезії.
Дві з них сьогодні й проаналізуємо.
У збірці «Зів’яле листя» надзвичайно тонко передано
найрізноманітніші нюанси
почуття нерозділеного кохання: від обожнення коханої,
щастя розквіту любові до вибуху відчаю, муки безнадії,
люті.
Перлинами другого жмутку збірки «Зів’яле листя» стали
поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
та «Чого являєшся мені у сні?».
Любовні мотиви в цих творах ми й розглянемо.
Вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» – яскравий зразок
інтимної лірики.
Провідний мотив – опис переживань ліричного героя через
нерозділене кохання.
Головна героїня, красою якої захоплюється автор, є гордою
та неприступною.
Тому й «з горіха зерня», бо здобути прихильність цієї
гордовитої пані так само складно, як виколупати зернятко з горіха.
Перш ніж до нього дістатися, треба розбити чи роздавити
міцну шкаралупу,
що часом не так легко зробити.
Хто ж вона, чиє серце неприступне й «колюче»?
Пам’ятаєте, на попередньому уроці ми вже згадували про
подвійні стосунки:
листування з майбутньою дружиною та закоханість в одну
панночку-полячку.
Франко писав: цитую «От ся любов перемучила мене дальших
10 літ».
Кінець цитати.
Ми вже знаємо, що ім’я цієї
панночки – Целіна Журовська.
І саме їй присвячено вірш «Ой ти,
дівчино, з горіха зерня...».
Коли згодом Целіну запитають, чому вона не відповіла
взаємністю Франкові,
вона відверто скаже, що не кохала, бо Іван не був
синьооким брюнетом
(а саме такі подобалися Целіні), не мав ані статусу, ні
грошей.
І перспектив для здобуття цього Журовська теж не
помічала.
Проте все це не завадило Франкові кохати й писати.
А нам – читати й слухати романтичні ліричні рядки.
До вашої уваги – поезія «Ой ти, дівчино, з горіха
зерня…».
Радість і смуток — два полюси кохання, і це добре
усвідомлює
ліричний герой поезії.
Заради коханої він ладен «згубити душу», але не зрадити
коханню,
бо воно для нього — сенс життя.
Тебе кидаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу.
Порівняння серця з «колючим терням», а її слова – з
«гострою бритвою» свідчить
про непривітність до ліричного героя, якого вона не
кохає.
Проте закоханий не звинувачує її за це, він усе одно щиро
захоплюється її красою.
Розглянемо художні засоби вірша «Ой ти, дівчино з горіха
зерня».
Найперше впадають в очі риторичні запитання й оклики, що
увиразнюють
глибину драматизму його кохання:
«Чом твоє серденько – колюче терня?» «Чом твої устонька –
тиха молитва…?»
Чом твої очі сяють тим чаром… І чом твій усміх —для мене
скрута
Наявні епітети: колюче терня, тиха молитва, слово остре,
буря люта).
Порівняння (слово, як бритва; серце бентежить, як буря
люта).
Також у поезії є пестлива лексика (серденько, устонька),
яка наповнює твір ніжністю.
Автор використовує повну нестягнену форму прикметників,
що притаманна фольклорним творам (ясная).
Можна також виокремити гіперболу – художнє перебільшення:
ох, тії очі темніші ночі…
Помічаємо й антитезу, тобто протиставлення: усміх/скрута,
радощі/горе.
Український композитор А. Кос-Анатольський поклав вірш
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» на музику,
і згодом той став піснею.
Особливо популярною вона стала у виконанні Анатолія
Солов’яненка.
Сьогодні ми також проаналізуємо поезію «Чого являєшся
мені у сні?» – ще один зразок
інтимної лірики Франка.
Вірш написаний у формі сповіді ліричного героя.
Композиційно твір складається з трьох частин, перші дві з
яких починаються риторичним запитанням,
а третя – риторичним запереченням.
Герой запитує, чому його переслідує в снах образ гордої
красуні,
яка не звертає на нього уваги, а третя – риторичним
запереченням,
щоб хоча б у сні вона дарувала радість і оживляла його
стомлене серце,
бо ж без любові й без неї «в житті весь вік тужити – не
жити».
До вашої уваги поезія «Чого являєшся мені у сні?» у
виконанні Наталії Жижченко,
лідерки гурту «ONUKA».
Мотив твору – опис нерозділеного кохання, яке зруйнувало
надію ліричного героя
на щастя і подарувало найсолодші мрії.
Автор використовує такі художні засоби для підсилення
душевного стану ліричного героя:
- епітети: «чудові очі… ясні… сумні»; «дно студене»;
«зарево червоне»;
«ридання голосні», «довгими ночами», «щастя молодого»;
«дива золотого», «бажаного, страшного гріха».
- порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…,
мов зарево червоне»;
«серце…, неначе перла у болоті»;
- метафори: «ти серце надірвала»; «визвала ридання
голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні
у серці здавлюю на дні», «серце, що в турботі, марніє,
вяне, засиха, … оживає, … грає».
Драматизм поезії підсилюється завдяки риторичним
запитанням, що передають схвильований
стан ліричного героя: «Чого являєшся мені у сні?», «Чого
звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні?»,
«Чому уста твої німі?» та інші.
А за допомогою риторичного заперечення «О ні! Являйся,
зіронько, мені хоч в сні!»
Франко ствердно заявляє, що бажає продовжувати зустрічі з
коханою хоча б у сні,
якщо доля не прихильна до них у реальному житті.
Поезія «Чого являєшся мені у сні» має власну пісенну
історію.
Композитори Костянтин Данькевич і Федір Надененко поклали
цей вірш на музику,
тож Франкова поезія стала відомим українським романсом.
Пропоную заслухати уривки у виконанні різних співаків.
Популярною пісня залишається й нині.
Окрім відомого хіта Віталія Козловського, поезія «Чого
являєшся мені у сні?»
чудово звучить як пісня для гри на гітарі.
Ми спробували поєднати різні варіанти однієї пісні в
єдиний мікс стилів, голосів, настроїв.
Сподіваюся, що вам сподобається.
Отаким музично-поетичним видався сьогоднішній урок.
Бо й хіба може бути інакше, якщо йдеться про кохання?
Завдання 1
Які почуття притаманні третьому «жмутку» збірки «Зів’яле листя»?
Завдання 2
Кому присвячено вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»?
Завдання 3
Визначте 3 варіанти, у яких наведено епітети.
Завдання 4
У якому вірші ліричний герой ладен «згубити душу» задля коханої?
Завдання 5
Які художні засоби підсилюють драматизм поезії «Чого являєшся мені у сні»?
Завдання 6
Увідповідніть, що і з чим порівнює ліричний герой поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…».
«терня»
«бритва»
«скрута»
«молитва»
Завдання 1
Який підзаголовок має збірка «Зів’яле листя»?
Завдання 2
Зі скількох «жмутків» (частин) складається збірка «Зів’яле листя»? Запишіть відповідь цифрою.
Завдання 3
Котра з коханих жінок просила покласти Франкові листи у свою домовину?
Завдання 4
У яких варіантах охарактеризовано збірку «Зів’яле листя»?
Визначте 3 правильні відповіді.
Завдання 5
Що стало причиною відмови батька Ольги Рошкевич щодо шлюбу з Іваном Франком?
Завдання 6
Установіть відповідність між жінками і фактами про них.
Хворіла на сухоти й померла в 30 років
Сестра Франкового друга з Дрогобича
Працювала на пошті, жадала грошей
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар