Завдання 1
Непряма мова — це
Завдання 2
Розділові знаки для передачі мови іншої людини правильно вжито в такому реченні:
Завдання 3
Виберіть варіант, у якому правильно утворено непряму мову з прямої в поданому реченні.
Бабуся крикнула онукам: «Допоможіть мені зібрати яблука в саду!»
Завдання 4
Як потрібно правильно перетворити речення із прямою мовою на непряму в наведеному реченні?
«Скільки можна чекати на тебе?» — роздратовано запитав сусід.
Завдання 5
Виберіть варіант, у якому правильно утворено непряму мову із прямої в поданому реченні.
— Правда, що дзьоб у качкодзьоба на дотик схожий на гуму? — запитав учень.
Привіт!
На уроці української мови цього разу ми дізнаємося історію
про те, як в одну мить можна раптово дізнатися,
що маєш брата і двох сестер.
А ще поговоримо про перетворення прямої мови на непряму.
Обіцяю, що буде захопливо. Не перемикайтеся!
«Два роки в Парижі на вулиці Меркер, 12 проживала сім’я
Морлеван.
У перший рік їх було п’ятеро: троє дітей і двоє дорослих.
На другий рік — троє дітей і один дорослий.
Але одного ранку їх залишилося троє — Сімеон, Морґана й
Веніза, чотирнадцяти, восьми і п‘яти років».
Так починається повість французької письменниці Марі-Од Мюрай
«О, бой» («Oh, boy»).
Українською її переклали Зоя та Олена Борисюк.
Троє дітей, батько яких зник, а мама пішла із життя, чекають,
що їх відправлять у притулок чи віддадуть під опіку в іншу родину.
Найменше вони хочуть, аби їх роз’єднали й присягаються один
перед одним, що ніколи й нізащо цього не дозволять.
Але служба опікунства знаходить їхнього зведеного брата
Бартелемі.
До зали суду юнак приходить, думаючи, що його викликали за
якесь правопорушення.
Але пізніше дізнається, що на нього чекають серйозні зміни в
житті.
Бартелемі одразу каже, що не знає, чого від нього хочуть у
суді, але він ні в чому не винен!
Це речення — приклад непрямої мови, тобто недослівний переказ
сказаного іншою людиною.
У нашому випадку — героєм підліткової повісті.
На попередніх заняттях ми оглядово знайомилися з різними
способами передачі мовлення іншої людини.
Пряма мова є дослівною передачею мовлення, а от непряма —
навпаки, відтворює лише суть сказаного.
Поговорімо детальніше про те, як змінюються речення під час
перетворення прямої мови на непряму.
Суддя попередила Бартелемі: «У вас немає жодних порушень.
Перед вами — ваш зведений брат і дві зведені сестри».
Це речення з прямою мовою, оскільки слова автора розміщені
перед власне прямою мовою,
то ми поставили двокрапку й взяли пряму мову в лапки.
Речення неокличне, отже, після лапок ставимо крапку в кінці.
Якщо ви вже встигли призабути розділові знаки в реченнях із
прямою мовою, зазирніть у матеріали попереднього уроку.
Пропоную замінити в цьому реченні пряму мову на непряму.
Тоді отримаємо:
Суддя попередила Бартелемі, що в нього немає жодних
правопорушень. Вона повідомила, що перед ним — його зведений брат і дві зведені
сестри.
Що змінилося у реченнях з непрямою мовою?
По-перше — це більше не пряма цитата сказаного, тому ми не
застосовуємо лапки.
По-друге, тепер ми маємо складнопідрядні речення.
Перше — з головною частиною «Суддя попередила Бартелемі» та
підрядною «що
в нього немає жодних правопорушень».
Підрядний сполучник «що» допомагає поєднати ці дві частини.
У другому реченні — головна частина «Вона повідомила» та
підрядна «що перед ним — його зведений брат і дві зведені сестри».
Третє, що ми мали б помітити у трансформованому реченні — це
займенники.
Під час заміни прямої мови непрямою займенники першої та
другої особи замінюємо займенниками третьої особи.
У прямій мові були займенники другої особи множини (звертання
на «ви»), а у непрямій — маємо форми третьої особи однини «він — у нього»,
«перед ним»).
За тим самим принципом ми замінили займенник ваш на форму
третьої особи однини — його.
Варто пам’ятати, що коли ми замінюємо пряму мову непрямою, то
пропускаємо вигуки, частки, вставні слова.
Наприклад, після кожного уточнення слів судді Бартелемі
вигукував «о, бой».
Саме тому так називається повість, з якою ми сьогодні
знайомимося.
Маємо речення: «О, бой, це мій… мої.. хто ці троє?».
Непрямою мовою це речення ми можемо замінити так:
Бартелемі перепитав, хто ті троє дітей у залі суду.
Ми випустили вигук та змінили вказівний займенник «ці» на
«ті».
Також у непрямій мові ми замінюємо дієслова в наказовій формі
іншими формами та пропускаємо звертання.
Наприклад, суддя пропонує приголомшеному юнакові, який щойно
дізнався про брата й двох сестер: «Сідайте, пане Морлеване».
Це речення з непрямою мовою матиме такий вигляд:
Суддя запропонувала панові Морлевану сісти.
Звертання стало в реченні додатком, а форма наказового
способу дієслова перетворилася на додаток — сісти.
Коли Бартелемі все-таки сів, його зведена сестра Веніза
принесла йому малюнок.
Там було зображено будинок мрії дівчинки, де вона хотіла б
жити зі своїми братами й сестрою.
А потім Веніза спитала у Бартелемі: «Ти любиш поцілунки?»
У непрямій мові ми замінюємо займенники першої та другої
особи формами третьої особи. Тому матимемо речення:
Веніза спитала Бартелемі, чи любить він поцілунки.
Розгляньмо також особливості заміни прямої мови непрямою з
огляду на типи речень за метою висловлювання.
Тож, якщо речення з прямою мовою є розповідним, наприклад:
«Ми маємо намір довірити вам опіку над дітьми», — повідомила
суддя Бартелемі.
Тоді матимемо складнопідрядне речення зі сполучником «що» у
реченні з непрямою мовою:
Суддя повідомила Бартелемі, що вони мають намір довірити йому
опіку над дітьми.
Бартелемі не був готовий до такої пропозиції, ще вранці того
дня він думав, що його викликають до суду через якесь помилкове звинувачення,
тому перепитав:
«Що означає ця ваша дурня з опікунством?»
Ми можемо перетворити цю пряму мову на непряму:
Бартелемі перепитав, що означає та дурня з опікунством.
Перше речення було питальним, питальне слово «що» отримало
роль підрядного сполучника у реченні з непрямою мовою.
Якби ми не мали питального слова, наприклад, у реченні:
«Варто довіряти йому дітей?»
У непрямій мові ми додамо сполучник «чи».
У судді перепитали, чи варто довіряти йому дітей.
Коли ж речення з прямою мовою спонукальне, для збереження
його суті в реченні з непрямою мовою ми застосуємо підрядний сполучник «щоб».
Наприклад:
Наприклад: «Послухайте, пане Морлеване», — сказала суддя.
Суддя сказала панові Морлевану, щоб він її послухав.
Бартелемі так і не збагнув, що саме він муситиме робити в
новій ролі опікуна.
"О, бой", - тільки зітхнули у відповідь троє —
Сімеон, Морґана й Веніза.
Попереду в них — дуже багато змін у житті, а у вас — конспект
до уроку й тестові завдання.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар