Українська
мова. 6 клас.
Друзі,
вітаю!
Я
тут, щоб супроводжувати вас у нашій українськомовній пригоді.
Сьогодні
ми опрацюємо тему «Фразеологія».
Ми
маємо амбітні плани на цей урок:
🔲 повторити, що таке фразеологія та фразеологізм;
🔲 дослідити фразеологічний словник;
🔲 знайти «окологізми», «рукологізми» та «зубологізми»;
🔲 визначити роль фразеологізмів у реченні;
🔲 вивчити нові цікаві фразеологізми.
Фразеологізм
— це стійке словосполучення, яке за значенням дорівнює одному слову.
Така собі математична формула.
Складемо
таке рівняння: фразеологізм «дати хропака»
дорівнює
слову «заснути», фразеологізм «намотати на вус» дорівнює слову «запам’ятати».
Така математична рівність:
фразеологізм дорівнює його значенню.
«Так,
ну стоп!»― скажете ви. Ну й навіщо тоді всі ці дивні фразеологізми
з
їхніми хропаками та вусами, якщо вже є слова, якими їх можна замінити?
Фразеологізми
— це ще й специфічні мовні формули, «картини світу»,
що
містять інформацію про минуле, про наших предків, про їхній спосіб сприйняття
світу.
Тому
фразеологізми часто здаються нам дивними та незрозумілими.
Але
за кожним із них приховується своя історія.
Як
ви гадаєте, що означає фразеологізм «заварити кашу»?
Слово
«каша» колись було багатозначним і, окрім страви, позначало ще й велике
зібрання людей:
весілля,
толоку, свято з нагоди хрестин тощо.
Згодом
ним стали називати метушню, сум’яття, плутанину, безладдя.
У
сучасному розумінні «заварити кашу» означає затіяти щось дуже складне,
клопітне.
А
яке трактування ви б дали фразеологізму «до перших півнів»?
У
давнину, коли ще не було будильника на телефоні та навіть механічного
годинника,
людей будив півень.
В
Україні його так і називали — «будима».
Упродовж
ночі півні співають тричі: уперше — опівночі, вдруге — перед зорею,
а втретє — на світанку.
Тому,
щоб визначити пору ночі, казали: перші, другі і треті півні.
Вислів
«до перших півнів» означає до опівночі.
А що
ж тоді означає фразеологізм «знати, де раки зимують»?
Науці
про зимівлю раків достеменно відомо мало.
За
однією версією, раки виривають у піску або камінні глибокі нори,
у
яких сплять усю зиму, тому знайти їх важко.
За
іншою — вони лазять по дну й навіть нерідко розмножуються.
Хай
там як, а визначити, де саме раки зимують, — непросто.
Тому
цей фразеологізм означає вміння знаходити безпомилкове рішення,
найвигідніший
вихід зі становища; або ж бути хитрим, спритним, мати досвід.
Уявіть
собі! Фразеологізмів в українській мові тисячі.
І за
кожним із них — своя цікава історія та трактування.
Фразеологізми
виникають із традицій, звичаїв, міфів, книг, особливо з Біблії!
Є
навіть ціла наука, яка вивчає фразеологізми.
І
називається вона, звісно ж, фразеологія!
Фразеологія
вивчає лексичне значення фразеологізмів, тобто те, що вони означають,
їхнє
походження, історію та вживання.
Усі
фразеологізми записують до книги, яка називається фразеологічним словником.
Це
словник, який пояснює значення фразеологізмів.
Там
ви, власне, й можете знайти, що ж означає «баглаї напали».
Тобто
коли хто-небудь не хоче працювати.
Або
віднайти значення фразеологізму «стукнутися лобами», тобто зіткнутися в
поглядах, інтересах, діях.
Фразеологічні
словники є друковані та електронні.
Фразеологізми
завжди розташовані в них за алфавітом (ось чому важливо знати алфавіт
напам’ять, до речі).
Також
вони можуть групуватись за ключовим словом.
Наприклад,
ось група фразеологізмів зі спільним словом «свиня»:
1)
як свиня в барлозі — дуже, у великій мірі;
2)
як свиня в дощ — не чепурний;
3)
як свиня в хомуті — негарно, недоладно;
4)
як свиня на коня — зовсім не схожий.
Але
найактивніші учасники фразеологізмів — слова «руки», «очі», «зуби», «голова».
Українці
особливо люблять порівнювати із чимось саме ці частини людського тіла!
Розгляньмо
ментальну карту, створену п’ятикласниками, де заховались «зубологізми»,
тобто
фразеологізми зі словом «зуби».
Які фразеологізми ви віднайшли?
Мені
впав в око фразеологізм «виставляти зуби на продаж»,
тобто сміятися, реготати.
А ще
фразеологізм «зуби дзвонять» — так кажуть про людину,
яка тремтить від холоду.
А як щодо «окологізмів»?
Які
тут заховались фразеологізми зі словом «око»?
Мені
особливо подобається фразеологізм «очі розбігаються».
Вони
в мене розбігаються, коли заходжу до книгарні або кав’ярні.
Не
можу зосередитись і вибрати щось одне.
Або
ще окологізм «очі на лоба лізуть».
Очі
на лоба можуть лізти і від здивування, і від втоми, і від страху.
А як щодо рукологізмів?
Виокреміть
кілька найбільш цікавих для себе.
Ох,
як багато рукологізмів! Я запам’ятала фразеологізм «брати ноги в руки»,
тобто поспішати.
А ще
фразеологізм «опускати руки», тобто здаватися.
Не
опускайте рук, коли вчите фразеологізми.
Запишіть
рукологізми, окологізми та зубологізми, які вам запам’яталися,
і
знайдіть їхнє значення у фразеологічному словнику.
Покликання
на електронні фразеологічні словники ви знайдете в матеріалах до відео!
А
коли фразеологізми вживають у реченні, то яким членом речення вони є?
Пам’ятаймо,
що слова в фразеологізмах так міцно поєднані,
що
вони є одним членом речення, адже їх можна замінити одним словом.
Наприклад,
у реченні «Українці ніколи не опускають рук» підмет (хто?) —
українці.
Українці
що роблять? «не опускають рук»,
тобто
не засмучуються. Це присудок.
Звернімо
увагу на речення «Він наговорив сім мішків гречаної вовни».
Де
тут фразеологізм?
«Сім
мішків гречаної вовни», тобто багато зайвого, безглуздого.
У
цьому реченні підмет (хто?) — він.
Що
він зробив наговорив. Це присудок.
Яким
членом речення є фразеологізм?
Наговорив
«кого? що». Це питання додатка.
Отже,
фразеологізм у реченні «сім мішків гречаної вовни» — додаток.
А як
щодо речення «Онук уминає борщ, аж за вухами лящить».
Тобто
з великим апетитом.
У
цьому реченні підмет (хто?) — онук.
Що
онук робить? Уминає.
Це
присудок.
Яким
членом речення є фразеологізм? Уминає «як? якою мірою?».
Це
питання обставини.
Отже,
фразеологізм «аж за вухами лящить» у реченні — обставина.
Ось
і все. На цьому уроці ми повторили, що таке фразеологія та фразеологізми,
досліджували
фразеологічний словник;
шукали
окологізми, рукологізми та зубологізми; визначали роль фразеологізмів у
реченні,
а
також вивчили багато нових фразеологізмів.
Нехай
на вас не нападають баглаї, беріть ноги в руки — і мерщій
виконувати
тест та вивчати конспект у додаткових матеріалах під відео для кращого
розуміння теми.
Там
також на вас чекають покликання на ігри для вивчення цікавих фразеологізмів.
Досліджуймо
мову, навчаймося невпинно, творімо себе та Україну!
Зустрінемося!
Завдання 1
Укажіть правильні твердження.
Виберіть 2 правильні відповіді.
Завдання 2
Бути на сьомому небі.
Укажіть номер фото, що найбільше відповідає цьому фразеологізму.
1
2
3
Завдання 3
Прочитайте текст. Скільки фразеологізмів ужито?
А одного разу дядьки засперечалися, хто з них зможе витягти з баюри навантаженого воза. Тягли, тягли — ні в кого не виходило. А Демко підійшов, уперся в землю, смикнув за дишло — і відлетів кроків на п’ять. Разом з дишлом. А віз так і залишився в баюрі. Аж доки його не витягла тітка Мокрина, Санькова мати.
— Діду, я теж піду з хлопцями, — занидів Дурна Сила.
— Цить! — гримнув на нього дід і замахнувся здоровою рукою. — Молоко на губах ще не висохло! — і знову повернувся до майбутніх козаків: — Пливіть уже, хлопці. А то так і до ранку не рушите (В. Рутківський «Джури козака Швайки»).
Баюра — велика, глибока калюжа.
Завдання 4
Дути губи — це означає…
1. Захворіти
2. Сердитися
3. Ледарювати
Уведіть правильну відповідь (цифрою).
Завдання 5
Установіть відповідність між фразеологізмами та поясненнями.
Продавати зуби
Ганяти вітер по світу
Давати хропака
Без тижня день
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар